іменем України
Справа №377/395/22
Провадження №2/377/218/22
10 листопада 2022 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участі секретаря судового засідання - Кононової Н.О., сторони не з'явились, розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про розірвання шлюбу,
30.08.2022 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивачка просить розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №189.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого в сім'ї відбувались сварки, які поступово призвели до того, що подружжя стало зовсім чужими людьми. Шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Ухвалою судді від 06.09.2022 року після виконання вимог, передбачених ч.6 ст.187 ЦПК України, відкрито провадження у справі в порядку письмового спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов. Ухвалу про відкриття провадження не отримав, до суду повернуто поштовий конверт з відмітками «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позивач ухвалу про відкриття провадження не отримала, до суду повернуто поштовий конверт з відмітками «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою». За таких умов суд ухвалою від 21.09.2022 року призначив справу до судового розгляду на 12.10.2022 року, яке було відкладено до 10.11.2022 року.
В призначене судове засідання сторони не з'явились.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялась за місцем реєстрації до суду повернуто конверт з зазначеними процесуальними документами з відмітками: «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою», проте в позовній заяві позивач просила розглянути справу за її відсутності. В матеріалах справи також міститься заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, проте конверт із судовою повісткою та процесуальними документами повернувся до суду з відміткою «повертається» та «адресат відсутній за вказаною адресою». Також викликався через оголошення на офіційному сайті «Судова влада України». Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву до суду не подано. Відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим.
Відповідно до ухвали від 10.11.2022 року суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних доказів у справі відповідно до ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданого 18 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільського районного управління юстиції у м. Києві, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 18 березня 2015 року зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис за № 189. Після державної реєстрації шлюбу прізвища: чоловіка ОСОБА_8 , дружини ОСОБА_9 .
Згідно копій свідоцтв про народження які містяться в матеріалах справи, у сторін народилось двоє синів - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається із змісту позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося, шлюбні відносини фактично припинені через різні погляди на життя і сімейні стосунки. Спільне господарство не ведеться, спільний бюджет відсутній.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Із статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно ч.2 ст.18, п.3 ст.51, ч.3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача. Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч.2 ст.110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.
Як вбачається із змісту позовної заяви, спірних питань з приводу розподілу спільного майна у сторін немає. Спірні питання з приводу місця проживання дітей також у сторін на час розгляду даної справи у суді відсутні.
У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач в заяві, зазначила, що бажає залишити прізвище, то суд вважає, що після розірвання шлюбу необхідно залишити їй прізвище - « ОСОБА_8 ».
За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 992 гривні 40 копійок.
Керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 18 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №189.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати - зі сплати судового збору у розмірі 992,40 гривень.
Після розірвання шлюбу дружині залишити прізвище - ОСОБА_8 .
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію рішення направити сторонам до відома.
Рішення виготовлено 10.11.2022 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Т. О. Малишенко