14.11.2022 Справа № 756/16198/18
Провадження № 2/756/118/22
Унікальний № 756/16198/18
07 листопада 2022 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
секретаря Кирилова А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Деордієва Ірина Вікторівна, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності та за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вепрейчук Оксана Іванівна, про визнання правочину недійсним,
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
В судові засідання, які були призначені на 12.10.2022 та 07.11.2022 позивачка не з'явилась. Про розгляд справи повідомлялися належним чином шляхом направлення судових повісток, які повернулися до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
При цьому, судові повістки були направлені за адресою зареєстрованого місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ), а також за адресою, яка зазначена у поданих до справи заявах попереднього представника позивача Колосовича В.В. , яка придатна для переховування під час оголошених повітряних тривог (Одеська обл., м.Подільськ, вул.Соборна, 82).
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частинами першою, другою, п'ятою ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Складність справи та поведінка заявника є основними критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи, як визначено листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно вимог п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом наведених норм процесуального права убачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Як передбачено п.1 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Як передбачено п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Так, на судове засідання 12.10.2022 року позивачка повідомлялася шляхом направлення судової повістки та листа із повідомленням про наступну (резервну) дату судового засідання 07.11.2022 року о 14.00 год. та поштова кореспонденція, що була направлена на адресу позивача, повідомлену нею у позовній заяві - АДРЕСА_2 , повернулась до суду без вручення з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 67-68, том. 5 справи), ще одна судова повістка на судове засідання призначене 12.10.2022 року з листом про повідомлення наступної (резервної) дати слухання справи направлялася позивачці на адресу її реєстрації АДРЕСА_3 , яка зазначена в клопотанні представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Колосовича В.В. (а.с. 41, том справи 5), яка повернулась до суду без вручення з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 65-66, том справи 5).
12.10.2022 року від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Колосовича В.В. на адресу суду надійшло повідомлення, в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки він мобілізований 26.02.2022 року до Збройних Сил України та наразі зупинено адвокатську діяльність (про що є відмітка в єдиному реєстрі адвокатів), та виключає можливість його участі в судовому засіданні. Зважаючи на викладене позивачкою повідомлено про необхідність надати матеріали адвокатського досьє яке зберігається в адвоката Колосовича В.В. іншому адвокату Івасишину В.П. Згідно телефонного повідомлення адвоката ОСОБА_7 він з позивачкою не може приїхати до м. Києва, також у нього виникли проблеми з ЕЦП (а.с. 74, том справи 5).
Однак, як вбачається з матеріалів справи в судовому засіданні 23.06.2022 року клопотання про відкладення розгляду справи представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Колосовича В.В., з підстав того, що він мобілізований до Збройних сил України і дана обставина виключає можливість його участі в судових засіданнях, просив надати час позивачці, для укладання договору про надання професійної правової допомоги з іншим адвокатом, судом було задоволено, та оголошена перерва судового засідання (а.с. 41 том справи 5).
В судовому засіданні, 14.09.2022 року була оголошена перерва судового засідання в зв'язку з неявкою позивачки, та цього ж дня від адвоката Колосовича В.В. надійшло повідомлення про відкладення засідання у справі з підстав того, що він перебуває в лавах Збройних сил України, і необхідно надати матеріали адвокатського досьє по цій справі адвокату Івасишину В.П.
Також, до суду повернулась поштова кореспонденція, про виклик до суду в судове засідання 07.11.2022 року, що була направлена на адресу позивачки, повідомлену нею у позовній заяві - АДРЕСА_2 , з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, а також на адресу реєстрації позивачки, яка зазначена в клопотанні представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Колосовича В.В. (а.с. 41, том справи 5) - 66302, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Соборна, 82, з поміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, позивач вважається таким, що отримав судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 12.10.2022 року і 07.11.2022 року та є повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду справи.
07.11.2022 року від позивачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення засідання на іншу дату, у зв'язку з тим, що вона захворіла та їй рекомендовано постільний режим, а представник позивачки - адвокат Івасишин В.П. зайнятий в судових засіданнях в інших справах , тому не може прибути у судове засідання.
При цьому, суду не надано ні доказів щодо хвороби позивачки, ні документів, які підтверджують повноваження адвоката Івасишина В.П. на представництво її інтересів в суді.
З огляду на викладене, враховуючи повторну неявку позивача в судове засідання, суд вважає за можливе залишити позовну заяву без розгляду.
Приймаючи таке рішення суд також зауважує, що ухвалою суду від 12.10.2021 у цій справі було призначено будівельно-технічну експертизу і зупинено провадження у справі.
Після поновлення провадження, на неодноразові виклики суду позивач не з'явилась, незважаючи на неодноразові виклики до суду шляхом направлення судових повісток та смс-повідомлень з повідомленням про дату розгляду справи. Адвокат Колосович В.В., який представляв інтереси позивачки до 12.10.2021 неодноразово повідомляв суд, що у зв'язку з призовом до лав Збройних Сил України він призупинив дію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю і не може приймати участь у судових засіданнях, зазначаючи при цьому по необхідність повідомлення позивачки про розгляд справи судовими повістками за двома адресами, а також просив надати їй час для укладення договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом (а.с.41,43,73,74 том справи 5). Від позивачки лише 07.11.2022 надійшло клопотання про відкладення засідання у зв'язку з хворобою, доказів чого не додано, а також не повідомлено про деталі хвороби та лікування, як то попередній діагноз, відкриття листка непрацездатності, орієнтовний час лікування.
При цьому враховує перебування справи на вирішенні суду з 2018 року, поведінку позивача під час судового провадження справи, зокрема її завчасне повідомлення позивача про дати судових засідань та заплановані судом резервні дати 07.11.2022 року, а також направлення судових повісток і на цю дату, те, що з червня 2022 року позивачкою не вжито заходів для забезпечення своєї участі у судовому засіданні особисто чи через представника, в тому числі за допомогою відеоконференції.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.12.2018 року вжито заходи забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Деордієва Ірина Вікторівна, про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 2590, виданого 14 грудня 2015 грудня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Деордієвою І.В.
Згідно з ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 9 цієї ж статті у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. 128,158, 223, 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Деордієва Ірина Вікторівна, ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності та за об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про визнання правочину недійсним - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року, знявши арешт з квартири АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 2590, виданого 14 грудня 2015 грудня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Деордієвою І.В.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.
Повний текст ухвали складено 14.11.2022
Суддя А.М.Майбоженко