10.11.2022 Справа № 756/8525/22
ун.№756/8525/22
пр. № 3/756/4938/22
10 листопада 2022 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №890822, 21.09.2022 року о 17год. 20 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яке виразилось в образах та погрозах, чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що потерпіла спровокувала цей конфлікт. Вони перебувають на стадії розлучення. Наразі проживають окремо. Дружина хоче, щоб син жив з нею, а з батьком бачився рідко. 21.09.2022 року конфлікт виник через те, що дружина прагнула забрати сина з собою, дитина хотіла залишитися з батьком. Зазначив, що жодних дій не вчиняв, не цензурних слів не вживав. Однак, працівниками поліції протокол про адміністративне правопорушення було складено на нього.
09.11.2022 року від потерпілої ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Вказує, що пояснення, які знаходяться в матеріалах справи, не відображають об'єктивних обставин сімейного конфлікту, що мав місце 21.09.2022 року між нею та її чоловіком. В процесі словесної сварки, вона зателефонувала своїй сестрі та поскаржилася на ОСОБА_3 . Сестра помилково оцінивши ситуацію на власний розсуд, по телефону викликала працівників поліції. ОСОБА_2 була дуже знервована і не подумавши, підписала продиктовані правоохоронцями пояснення. Зазначає, що їй в ході сварки не спричинено і не завдано шкоди ні психологічного, ні фізичного характеру. Після від'їзду працівників поліції вони помирилися і не допускають подібних ситуацій.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частинами 1 - 3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 129 Конституції України, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Згідно частинам 1, 3 ст. 7 вказаного Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом; доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
За змістом ст. ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, і однією із таких презумпцій є закріплена в ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Тобто, особа не зобов'язана доказувати свою невинуватість і її поведінка вважатиметься правомірною, доки не буде доказано зворотне.
У Рекомендації No R (91) 1 Комітета Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції», одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративного органу.
Вказане правило є нічим іншим, як складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою невинуватість.
Відповідно до положень ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не встановлено та не проведено опитування очевидців. Пояснення, які містять матеріали справи спростовуються поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , наданих суду.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять інших доказів винуватості ОСОБА_1 , відсутні свідки даної події, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , події та складу адміністративного правопорушення, що згідно п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.247 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А. М. Майбоженко