Справа № 527/2239/22
провадження № 1-кс/527/616/22
про застосування запобіжного заходу
у вигляді домашнього арешту
10 листопада 2022 року м. Глобине Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
слідчого судді - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
в режимі відеоконференції слідчої - ОСОБА_3 ,
в режимі відеоконференції прокурора - ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине клопотання слідчої слідчого відділу Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене першим заступником керівника Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , за матеріалами кримінального провадження № 12022221240000673, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Братськ, Іркутської області, РФ, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,
08 листопада 2022 року в провадження слідчого судді надійшло вище зазначене клопотання.
В обґрунтування клопотання слідча зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам президент російської федерації (далі - РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час представники влади рф, діючи всупереч вимогам пунктам 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV), від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі - ЗС РФ) на територію України.
Указами Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/200 від 12.08.2022 року - у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на території України, в тому числі Харківської області введено військовий стан, який неодноразово продовжувався до 23 листопада 2022 року.
У період з 24 лютого 2022 року по 07 вересня 2022 року збройними силами Російської Федерації - військовослужбовцями країни агресора, у силовому виді за допомогою військової техніки шляхом вторгнення було захоплено та окуповано с. Гракове Чугуївського району Харківської області. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців села Гракове військовослужбовці Російської Федерації, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в'їздах та виїздах з території вказаного села обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ними введено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією. Крім цього, військовослужбовці Російської Федерації, перебуваючи у незаконний спосіб на території села, проводили обшуки домоволодінь місцевого населення та фактично захопили ряд будівель Граковської сільської ради.
Встановлено, що в той час, коли 24 лютого 2022 військовослужбовці збройних сил Російської Федерації вчинили військову агресію та вторгнення на територію України, у тому числі в с. Гракове Чугуївського району Харківської області, при цьому здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе господарське та оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти з метою окупації України у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відсутності будь-якого примусу та погроз з боку військових, виник умисел добровільно вступити в контакт з солдатами Російської Федерації - представниками збройних та воєнізованих формувань країни-агресора, запропонувавши їм матеріальні ресурси для забезпечення нормальної життєдіяльності та виконання своїх незаконних дій по захопленню населеного пункту на території України. Діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на території с. Гракове Чугуївського району Харківської області, останній здійснював передачу матеріальних ресурсів, провадив господарську діяльність з представниками окупаційної влади та збройних формувань РФ на тимчасово окупованій території України, а саме с. Гракове, Чугуївського району, Харківської області.
Зокрема, в період з 24.02.2022 по 07.09.2022, під час перебування збройних формувань країни-агресора на території України, а саме, с. Гракове, Чугуївського району, Харківської області, здійснював передачу матеріальних ресурсів з метою отримати преференції від представників збройних формувань російської федерації (далі за текстом - РФ) для подальшого тривалого та безперешкодного проживання на території с. Гракове, а також вільного пересування, для створення уявлення про легітимність дій представників Збройних Сил РФ, надання видимості законності вторгнення та окупації підрозділами Збройних Сил РФ території України, а саме с. Гракове, усвідомлюючи явну протиправність власних дій, налагодив спілкування з представниками Збройних Сил РФ та отримував від останніх засоби існування, в тому числі цигарки та алкогольні напої в обмін на цінну інформацію, неодноразово, добровільно та безоплатно надавав матеріальні ресурси в розпорядження військовослужбовцям кожної ротації окупаційних військ Російської Федерації, а саме свій житловий будинок для проживання, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , займався ремонтом військової техніки держави - агресора (Російської Федерації).
Переслідуючи мету надання допомоги збройним силам Російської Федерації протягом окупації, ОСОБА_5 підтримував дружні стосунки з військовими збройного формування країни-агресора, забезпечував їх матеріальними ресурсами, у зв'язку з чим користувався прихильністю з боку військовослужбовців Російської Федерації, мав привілеї перед іншими місцевими мешканцями, зокрема: при використанні посилання на позивні окремих військовослужбовців Російської Федерації з їх дозволу та використанні отриманих від них паролів міг безперешкодно переміщуватись по території частково окупованого Чугуївського району Харківської області.
Вказані протиправні дії ОСОБА_5 вчиняв добровільно, без застосування відносно нього або членів його родини фізичного чи психологічного впливу, а також без погроз застосування зброї військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації.
23 вересня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, тобто колабораційна діяльність, передача матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: - показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою та підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Так в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 177 КПК України наявним є ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду у зв'язку з мірою покарання, яка загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, враховуючи той факт, що ОСОБА_16 підозрюється у вчиненні умисного хоч і не тяжкого злочину, але за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років та оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері проти основ національної безпеки України, є достатні підстави вважати, що він може продовжити злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто є наявні підстави вважати існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри слідча просила суд застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 та покласти на останнього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, зокрема для проведення процесуальних дій; не відлучатись за межі Чугуївського району, Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; цілодобово не залишати місце мешкання; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, роботи.
У судовому засіданні прокурор вказував на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте прохав застосувати його лише в нічний час.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
23 вересня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, тобто колабораційна діяльність, передача матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
Як вбачається із довідки Комунального некомерційного підприємства « Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївської міської ради Харківської області вих. № 01-14/1363, виданої 03.10.2022 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1, 5 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину проти основ національної безпеки України, а також особу підозрюваного, який ніде не працює, а також враховуючи те, що перебуваючи на свободі він може переховуватися від органів досудового розслідування, продовжувати свої незаконні дії, спрямовані на співпрацю з окупаційними військами чи знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише, обравши відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексу.
З аналізу ч. 6 ст. 181 КПК України, вбачається, що строк застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати строку досудового розслідування.
Строк досудового розслідування даного кримінального провадження закінчується 23 листопада 2022 року.
Тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту слід застосувати на строк досудового розслідування, тобто до 23.11.2022. А отже, строк дії ухвали закінчується 23.11.2022.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що для запобігання доведених слідчим та прокурором ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України до ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 184, 186, 193 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково .
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 23 листопада 2022 року.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати ОСОБА_5 прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю; цілодобово не покидати місця мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця мешкання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу для виконання направити до Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та для контролю за виконанням прокурору.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена, шляхом подачі на неї апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1