Справа № 761/14898/22
Провадження № 2/761/9478/2022
14 листопада 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 17 серпня 2022 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
До суду надійшло клопотання відповідача про зупинення проваджння по справі, з огляду на об'єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи.
Зокрема, обґрунтовуючи вказане посилається на те, що розгляд даної справи, має бути зупинено до вирішення пов'язаної цивільної справи №761/14897/22, що наразі розглядається в Шевченківському районному суді м.Києва, предметом розгляду вказаної цивільної справи, є встановлення факту проживання дитини з батьком та припинення стягнення аліментів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п.5 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - цетимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об?єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. В справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв?язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі".
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.
Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.
Таким чином, визначаючи наявність передбачених вказаною статтею підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються умов від яких залежить можливість її розгляду.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Суд проаналізувавши матеріали справи, не вважає за доцільне задовольняти дане клопотання, у зв'язку з відсутністю безумовних підстав для об'єктивної неможливості розгляду даного позову. В даному випадку є всі процесуальні можливості розглянути справу без зупинення провадження до розгляду іншої цивільної справи, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Крім того, суд враховує те, що сторони не позбавленні права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які можуть бути встановлені у цивільній справі №761/14897/22.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 11, 251, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА