Справа № 554/11066/20 Номер провадження 22-ц/814/2164/22Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н. В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
14 листопада 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Cуддів: Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою представника відповідача, Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», ОСОБА_1 , на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року
за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії АТ «КРЕДОБАНК» з приводу підвищення процентної ставки за кредитним договором №23750/2019 від 12.04.2019 року;
Зобов'язано АТ «КРЕДОБАНК» згідно кредитного договору №23750/2019 від 12.04.2019 року перерахувати розмір ануїтетного платежу в первинний стан на 4 896,00 грн. та повернути в попередній стан розмір процентної ставки на 10,49% з 01.05.2020 по дату набрання рішенням законної сили;
Зобов'язано АТ «КРЕДОБАНК» зарахувати сплачені ОСОБА_2 грошові кошти за період з 01.05.2020 по дату здійснення обрахування в розмірі котрий більше 4 896,00 грн на погашення кредиту (тіла кредиту);
В іншій частині позову - відмовлено.
Із вказаним рішенням не погодився відповідач, АТ «КРЕДОБАНК», та оскаржив його в апеляційному порядку через уповноваженого представника.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу представника відповідача, АТ «КРЕДОБАНК», ОСОБА_1 , на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року залишено без руху оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і підстави пропуску строку, вказані скаржником у заяві, визнані судом неповажними, а саме посилання скаржника на:
воєнний стан в Україні;
часткову евакуацію працівників банку у безпечні місця, у тому числі за кордон, у зв'язку із введенням воєнного стану;
визнання Торгово-промисловою палатою України воєнного стану форс-мажорною обставиною.
Вказану ухвалу судом обґрунтовано тим, що копію повного тексту рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23.12.2021 було отримано АТ «КРЕДОБАНК» 26.01.2022 супровідним листом місцевого суду від 18.01.2022 (а.с. 10 т. 2), що скаржником не заперечується та підтверджується доказами отримання та реєстрації Банком рішення, а апеляційна скарга надійшла до Полтавського апеляційного суду тільки 29.06.2022.
Судом було зазначено, що пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження є значним, за цей час виконавчі були видані виконавчі листи у справі пред'явлені стягувачем до виконання, а саме лише посилання скаржника на воєнний стан, ведений в Україні з 24.02.2022 і триваючий наразі, а також на факт визнання воєнного стану форс-мажорною обставиною та посилання на евакуацію працівників банку, без наявності доказів існування об'єктивних перешкод, не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи те, що докази простою працівників банку у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні не надані; у справі приймав участь адвокат в інтересах банк; фактичне місцезнаходження банку у місті Львові, де не велись активні бойові дії.
16.09.2022 на виконання вищевказаної ухвали Полтавського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, надійшла заява представника АТ «КРЕДОБАНК», адвоката Єлишева К.Ю., із зазначенням нових підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Новими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року зазначено наступні:
- єдиним представником АТ «КРЕДОБАНК» у даній справі був адвокат Єлишев К.Ю., який має робоче місце та постійно проживає у м. Києві, де з 24.02.2022 йшли активні бойові дії (на відміну від адреси місцезнаходження юридичної особи, АТ «КРЕДОБАНК», - у м. Львові); більша частина матеріалів даної цивільної справи №554/11066/20 зберігалась у приміщенні відділення АТ «КРЕДОБАНК» в місті Києві, проспект Правди, 47, що розташоване у ТЦ «Retroville», який внаслідок ракетного обстрілу був зруйнований та доступ до матеріалів справи був відсутній;
- дистанційна робота значної кількості працівників АТ «КРЕДОБАНК» в у мовах проведеної банком евакуації в т.ч. поза межі України, періодичний вимушений простій частини працівників апелянта (робочі місця яких розташовано на територіях Центральної/Східної/Північної/Південної України);
- триваючий на всій території України загальнонаціональний карантин;
- визнання Торгово-промисловою палатою України військової агресії російської федерації проти України форс-мажорною обставиною.
Вказані підстави для поновлення строку також не можуть бути визнані поважними з огляду на наступне.
Факт того, що у даній справі представництво інтересів АТ «КРЕДОБАНК» здійснював адвокат Єлишев К.Ю., місце перебування якого знаходиться у місті Києві, де у певний проміжок часу велись активні бойові дії, не свідчить про об'єктивну неможливість АТ «КРЕДОБАНК» забезпечити подання апеляційної скарги іншим представником протягом 30-ти днів з дати отримання банком копії повного рішення суду, тобто з 26.01.2022, враховуючи, що військовий стан введено в Україні тільки з 24.02.2022, а головний офіс АТ «КРЕДОБАНК» розташований у місті Львові, де не велись активні бойві дії.
