Номер провадження 3/754/3904/22
Справа №754/9127/22
Іменем України
07 листопада 2022 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 496857 від 14.09.2022, 14 вересня 2022 року об 11 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив сварку, принижував, погрожував фізичного характеру розправою, чим завдав психологічної шкоди, чим порушив п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 496858 від 14.09.2022, 14 вересня 2022 року об 11 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався брутальною лайкою відносно обох потерпілих, принижував їх честь та гідність, погрожував фізичною розправою, чим завдав психологічної шкоди як дружині, так і онуку , чим порушив п. 2, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.10.2022 об'єднано справи № 754/9127/22 та № 754/9128/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі № 754/9127/22.
У судовому засіданні 17.10.2022 ОСОБА_1 зазначив, що дана справа підлягає закриттю, оскільки вважає, що дана справа є сфабрикованою та сфальсифікованою для того, щоб очорнити його та не дати йому можливості стати опікуном онуки Параски. ОСОБА_1 заявив клопотання про виклик свідків, згідно з яким просив викликати і допитати як свідка ОСОБА_4 . Судом відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідка ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_4 є недієздатною і не була присутньою під час подій, що відбувалися 14.09.2022.
Розгляд справи відкладено на 27.10.2022.
У судовому засіданні 27.10.2022 ОСОБА_1 свою вину не визнав та вказав, що вважає справу сфабрикованою та сфальсифікованою, а Служба порушує недоторканість його житла. Пояснив, що 13 вересня ОСОБА_5 зателефонували зі Служби у справах дітей, які тиснули на неї, нав'язувались ОСОБА_5 з порадами та консультаціями. Він заборонив, як господар квартири, працівникам Служби приходити до них додому. Однак 14 вересня працівники Служби прийшли та в домофон вимагали зайти. ОСОБА_1 повідомив, що не допустить працівників Служби у квартиру. Отримав 7 приписів з поліції за останні два-три місяці у зв'язку з тим, що протягом двох років він ініціював справу щодо викрадення його онучки.
ОСОБА_6 просила закрити провадження у справі та пояснила, що відбулася сварка. Онук багато часу проводить в телефоні, вона ставилась до цього більш поблажливо, а ОСОБА_7 вважав, що онука слід обмежувати в цьому тому, що в нього виникне залежність. Раз в рік до них приходить комісія з опіки з метою перевірки як ОСОБА_6 , як опікун, справляється з онуком. Але служб стало багато, то правова допомога, то з мерії, то психолог. У зв'язку з цим почались сварки в сім'ї. Все почалось з того, що її чоловік хоче добитися опіки над онучкою ОСОБА_8 . Психолог їй повідомила, що в неї можуть забрати онука ОСОБА_9 та позбавити опіки над ним.
Потерпіла також подала письмову заяву, в якій вказала, що відкликає свою заяву на ОСОБА_1 з приводу того, що вона зараз примирилась, забула за всі вдіяні вчинки з того боку, зрозуміла, що вони на неї накликали біду та неспокій в сім'ї. Зараз з чоловіком живуть дружно. Судові справи просить закрити. Її чоловік веде боротьбу за опікунство своєї онучки.
Судом постановлено викликати ОСОБА_10 , яка вказана, як свідок в протоколах про адміністративне правопорушення. Розгляд справи відкладено на 07.11.2022.
У судовому засіданні 07.11.2022 допитано свідка ОСОБА_10 .
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до частини другої статті 173-2 КУпАП відповідальність настає за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною першою статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
У протоколі про адміністративне правопорушення ВАВ № 496857 від 14.09.2022 вказано, що 14.09.2022 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив сварку, принижував, погрожував фізичного характеру розправою, чим завдав психологічної шкоди.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №496858 від 14.09.2022, вказано, що 14.09.2022 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався брутальною лайкою відносно обох потерпілих, принижував їх честь та гідність, погрожував фізичною розправою, чим завдав психологічної шкоди як дружині, так і онуку.
На підтвердження вказаних обставин додано копії протоколів про адміністративне правопорушення від 20.07.2022, 02.08.2022, 02.08.2022, 28.08.2022, 01.09.2022, 01.09.2022 та 14.09.2022, копії термінових заборонних приписів від 02.08.2022 та 28.08.2022, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 02.08.2022 та 28.08.2022 та витяг про здійснені ОСОБА_11 виклики поліції.
Однак копії вказаних протоколів, копії термінових заборонних приписів, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не стосуються подій, що відбувалися 14.09.2022, не містять обставин цієї справи, у зв'язку з чим не приймаються судом до уваги.
Також до протоколів ВАВ № 496857 та ВАВ № 496858 від 14.09.2022 додано рапорт старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 14.09.2022, письмові пояснення ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_10 та письмові пояснення ОСОБА_1 , а також відеозапис події.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 14.09.2022, ОСОБА_10 працює соціальним працівником Групи екстреного реагування, близько 12.00 вони приїхали на планову перевірку за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік заявниці перебував у збудженому стані, забрав у онука та дружини телефон, сперечався з працівниками поліції, не впускав їх до оселі.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що є працівником Служби екстреного реагування, 14.09.2022 був плановий рейд по Деснянському району з працівниками міської Служби у справах дітей. Приїхали за адресою по вул. Драйзера. Спочатку ОСОБА_1 відмовився відкривати двері, потім вони додзвонилися ОСОБА_5 і вона відчинила двері. Вони зайшли, але ОСОБА_1 почав їх виганяти, вказуючи, що це його помешкання. ОСОБА_12 викликала поліцію, разом з якою працівники зайшли до помешкання. Надалі ОСОБА_1 виганяв їх та поліцію, чинив опір поліцейським. На запитання суду, свідок зазначила, що не чула, щоб ОСОБА_1 виражався брутальною лайкою. В присутності працівників Служби ОСОБА_1 не погрожував фізичною розправою, та не принижував. Свідок не бачила, що ОСОБА_1 вчинив сварку з ОСОБА_13 . На запитання суду, свідок показала, що колега роз'яснила ОСОБА_5 , що вони можуть зайти тільки в присутності поліції, оскільки є загроза дитині, адже ОСОБА_1 забирав гаджети у дитини, і зі слів дитини, він часто піднімає руку на хлопчика. У той час дитина навчалася за допомогою телефону, в якому не було звуку, а ноутбук, призначений для навчання, був у дідуся, а хлопчик повідомив, що дідусь забрав та не віддає.
Письмові пояснення свідка та показання, надані у судовому засіданні, не містять протиріч та приймаються судом як належні докази.
У письмових поясненнях ОСОБА_11 від 14.09.2022, хоча і зазначено «з моїх слів записано вірно та мною прочитано» і міститься підпис, однак вони містять суттєві розбіжності з усними та письмовими поясненнями, наданими у судому засіданні, та не узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, з відеодоказами, показаннями свідка та причиною виклику поліції 14.09.2022.
Також слід зауважити, що на відео з місця події не зафіксовано тих дій (брутальної лайки, приниження чи погроз фізичною розправою) ОСОБА_1 , які відображені в рапорті працівника поліції та в протоколах про адміністративне правопорушення від 14.09.2022.
При розгляді цієї справи доказів вчинення домашнього насильства саме психологічного характеру не встановлено.
Отже, обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення ВАВ № 496857 та ВАВ № 496858 від 14.09.2022, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Крім того, ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала факт вчинення щодо неї або щодо дитини домашнього насильства психологічного характеру з сторони ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак