Постанова від 10.11.2022 по справі 949/1547/22

Справа №949/1547/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року м. Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 .

за ст. 185, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №728786 від 18 травня 2022 року, ОСОБА_1 18 травня 2022 року близько 10 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння висловлюючись нецензурною лайкою. На законну вимогу працівників поліції, а саме інспектора СРПП ВП №1 Сарненського РВП ст.лейтенанта поліції Подіка Ф.П. та ОСОБА_2 не реагував та продовжував свої протиправні дії, висловлюючись при цьому в грубій формі на адресу працівників поліції, погрожуючи їм фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №728787 від 18 травня 2022 року, ОСОБА_1 18 травня 2022 року близько 10 год. 35 хв. в АДРЕСА_1 , вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурними словами, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Вказані адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП та ст. 173КУпАП постановою судді від 10 листопада 2022 року об'єднані в одне провадження.

На розгляд справи до суду ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Верховний Суд України у постанові від 04 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Водночас, відповідно до диспозиції ст. 185 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП суд враховує постанову Верховного Суду України від 03 березня 2014 року по справі № 5-49к13, рішення Європейського суду з прав людини по справі "Веренцов проти України" від 11 квітня 2013 року, де зазначено, що суть вимоги працівника поліції, з метою надання оцінки законності є обов'язковим елементом для кваліфікації дій за ст. 185 КУпАП.

Встановлено, що під час оформлення працівниками поліції, які були при виконанні своїх службових обов'язків, неправомірних дій ОСОБА_1 , які виражались у вчиненні ним дрібного хуліганства, останній почав порушувати порядок та поводив себе агресивно по відношенню до поліцейських, а саме виражався нецензурними словами та погрожував фізичною розправою та на неодноразові зауваження не реагував.

Систематизуючи вищезазначене, приходжу до переконання, що працівники поліції перебували під час виконання своїх службових обов'язків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із нормою ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

З протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що датами вчинення правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_1 , зазначено 18 травня 2022 року, при тому, що до суду дані адміністративні матеріали надійшли 10 листопада 2022 року, що стверджується відтисками штампа вхідної кореспонденції №4221 та 4222.

Отже, на даний час, з дня, зазначеного датою вчинення правопорушень, минув тримісячний строк, в межах якого можливе накладення адміністративного стягнення.

На підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Отже, враховуючи те, що на момент розгляду даної справи закінчився тримісячний строк на притягнення до адміністративної відповідальності, то вважаю необхідним справу провадженням закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 38, 247, 284, 287, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КупАП та ст. 173 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Отупор К.М.

Попередній документ
107294637
Наступний документ
107294639
Інформація про рішення:
№ рішення: 107294638
№ справи: 949/1547/22
Дата рішення: 10.11.2022
Дата публікації: 16.11.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.11.2022)
Дата надходження: 10.11.2022
Предмет позову: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОТУПОР К М
суддя-доповідач:
ОТУПОР К М
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Черпак Олександр Григорович