Справа № 643/18841/19 Номер провадження 33/814/639/22Головуючий у 1-й інстанції Поліщук Т.В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
10 листопада 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Скульського Сергія Івановича, діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 21 травня 2020 року
у справі про притягнення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП,
Постановою судді Московського районного суду м.Харкова від 21 травня 2020 року справу про притягнення ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив адвокат Скульський С.І., діючий в інтересах ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 04 березня 2020 року, причинний зв'язок з ДТП в діях водія ОСОБА_1 експертним дослідженням не встановлено.
Вказував, що порушень ПДР в діях водія ОСОБА_1 , які б перебували в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням цієї ДТП, під час додаткової перевірки встановлено не було.
Ураховуючи викладене, прохав скасувати постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 21 травня 2020 року в частинні закриття провадження у зв'язку із закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений через адвоката Скульського С.І., у судове засідання не з'явився, будь-які клопотання не надходили.
Адвоката Скульський С.І. будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, не повідомив причини неявки.
В силу ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вказаній категорії справ не є обов'язковою.
За таких обставин апеляційний суд не вбачає перешкод щодо розгляду справи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотрималась, у зв'язку з чим прийшла до помилкового висновку про закриття провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України на підставі п.7 ч1. Ст.247 КУпАП.
Закриваючи провадження суддя місцевого суду виходила з того, що вина осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності у провадження, які закриваються, не встановлюється.
Проте апеляційний суд не погоджується з таким висновком місцевого суду.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього кодексу.
Чинними нормами КУпАП не передбачено, чи підлягає встановленню вина особи, щодо якої закривається справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вказане питання необхідно вирішувати, виходячи з аналізу чинних процесуальних норм КУпАП, а також керуючись положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, окрім інших підстав, за наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.
За змістом ст. 247 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно особи може бути закрита як з реабілітуючих, так і нереабілітуючих підстав.
Закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, є нереабілітуючою підставою для закриття провадження.
Встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинно вирішуватись в залежності від стадії провадження, на якій виникли обставини, передбачені ст. 247 КУпАП, що виключають провадження у справі, а також з урахуванням позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо підстав для закриття провадження у справі.
Зокрема, якщо обставина, передбачена п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП виникла під час розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, просить, не заперечує та/або погоджується на закриття провадження у справі з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, то закриття провадження є можливим без вирішення питання про встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №180279 від 29 жовтня 2019 року вбачається, що 29 жовтня 2019 року о 12:25 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем OPEL KADET державний номерний знак НОМЕР_1 на перехресті вул. Гвардійців-Широнінців вул. Валентинівська в м. Харкові, не зупинив транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп лінія), що є порушенням п. 16.3 ПДР України, чим здійснив перешкоду на заборонений сигнал світлофору автомобілю CHEVROLET LACETTI державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по перехрещувальній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення.
За клопотанням захисника ОСОБА_1 , адвоката Скульського С.І. постановою суду від 04 грудня 2019 року по справі призначена судова автотехнічна експертиза, виконання якої доручено Харківському Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи № 27658 від 04.03.2020, в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 8.11, 12.3 та 16.8 Правил дорожнього руху України.
Водій ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації повинен був діяти згідно з вимогами п.п. 10.1 та 16.5 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 16.5 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з ДТП.
З мотивів, вказаних в дослідницькій частині висновку, питання про те, чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість уникнути ДТП, та чи малися в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з ДТП, - не вирішувалися.
Так, згідно дослідницької частини висновку, для вирішення питання про те, чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість уникнути ДТП, та чи малися в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з ДТП, необхідно мати дані про те, з якою швидкістю рухався автомобіль OPEL в момент початку руху автомобіля CHEVROLET, та на якій відстані він знаходився в цей момент від місця зіткнення транспортних засобів. Оскільки ці дані в поясненнях водія ОСОБА_1 відсутні, вирішити питання про те, чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість уникнути ДТП, та чи малися в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з ДТП, не уявляється можливим.
Статтею 62 Конституції України закріплено принцип, за яким обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку , аналізуючи докази, які маються в матеріалах справи, суд вважає, що матеріали справи не містять переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Так ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За таких обставин, ураховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, тому постанова судді Московського районного суду м.Харкова від 21 травня 2020 року в частині закриття провадження у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження по справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу адвоката Скульського Сергія Івановича, діючого в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Московського районного суду м.Харкова від 21 травня 2020 року в частині закриття провадження у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль