Справа №:755/4651/22
Провадження №: 1-кп/755/961/22
"05" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
З Дніпровської окружної прокуратури м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він може переховуватися від органів суду та прокуратури, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення з метою уникнення відповідальності, може незаконно впливати на свідків, шляхом схилення їх до дачі неправдивих показань, може перешкоджати кримінальному провадженню, схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала, щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки клопотання є необґрунтованим, оскільки жодного доказу на рахунок того, що зазначено прокурором в клопотанні, у матеріалах кримінального провадження не має, не наведено обґрунтувань щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Крім того, прокурор клопотав про те що, обвинуваченій ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених КПК, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушенні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо обрання обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки остання має на утриманні малолітню доньку, зокрема є намір працевлаштуватися, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши учасників кримінального провадження на рахунок наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України та обрати обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту- відмовити.
Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 03 грудня 2022 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду;
- повідомляти прокурора, слідчого або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити обвинуваченій, що в разі не виконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київському слідчому ізоляторі» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, тобто до 03 грудня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, направити начальнику Державної установи «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: