печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29193/22-к
01 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2, при секретарі ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 16.09.2022 року про відмову у залученні до кримінального провадження у якості потерпілого у кримінальному провадженні № 62022100120000278 від 20.07.2022 року,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 16.09.2022 року про відмову у залученні до кримінального провадження у якості потерпілого у кримінальному провадженні № 62022100120000278 від 20.07.2022 року.
В обґрунтування скарги зазначено, що постанова слідчого є необґрунтованою, незаконною та винесеною з істотним порушенням кримінального процесуального закону, оскільки, в силу положень ст. 55 КПК України ОСОБА_1 є потерпілою від кримінального правопорушення.
Особа, якою подано скаргу у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином. Проте, скаржник подала заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.
Слідчий, рішення, якого є предметом оскарження в судове засідання не з'явився, про час розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.
З матеріалів скарги вбачається, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100120000278 від 20.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження, ОСОБА_1 до вказаного органу досудового розслідування звернулась з заявою про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні.
За результатами розгляду вказаної заяви, постановою старшого слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 16.09.2022 відмовлено у залученні до кримінального провадження № 62022100120000278 від 20.07.2022 року у якості потерпілого.
В обґрунтування вказаної постанови, слідчий вказує, на даний період досудового розслідування, немає об'єктивних даних та не отримано достатніх підстав, які б свідчили про спричинення ОСОБА_1 будь-якої шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України, оскільки факт службового підроблення або інших протиправних дій, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, та доводи викладені останньою являються невмотивованими та не обґрунтованими.
Проте слідчий суддя, з висновками, які зробив слідчий у своїй постанові від 16.09.2022 погодитися не може, виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані.
З матеріалів скарги вбачається, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 62022100120000278 від 20.07.2022 року, внесені до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та вмотивованість рішення слідчого, а відтак приходжу до висновку, що таких не має та як наслідок вважаю за необхідне скасувати постанову слідчого від 16.09.2022, як невмотивовану, у зв'язку з чим, скарга у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо решти вимог скарги, то слідчий суддя приходить до висновку, що вони є передчасними, а відтак задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 26, 55, 107, 110, 303-304, 307, 309, КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 16.09.2022 року про відмову у залученні до кримінального провадження у якості потерпілого у кримінальному провадженні № 62022100120000278 від 20.07.2022 року.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2