Справа № 753/2555/20
Категорія 17
(ЗАОЧНЕ)
18 липня 2022 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді - Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Філіповської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
В лютому 2020 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м.Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2001 року по травень 2005 року однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 14 травня 2005 року, який був зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 270. Від шлюбу мають двох синів, а саме ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 12 травня 2005 року), і ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження від 02 липня 2010 року). До реєстрації шлюбу заявниця з ОСОБА_2 проживали разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2001 року. У них був спільний бюджет, вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки, мають спільних дітей. Встановлення юридичного факту мого проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 надасть їй право звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя, а саме - квартири АДРЕСА_1 .істі Києві. Дана квартира 04.03.2005 р. була ними придбана квартира за спільні кошти, однак в договорі купівлі-продажу квартири від 04.03.2005 року зазначено як покупця лише мого чоловіка ОСОБА_2 . Дана квартира була придбана за 2 місяці до офіційного укладення шлюбу.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Після оголошення перерви до початку судового засідання подала заяву про закінчення судового розгляду за її відсутності.
Відповідач, будучи у встановленому порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в зв'язку з чим згідно ст.ст.223 ч.4, 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наданих доказів стороною позивача.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 14 травня 2005 року, який був зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 270, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 14.05.2005 р.
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02 липня 2010 року.
Крім того, сторони по справі є батьками їх вже повнолітнього сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом (повторним) про народження від 12 травня 2005 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 з 19.04.2005 р. має постійне зареєстроване місце проживання в квартирі, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач стверджує, що вказана квартира була придбана 04.03.2005 р. за спільні кошти позивача та відповідача, оскільки з 2001 р. вони проживали разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2001 р. та мали спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак в договорі купівлі-продажу квартири зазначено як покупця лише ОСОБА_2 .
Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що позивач з відповідачем ОСОБА_2 до реєстрації шлюбу проживали разом з 2001 року, мають двох спільних дітей, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки.
У суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим представленим доказам.
На спростування тверджень та доказів сторони позивача відповідач не подав своїх доказів.
Чинним законодавством України встановлено, що "сім'єю" на відміну від "шлюбу" є проживання осіб, пов'язаних спільним побутом, та у яких є взаємні права та обов'язки один до одного. При цьому, необхідно звернути увагу, що для існування сім'ї не існує спеціального порядку реєстрації.
Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Конвенції встановлено і право на шлюб.
Відповідно до ч. 2 ст.3. Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Положеннями ст.74 Сімейного кодексу України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Сімейного кодексу України цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, яке відбулось 01.01.2004 року.
Таким чином, виходячи із принципу незворотності дії у часі, встановленого ч. 1 ст.58 Конституції України, на правовідносини, що виникли раніше дія вказаних нормативних актів не поширюється.
Отже, заявлені вимоги щодо встановлення факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу за період з 2001 р. до 01 січня 2004 року підпадають під застосування норм Кодексу про шлюб та сім'ю України (ст.6 ч.2), положеннями якого передбачена лише реєстрація шлюбу у державних органах реєстрації актів громадянського стану. При цьому, зазначеним Кодексом не передбачалось право встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 р. по 13.05.200р р. включно (до укладення шлюбу, який зареєстрований 14.05.2005 р.).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, викладеного, керуючись ст.ст. 3,74 Сімейного Кодексу України, ст.6 Кодекса про шлюб та сім'ю України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - з 01.01.2004 р. по 13.05.2005 р. включно.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Н. М. Ларіонова