Повторно зазначаючи про евакуацію працівників АТ «КРЕДОБАНК» у зв'язку із введенням в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, скаржником так і не було надано ані до апеляційної скарги, ані до заяви про усунення недоліків доказів офіційного запровадження простою працівників в АТ «КРЕДОБАНК».
Щодо ракетного удару по ТЦ «Retroville» у місті Києві, де знаходилось відділення АТ «КРЕДОБАНК», апеляційний суд зазначає наступне.
20.03.2022 нанесено ракетний удар по ТЦ «Retroville» у місті Києві, що є загальновідомим фактом. Адвокат Єлишев К.Ю. посилався на те, що внаслідок ракетного удару вказаний торгівельний центр, де знаходилось відділення АТ «КРЕДОБАНК», був зруйнований, та доступ до матеріалів даної справи, що знаходились саме у цьому відділенні, у адвоката був відсутній.
Посилання на вказану обставину не спростовує висновку про відсутність доказів існування об'єктивних перешкод у відповідача, АТ «КРЕДОБАНК», подати апеляційну скаргу з дня отримання рішення, тобто з 26.01.2022 по день руйнування даного торгівельного центру (20.03.2022), де, за непідтвердженими відомостями скаржника, знаходились матеріали щодо вказаної справи. До того ж, рішення суду, що оскаржується, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, матеріали цивільної справи перебували в Октябрському районному суді м. Полтави та в місті Полтаві не велись активні бойові дії та АТ «КРЕДОБАНК» мало можливість забезпечити ознайомлення свого представника з матеріалами цивільної справи, у тому числі в електронному вигляді. Докази зворотнього відсутні.
Саме лише посилання скаржника на встановлення карантину в Україні, що триває й досі, також не може бути визнано поважною причиною тривалого строку на апеляційне оскарження скаржником рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року, без надання доказів, що така обставина (карантин) створила скаржнику дійсні перешкоди вчинити певні дії.
Будь-яких доказів існування обставин, що перешкоджали АТ «КРЕДОБАНК» подати апеляційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року з дати отримання рішення, тобто з 26.01.2022, що зумовлені саме запровадженими карантинними обмеженнями (якими, наприклад, можуть бути докази відсутності транспортного сполучення та поштового відправлення, відсутність інтернет зв'язку, що об'єктивно перешкоджали направленню апеляційної скарги, тощо), скаржником не надано та скаржник не вказував на такі перешкоди.
Щодо посилання скаржника на факт визнання воєнного стану форс-мажорною обставиною, то аналіз цієї підстави, як неповажної причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вже був наданий апеляційним судом в ухвалі без руху від 29.08.2022, тому її не можна вважати іншою підставою у розумінні ч. 3 ст. 357 ЦПК України та відсутня необхідність у її повторній оцінці судом.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 620/2968/20 та від 20.12.2018 у справі № 441/169/16-ц, колегія апеляційного суду не приймає до уваги.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 620/2968/20 мова йде про продовження судом скаржнику процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, а в постанові від 20.12.2018 у справі № 441/169/16-ц в касаційному порядку переглядалось рішення у справі по суті та не наводилось жодних правових висновків щодо поновлення судом строку на апеляційне оскарження. Посилання скаржника на цю практику Верховного Суду є нерелевантним.
Чинним ЦПК України (ст. 127, ч. 3 ст. 354) передбачено можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У постанові КАС ВС від 09.11.2022 у справі № 160/21431/21 Верховний Суд наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Так само і щодо карантину, суд може поновити процесуальний строк як до запровадження, так і після закінчення карантину, якщо визнає причини такого пропуску поважними і такими, що зумовлені запровадженими обмеженнями. Тобто самий факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником негативних обставин, які зумовлені карантинними обмеженнями і були перешкодою у вчиненні стороною процесуальних дій. (правовий висновок, викладений у постанові КЦС ВС від 26.04.2022 у справі № 289/725/21).
Тобто, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, задля виключення можливості його безпідставного поновлення слід врахувати, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення.
Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України»).
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності праві обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
На підставі вищевикладеного, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року є неповажними, пропуск строку на апеляційне оскарження є значним, а тому його поновлення без доведеності поважності причин пропуску буде порушувати принцип res judicata, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити у порядку п. 4 ч. 1 ст. 385 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року, наведені у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника відповідача, Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», ОСОБА_1 , на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2021 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя П.С. Абрамов
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко