2/754/4689/22
Справа № 754/7145/22
Іменем України
01 листопада 2022 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком,
25 серпня 2022 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича, звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком.
При цьому, позивачем в позовній заяві (а.с. 3) підтверджено, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022 головуючим суддею з розгляду цивільної справи № 754/7145/22 визначено суддю Гринчак О.І.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 754/7145/22. Підготовче засідання призначено на 01 листопада 2022 року.
25 жовтня 2022 року представником позивача подано до канцелярії суду мирову угоду від 24 жовтня 2022 року про врегулювання спору у справі № 754/7145/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком.
Також 25 жовтня 2022 року представником позивача подано заяву про визнання мирової угоди про врегулювання спору у справі № 754/7145/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком.
Крім того, 25 жовтня 2022 року від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
31 жовтня 2022 року від представника третьої особи надійшло клопотання, в якому представник просить суд проводити розгляд справи, призначеної на 01.11.2022 без участі представника Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. Крім того, представник третьої особи зазначає, що 31.10.2022 Службою у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було отримано копію мирової угоди у справі № 754/7145/22, укладеної між сторонами 24.10.2022. Станом на сьогодні, окрім справи № 754/7145/22, також відкрито провадження у справі № 754/6326/22 (суддя Зотько Т.А.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком, тобто з тими ж самими сторонами і тими самими позовними вимогами, як і у справі № 754/7145/22. У рамках справи № 754/6326/22, яка перебуває на розгляді у судді Зотько Т.А., до Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, також було направлено копію мирової угоди, укладеної між сторонами.
У підготовче засідання 01.11.2022 учасники справи не з'явились.
Вивчивши зміст вказаного клопотання, дослідивши матеріали справи та інформацію, що міститься на сайті «Судова влада» та знаходиться в загальному доступі, суд встановив таке.
Щодо підстав для закриття провадження у цій справі (№ 754/7145/22)
Згідно приписами пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
З загальнодоступної інформації, що міститься на сайті «Судова влада» та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідує, що Деснянським районним судом міста Києва розглядалася справа № 754/2882/22 (суддя Галась І.А.) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком. При цьому, на стадії підготовчого розгляду (29 червня 2022 року) сторони подали заяву про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, а також текст самої угоди з підписами сторін.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року у справі № 754/2882/22 (суддя Галась І.А.) заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини залишено без задоволення; провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме у зв'язку з відсутністю предмет спору.
Вказана ухвала була оскаржена в апеляційному порядку та залишена без змін, і, відповідно набула законної сили 26 вересня 2022 року. Так, постановою Київського апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року у справі № 754/2882/22 у затвердженні мирової угоди від 08 серпня 2022 року, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено; ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року про закриття провадження у справі залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Шаповаловим Андрієм Миколайовичем , - без задоволення.
У вказаній постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що згідно зі змістом поданої позивачем до суду позовної заяви убачається, що позивач вказував про те, що станом на момент подання позову до суду спільна із відповідачем донька проживає разом із ним за місцем його реєстрації та постійного проживання. Пов'язував необхідність визначення судом місця проживання доньки із ним фактично саме із запровадженням в Україні військового стану. Будь-яких обставин щодо наявності із відповідачем спору з приводу вказаного питання у позові загалом викладено не було. Крім того, виходячи із процесуальної поведінки відповідача у справі - ОСОБА_2 , остання жодним чином не висловлювала будь-яких заперечень щодо визначення місця проживання їх дитини разом із батьком, та більше звернулася до суду із заявою про затвердження укладеної із позивачем мирової угоди з приводу вирішення вказаного питання. Аналогічна процесуальна поведінка відповідача, яка свідчить про відсутність між сторонами спору щодо визначення місця проживання дитини разом із батьком, була також продемонстрована ОСОБА_2 і у суді апеляційної інстанції. Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що між сторонами, як на час подачі позову до суду, так і після відкриття провадження у справі загалом був відсутній спір щодо визначення місця проживання їх дитини разом із батьком.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 345/284/16-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18.
Отже, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року у справі № 754/2882/22, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року, встановлено відсутність спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини у зв'язку з чим провадження у справі закрито.
З огляду на те, що ухвала про закриття провадження у справі № 754/2882/22, постановлена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, набрала законної сили, суд вважає, що провадження у даній справі № 754/7145/22 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1. ст. 255 ЦПК України.
Щодо сплати судового збору
Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви у даній справі № 754/7145/22 представником позивача додано квитанцію № 3173-4929-8500-0055 від 19.03.2022 про сплату 992,40 грн.
При цьому, суд не зміг приєднати оплату судового збору за вказаною квитанцією до даної справи № 754/7145/22, оскільки судовий збір за квитанцією № 3173-4929-8500-0055 від 19.03.2022 вже приєднаний до справи № 754/2882/22.
