Житомирський апеляційний суд
Справа №279/3596/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 181 КПК України Доповідач ОСОБА_2
07 листопада 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 жовтня 2022 року, якою частково задоволено клопотання слідчого та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 30 листопада 2022 року,
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що підозрюваний ОСОБА_6 від органу досудового розслідування не переховувався, на осіб, які вже допитані в якості потерпілого та свідків вплив не чинив, співпрацює зі слідством, видав наявні в нього речові докази та розуміє, що повинен понести покарання за вчинення злочину. Під час судового розгляду встановлено та підтверджено ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому застосував до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до 10 років.
Стверджує, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше судимий, неодружений, не працює, а тому може виїхати за межі України.
На його переконання, існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 не забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора який підтримав апеляційну скаргу, заперечення захисника та підозрюваного на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя обираючи ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, врахував усі обставини на які посилається прокурор, що і стало підставою для часткового задоволення клопотання слідчого та обрання менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на якому наполягав прокурор.
Колегія суддів враховує, що ризики передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведені, підозрюваний ОСОБА_6 від органу досудового розслідування не переховувався, співпрацює зі слідством, дає показання, видав наявні в нього речові докази, вплив на потерпілого та свідків не чинив, на даний час потерпілий та свідки вже допитані.
Вирішуючи питання про достатність чи недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту апеляційний суд також враховує те, що на час розгляду апеляційної скарги прокурора, ОСОБА_6 перебуваючи під домашнім арештом, умови його не порушував, що додатково дає підстави для висновку, що обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
Орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання ОСОБА_6 умов домашнього арешту звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 не забезпечить його належну процесуальну поведінку, оскільки існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими. Прокурором не доведено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті на які посилається сторона обвинувачення, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 жовтня 2022 року, якою частково задоволено клопотання слідчого та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 30 листопада 2022 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: