Справа № 569/20501/19
14 листопада 2022 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.
секретар судового засідання Семенюк Ю.О.
за участю третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Рівне заяву третіх осіб, які заяавляють самостійні вимоги: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О. у цивільній справі №569/20501/19 за позовом третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вищезазначена цивільна справа.
14 листопада 2022 року від третіх осіб, які заяавляють самостійні вимоги: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до суду надійшла заява про відвід судді Гордійчук І.О., в якій посилаються на наявні сумніви в об'єктивності та упередженості судді при розгляді справи. Вказують, що Ухвалою суду від 11 вересня 2019 року роз'єднано позовні вимоги Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання провести перебудову прибудови та позовні вимоги третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Провадження у справі в частині позовних вимог Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зобов'язання провести перебудову прибудови - закрито. Така ухвала була винесена після того, як 28 лютого 2019 року при відкритті провадження у справі №569/16262/14ц, головуючою суддею Гордійчук І.О. була прийнята ухвала із зазначенням, що дана справа підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства. Важають, що це було зроблено зумисно, щоб потім закрити справу. Важають, що і цей суд, під головуванням судді Гордійчук І.О. не прийме справедливе рішення.
В судовому засіданні треті особи, які заяавляють самостійні вимоги: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали заяву про відвід судді, посилаючись на викладені у ній обставини.
Представник відповідача, відповідач заперечили щодо задоволення даного відводу, посилаючись на те, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
З'ясувавши позиції сторін, розглянувши заяву третіх осіб про відвід, суд приходить до наступного.
Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 36-41 ЦПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 36 ЦПК України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку третіми особами, які заяавляють самостійні вимоги: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Гордійчук І.О. у вирішенні спору в даній справі не надано.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, не може бути підставою для обґрунтованих об'єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді.
З огляду на викладене, обставин, які б свідчили про зацікавленість судді Гордійчук І.О. в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив, що в свою чергу виключає можливість висновку про наявність правових підстав в силу приписів ст. 36 ЦПК України для відводу судді.
Дійшовши висновку про необгрунтованість заявленого відводу головуючому, суд, враховуючи абз.2 ч.3 ст.40 ЦПК України вирішив питання про відвід судді тим судом, що розглядає справу без передання на розгляд іншому судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36,38,40, 258-261 ЦПК України, суд,,--
Відмовити у задоволенні заяви третіх осіб, які заяавляють самостійні вимоги: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Гордійчук І.О. у цивільній справі №569/20501/19 за позовом третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання будівництва самочинним, зобов'язання здійснити перебудову, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Розгляд справи продовжити у тому ж складі суду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Гордійчук