Щодо кількості поданих ОСОБА_1 тотожних позовів
Справа № 759/8062/22
Судом встановлено, що 18 липня 2022 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича, звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком (цивільна справа № 759/8062/22).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року матеріали цивільної справи № 759/8062/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком направлено до Деснянського районного суду міста Києва за підсудністю.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року у справі № 759/8062/22 (суддя Гринчак О.І.) у відкритті провадження у справі № 759/8062/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено на підставі пункту 3 частиною першої статті 186 ЦПК України, оскільки у провадженні цього суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Справа № 754/2882/22
Як зазначалося вище, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року у справі № 754/2882/22 (суддя Галась І.А.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року, заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини залишено без задоволення; провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Справа № 754/2964/22
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 червня 2022 року у справі № 754/2964/22 (суддя Таран Н.Г.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сімї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком - залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Справа № 754/3114/22
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04 травня 2022 року у справі № 754/3114/22 (суддя Сенюта В.О.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Справа № 754/3313/22
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 травня 2022 року у справі № 754/3313/22 (суддя Галась І.А.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком повернуто позивачу на підставі п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Судом також встановлено, що дії позивача містять ознаки зловживання процесуальними правами, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 44 ЦПК України, що є неприпустимим.
Справа № 754/6326/22
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 серпня 2022 року у справі № 754/6326/22 (суддя Зотько Т.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Підготовче засідання призначено на 04 жовтня 2022 року.
Дана справа (№ 754/7145/22)
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року у справі № 754/7145/22 (суддя Гринчак О.І.) було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 754/7145/22. У цій справі суд встановив наявність підстав для закриття провадження відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 255 ЦПК України.
Отже, позивачем подано до суду сім тотожних позовів до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, що слідує із наявності цивільних справ, а саме: справа № 759/8062/22 (суддя Гринчак О.І.), справа № 754/2882/22 (суддя Галась І.А.), справа № 754/2964/22 (суддя Таран Н.Г.), справа № 754/3114/22 (суддя Сенюта В.О.), справа № 754/3313/22 (суддя Галась І.А.), справа № 754/6326/22 (суддя Зотько Т.А.), справа № 754/7145/22 (суддя Гринчак О.І.).
При цьому, у трьох з цих справ: у справі № 754/2882/22 (суддя Галась І.А.), у справі № 754/6326/22 (суддя Зотько Т.А.), у справі № 754/7145/22 (суддя Гринчак О.І.) представником позивача подано мирові угоди, укладені між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком.
Водночас, як вже зазначалося в ухвалі Деснянського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року у справі № 754/2882/22, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року, встановлено, що позов подано за відсутності предмета спору щодо визначення місця проживання їх дитини разом із батьком. Натомість, позивачем подано до суду сім аналогічних позовів.
Щодо зловживання процесуальними правами
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Стаття 44 ЦПК України вказує на неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Так, відповідно до приписів частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з положеннями частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За приписами частини четвертої статті 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розгляду справи. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Зловживання процесуальними правами - цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), перешкоджають гарантованому у п. 1 ст. 6 Конвенції правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що «учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Також згідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 13.03.2019 у справі № 814/218/14) під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Відповідно до положень стаття 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Статтею 144 ЦПК України встановлені види заходів процесуального примусу. Так, відповідно до частини першої цієї статті заходами процесуального примусу є:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) привід;
5) штраф.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Враховуючи, що по-перше, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем подано до суду сьомий позов (справа № 754/7145/22) за наявності ухвали про закриття провадження у справі № 754/2882/22, яка набрала законної сили, і постановлена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; по-друге, подано мирову угоду на затвердження у справі № 754/7145/22 щодо визначення місця проживання дитини з батьком, тоді як у справі № 754/2882/22 була надана оцінка такій мировій угоді і таким діям позивача і відповідача, та, як наслідок, встановлено відсутність спору між сторонами; по-третє, до позову у справі № 754/7145/22 подано квитанцію про сплату судового збору № 3173-4929-8500-0055 від 19.03.2022, яка подавалася також і до справи № 754/2882/22, тобто у справі № 754/7145/22 подано позовну заяву без оплати її судовим збором, суд приходить до висновку про наявність у вказаних діях представника позивача, які узгоджені з позивачем, і мають вочевидь умисний характер, зловживання процесуальними правами.
З огляду на зазначене, за зловживання процесуальними правами суд приходить до висновку про накладення як на позивача, так і його представника штрафу у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб з кожного.
Накладення штрафу і на представника відповідає практиці Верховного Суду (ухвала 12 липня 2018 року у справі № 910/11436/16).
Як вбачається із позовної заяви, подання такого позову позивачем обумовлено тим, що 24.02.2022 рф розпочала повномасштабне військове вторгнення на територію України. Про наявність спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини у позові не йдеться.
Слід зауважити, що стаття 17 Конституції України визначає, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Керуючись ст. 44, 255, 260, 353 ЦПК України, суд,
Мирову угоду, підписану між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 від 24 жовтня 2022 року про врегулювання спору у справі № 754/7145/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком залишити без розгляду.
Провадження у справі № 754/7145/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком закрити.
Стягнути в дохід Державного бюджету України з ОСОБА_1 штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744,30 грн. (сімсот сорок чотири гривні 30 коп.) за зловживання процесуальними правами.
Стягнути в дохід Державного бюджету України з представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744,30 грн. (сімсот сорок чотири гривні 30 коп.) за зловживання процесуальними правами.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795).
Боржник 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник 2: Шаповалов Андрій Миколайович (юридична адреса: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 6, офіс 601 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Дана ухвала є виконавчим документом.
Примірник даної ухвали направити Державній судовій адміністрації України для організації виконання в частині стягнення штрафу, учасникам справи також направити копію даної ухвали до відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14.11.2022.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак