Справа №:755/10089/22
Провадження №: 1-кс/755/1943/22
"11" листопада 2022 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003172 від 05.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 289 КК України, установив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.
Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження
СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві розслідується указане кримінальне провадження, зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебував за адресою: м. Київ, вул. Щепкіна, 13, де помітив припаркований мопед марки «Yamaha Jog», сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 . У цей час в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, а саме мопедом марки «Yamaha Jog», сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , не пізніше 20 год. 30 хв., перебуваючи за перебуваючи за за адресою: м. Київ, вул. Щепкіна, 13, підійшов до мопеда марки «Yamaha Jog», сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , та переконавшись, що поруч нікого немає, почав штовхати його у напрямку провулку Гродненського, що в м. Києві, тим самим встановив контроль над вищевказаним транспортним засобом. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння мопедом марки «Yamaha Jog», сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 8 по провулку Гродненському, що в м. Києві зупинився з вищевказаним мопедом та за допомогою заздалегідь підготовлено предмету для вчинення злочину, а саме ножа, намагався вставити його в замок запалювання, чим привести в дію двигун мопеда з метою подальшого переміщення викраденого транспортного засобу.
В подальшому о 22 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, пров. Гродненський, 8, працівниками поліції був затриманий ОСОБА_4 біля викраденого вищевказаного мопеду.
06.10.2022 слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 проведено особистий обшук громадянина ОСОБА_4 під час якого було виявлено та вилучено металеві кусачки, мобільний телефон «Nomi» IME: НОМЕР_2 з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , мобільний телефон Самсунг IME: НОМЕР_4 з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , а також чохол до ножа чорного кольору.
В подальшому, а саме 06.10.2022 слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , металеві кусачки, мобільний телефон «Nomi» IME: НОМЕР_2 з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , мобільний телефон Самсунг IME: НОМЕР_4 з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , а також чохол до ножа чорного кольору, визнано речовими доказами.
В ході досудового встановлено, що вищевказані речі можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Так, з використанням мобільного телефону ОСОБА_4 ймовірно викликав на допомогу свідка у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, мобільні телефони підлягають експертному дослідженню в даному кримінальному провадженні з метою спростування або підтвердження версії про вчинення кримінального провадження за попередньою змовою групою осіб.
Також вбачається, що металеві кусачки ймовірно використовувались підозрюваним для демонтажу державного номерного знаку з мопеду. Крім того, чохол до ножа чорного кольору ймовірно використовувався для носіння ножа, який вилучений під час огляду місця події.
Таким чином, металеві кусачки та чохол для ножа чорного кольору також мають піддаватись експертним дослідженням для повного та всебічного дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення.
У світлі чого, виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, адже є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди його вчинення, з метою збереження таких речових доказів та їх подальшого дослідження в ході досудового розслідування.
Позиція сторін
Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині та накласти арешт на майно, що вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: металеві кусачки, мобільний телефон «Nomi» IME: НОМЕР_2 з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , мобільний телефон Самсунг IME: НОМЕР_4 з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , а також чохол до ножа чорного кольору, шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування.
В свою чергу, ураховуючи норми ст.ст. 22, 26, 172 КПК України, щодо того, що неприбуття інших осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчим суддею визнано за можливе провести цей судовий розгляд за даної явки.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом, згідно постанови від 06.10.2022.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 168, абз. 2 ч. 3 ст. 170, ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з висловленою у судовому засіданні думку заявника про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: металеві кусачки, мобільний телефон «Nomi» IME: НОМЕР_2 з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , мобільний телефон Самсунг IME: НОМЕР_4 з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , а також чохол до ножа чорного кольору, шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя ОСОБА_8