Справа № 308/11895/22
3/308/6895/22
12 жовтня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, запроваджену ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ЗхРУ ДПС відносно України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 011524 від 04.09.2022, 04 вересня 2022 року о 09 годині 30 хвилин в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ужгород» (тип А)» на в'їзд в Україну прибув громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надав на паспортний контроль паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 24.11.2017 року. Під час внесення інформації в БД «ГАРТ1/П» відбулося спрацювання БД «Ризик - Перетин». У ході проведення фільтраційно - перевірочних заходів офіцером ГОРВ спільно з СПНППр було встановлено: інформація в базі даних відносно виїзду особи відсутня, особа стверджує, що перетинала ДКУ по внутрішньому паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 через ППр «Маяки-Удобне» із сторони Республіки Молдова ППр «Паланка» 25.02.2022 року.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак, у матеріалах справи міститься його заява, у якій він вину у вчиненому правопорушенні визнає та просить розглянути справу без його участі, у зв'язку з чим суддя розглянув справу в його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне
правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Статтею 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 маючи намір на в'їзд в Україну подав документи, які надають право в'їзду в Україну, рівно як і виїзду з України: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 24.11.2017 року.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь які посилання або відомості, які б вказували на те, що закордонний паспорт ОСОБА_1 є недійсний чи є таким, що містить недостовірні відомості або не може використовуватись власником на території України. Крім того, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в якому він обвинувачується, матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на місце, час, спосіб його вчинення.
Єдиним доказом, на який посилається орган, який запровадив справу про адміністративне правопорушення, є відсутність в базі даних відомостей про перетин громадянином ОСОБА_1 державного кордону України на виїзд. Однак, матеріали справи не містять жодних відомостей про перевірку та встановлення обставин, з яких причин відсутні відомості в базі даних (наприклад, проведення службового розслідування), не встановлено осіб, які здійснювали паспортний контроль та перевірку документів, з яких причин ці особи пропустила через державний кордон України особу без відповідних документів та інші обставини, які мають значення для встановлення фактичних обставин справи та прийняття законного, обгрунтованого та справедливого рішення.
Таким чином, твердження у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 вчинив незаконний перетин ДКУ, чим порушив Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», не ґрунтується на об'єктивно встановлених фактичних обставинах справи.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого
додержання законності.
Також необхідно зазначити, що в своїх рішеннях у справі "Малофєєва проти Росії" та справі "Карелін проти Росії" Європейський суд з прав людини вказав, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу "Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги наведене, суддя прийшов до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та недоведеність наявності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, у зв'язку з чим провадження в справі належить закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, враховуючи висновок про закриття провадження у справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 247, 256, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.І. Зарева