Справа № 752/17595/21
Провадження № 2/752/3151/22
Іменем України
07.10.2022 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.
з участю секретаря Ракоїд Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
15.07.2021 р. позивач КП «Київтеплоенерго» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгоаності за спожиті послуги з централізованого опалення, за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води та судових витрат у справі.
15.07.2021 р. у даній справі було відкрито провадження; справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження до суду надійшла інформація про смерть відповідача ОСОБА_3 .
03.05.2022 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дроботун Оленою повідомлено суду, що нею 18.04.2014 р. заведена спадкова справа після смерті відповідача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 10.02.2022 р. до участі у справі залучені правонаступники відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивач повторно в судове засідання не з'явився, будь-яких вимог до спадкоємців не заявляв.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
03.05.2022 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дроботун Оленою повідомлено суду, що нею 18.04.2014 р. заведена спадкова справа після смерті відповідача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і правонаступниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з частиною 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Зі змісту частини 1 статті 55 ЦПК України вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі. Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ЦПК України шляхом залучення правонаступника, лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 померла до відкриття провадження у справі, її цивільна правоздатність і дієздатність припинились її смертю до вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Натомість, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто, що провадження по даній справі не підлягало відкриттю і справа за позовом до померлого відповідача не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.
Як зазначено у Постанові Об'єднаної палати Касаційного Верховного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16, провадження № 61-33766 сво18 (позов до померлої особи) якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України ( в редакції 2004 року), відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України ( в діючій редакції), суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).
Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Зважаючи на викладене, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», оскільки позивач не позбавлений права відповідно до ст. 1281 ЦК України звернутися до суду до спадкоємців, які прийняли спадщину, з окремим позовом.
Керуючись п.1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд
провадження у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя