іменем України
Справа №377/402/22
Провадження №3/377/157/22
04 листопада 2022 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., за участю секретарів судового засідання Гніденко Н.П., Пскової А.І.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП, що надійшла з Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом серії ВАБ № 553673 від 01.09.2022 20 серпня 2022 року об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись біля приміщення «Ощадбанку» на вулиці Чернігівській у місті Славутичі, вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразилися в образі нецензурною лайкою, залякуванні та приниженні його колишньої дружини ОСОБА_2 , що могло заподіяти шкоду її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 20 серпня 2022 року близько 11 години 00 хвилин він проходив біля приміщення «Ощадбанку», розташованого на вулиці Чернігівській міста Славутича, де побачив свою колишню дружину ОСОБА_2 , з якою розірвав шлюб у 2016 році. ОСОБА_2 є матір'ю його малолітнього сина ОСОБА_3 , яка постійно чинить перешкоди у спілкуванні його з сином, оскільки настроює дитину проти нього та його рідних. У той день він підійшов до неї та запитав про її співмешканця, з яким ще раніше у нього виник конфлікт з приводу того, що співмешканець ОСОБА_2 відмовився покликати його сина ОСОБА_4 , коли він хотів його побачити та приніс йому цукерки. У відповідь на його запитання ОСОБА_2 йому нагрубила, після чого він пішов. При цьому він не висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, не ображав її та не залякував. ОСОБА_2 у той день була сама, поряд з нею її подруги ОСОБА_5 та її матері ОСОБА_6 , які зазначені у її письмових поясненнях, не було. Зауважив, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 з нею стало неможливо нормально спілкуватися, оскільки вона постійно вчиняє так, щоб йому нашкодити і кожну розмову переводить у лайку та провокує скандал.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні, пояснила, що 20 серпня 2022 року близько 11 години 00 хвилин вона перебувала біля міського ринку на вулиці Чернігівській міста Славутича. Саме на той час був оголошений сигнал повітряної тривоги, усі магазини було закрито і вона стояла під деревом біля приміщення «Ощадбанку» та очікувала на закінчення сигналу повітряної тривоги. У це час біля неї проходив її колишній чоловік ОСОБА_1 . Побачивши її, він підійшов та запитав у неї, як поживає її співмешканець, після чого пригрозив, що він розбереться зі своїми проблемами, а потім їм ще покаже. На це вона йому відповіла, що якщо він має щось комусь сказати, то нехай телефонує сам, оскільки вона передавати нічого не буде. Потім ОСОБА_1 відійшов та почав її ображати, назвавши «ментовською», оскільки у неї є зв'язки в поліції та вона таким чином вирішує свої питання, а також назвав її «бегемотихою». Через такі образи вона сильно нервувала, тому стан її здоров'я погіршився і їй довелося приймати ліки. У той день ОСОБА_1 не висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, але в інші рази висловлювався, ображав її та залякував, за попередні дев'ять місяців вона тричі зверталася з відповідними заявами до поліції. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були присутні під час події, зазначеної у протоколі про адміністративні правопорушення, про що свідчать написані ними пояснення у поліції. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 в них склалися неприязні стосунки. Він залякує їхнього спільного сина, тому дитина не хоче з ним спілкуватися.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_1 являється її сином, а ОСОБА_2 - її колишньою невісткою. Після розірвання шлюбу між її сином та колишньою невісткою склалися неприязні стосунки через те, що ОСОБА_2 налаштовує їхнього з ОСОБА_1 сина ОСОБА_4 , якому майже 10 років, проти батька та проти неї. Через такі стосунки ОСОБА_2 також постійно наговорює на її сина ОСОБА_1 .
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , пояснення потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_7 , перевіривши матеріали справи, вважаю необхідним зробити такий висновок.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, суду надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №553673 від 01.09.2022;
- рапорт старшого інспектора ВП №2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Очканя Ю.В. від 01.09.2022, з якого вбачається, що 01.09.2022 о 13:53 від заявниці ОСОБА_2 надійшла заява про вчинення відносно неї домашнього насильства її колишнім чоловіком ОСОБА_1 . Проводиться подальша перевірка;
- письмова заява ОСОБА_2 від 01.09.2022, в якій вона просила притягнути до адміністративної відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який 20.08.2022 вчинив відносно неї домашнє насильство, яке виражалося в нецензурній лайці, приниженні її та залякуванні;
- письмові пояснення ОСОБА_5 від 01.09.2022, з яких вбачається, що 20.08.2022 близько 11:00 вона разом зі своїми подругами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знаходилася біля будівлі «Ощадбанку» на вулиці Чернігівській міста Славутича. У цей час до них підійшов колишній чоловік ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , який почав виражатися на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрожувати їй та її сім'ї, та, таким чином, принижував її на вулиці в присутності сторонніх осіб. Дана подія тривала близько трьох хвилин. Подібні ситуації відбуваються постійно;
- копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.08.2011 Дніпровським РУ ГУ МВС України в м.Києві на ім'я ОСОБА_2 , в якому в графі «Сімейний стан» зазначено про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_1 23.07.2011 Оболонським ВРАЦС м.Київ;
- копія паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 29.09.2021, орган, що видав: 3218, на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство- це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого (п.14 частини першої статті 1 Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки-можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю особи.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків», за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину, якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. У будь-якому випадку правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за правилами кримінального правопорушення за яке призначене покарання (стягнення), за яким особа позбавляється волі. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України», «Швидка проти України» та інших.
Аналіз диспозиції та санкції частини першої статті 173-2 КУпАП дає підстави стверджувати те, що це правопорушення відповідає критерію «кола адресатів» та критерію «мети та тяжкості наслідків». Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства. У зв'язку із цим, при розгляді даної справи та при наданні оцінки доказам суду необхідно застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
Забезпечення доведеності вини є складовою частиною однієї із засад кримінального провадження відповідно до пункту 10 частини першої статті 7, статті 17 КПК України та однією із засад судочинства відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Конституції України.
Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №553673 від 01.09.2022 ОСОБА_1 інкримінується те, що він 20 серпня 2022 року об 11 годині 00 хвилин, знаходячись біля приміщення «Ощадбанку» на вулиці Чернігівській у місті Славутичі, вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які виразилися в образі нецензурною лайкою, залякуванні та приниженні його колишньої дружини ОСОБА_2 , що могло заподіяти шкоду її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Згідно з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , які вона надала у судовому засіданні, 20 серпня 2022 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_1 , побачивши її біля приміщення «Ощадбанку» підійшов та запитав у неї про її співмешканця, після чого пригрозив, що він розбереться зі своїми проблемами, а потім їм ще покаже, на що вона йому відповіла, якщо він має щось сказати комусь, то нехай телефонує сам, оскільки вона передавати нічого не буде. Після цього ОСОБА_1 відійшов та почав її ображати, назвавши «ментовською» та «бегемотихою». Через такі образи вона сильно нервувала, тому стан її здоров'я погіршився і їй довелося приймати ліки. У той день ОСОБА_1 не висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, але в інші рази висловлювався, ображав її та залякував, за попередні дев'ять місяців вона тричі зверталася з відповідними заявами до поліції. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були присутні під час події, зазначеної у протоколі про адміністративні правопорушення, про що свідчать написані ними пояснення у поліції. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 в них склалися неприязні стосунки. Він залякує їхнього спільного сина, тому дитина не хоче з ним спілкуватися.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні, 20 серпня 2022 року близько 11 години 00 хвилин він, побачивши на вулиці Чернігівській у місті Славутичі біля будівлі «Ощадбанку» колишньою дружину ОСОБА_2 , запитав у неї про її співмешканця, з яким ще раніше у нього виник конфлікт з приводу того, що співмешканець ОСОБА_2 відмовився покликати його сина ОСОБА_4 , коли він хотів його побачити та приніс йому цукерки. У відповідь на його запитання ОСОБА_2 йому нагрубила, після чого він пішов. При цьому він не висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, не ображав її та не залякував. ОСОБА_2 у той день була сама, поряд з нею її подруги ОСОБА_5 та її матері ОСОБА_6 , які вказані у її письмових поясненнях, не було. З ОСОБА_2 він розірвав шлюб у 2016 році, вона постійно чинить перешкоди у спілкуванні його з сином, оскільки настроює дитину проти нього та його рідних. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 стало неможливо нормально спілкуватися, оскільки вона постійно вчиняє так, щоб йому нашкодити і кожну розмову переводить у лайку та провокує скандал.
Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_7 між її сином ОСОБА_1 та колишньою невісткою ОСОБА_2 склалися неприязні відносини через те, що остання налаштовує їхнього спільного малолітнього сина проти батька дитини та проти неї.
Отже, при вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, необхідно встановити, зокрема, наявність ознак об'єктивної сторони цього правопорушення.
Проте, письмові пояснення ОСОБА_5 не є достатнім доказом на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки в них не зазначено в чому саме полягали погрози та приниження потерпілої з боку ОСОБА_1 . Крім того, виникає обґрунтований сумнів щодо присутності вказаної особи 20 серпня 2022 року об 11 годині 00 хвилин біля приміщення «Ощадбанку» на вулиці Чернігівський міста Славутича під час події, вказаної у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив перебування вказаного свідка у вказаний час в зазначеному місці.
Письмові пояснення ОСОБА_6 , про яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення як свідка, в матеріалах справи відсутні.
Свідок ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_6 за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , неодноразово викликалися в судове засідання шляхом направлення судових повісток за їхнім місцем проживання, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, проте конверти з судовими повістками поверталися до суду неврученими під час доставки з відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, викликалися через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України.
Надані потерпілою під час розгляду справи копія характеристики на учня 5-а класу Славутицького ЗЗСО №3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідка соціально-психологічного центру м.Славутич від 07.10.2022 № 59/01-31 про звернення ОСОБА_2 03.10.2022 за психологічною допомогою з питань дитячо-батьківських відносин, копія висновку оцінки потреб сім'ї від 07.10.2022 не є належними доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки не містять інформацію про обставини вчинення такого правопорушення останнім. Водночас, висновок про оцінку потреб сім'ї від 07.10.2022 містить інформацію, з якої вбачається наявність конфліктних відносин, що склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які тривають понад один рік, через спірні питання щодо виховання спільної дитини.
Рапорт старшого інспектора ВП №2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 01.09.2022 ОСОБА_8 та письмова заява ОСОБА_2 від 01.09.2022 підтверджують лише факт звернення потерпілої до Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області з відповідною заявою про вчинення відносно неї домашнього насильства її колишнім чоловіком ОСОБА_1 , а тому також не є достатніми для висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року, Суд зазначив, що у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 погроз та образ відносно ОСОБА_2 і чи призвели вони до психологічного розладу, побоювань, а також чи завдали вони шкоди психічному стану потерпілої особи, або що могли завдати таку шкоду, крім самого протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень ОСОБА_2 .
При цьому необхідно враховувати, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо доводів потерпілої ОСОБА_2 в частині того, що ОСОБА_1 в інші рази висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав її та залякував, за попередні дев'ять місяців вона тричі зверталася з відповідними заявами до поліції, то ці доводи не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, а саме умисних дій психологічного характеру щодо ОСОБА_2 , про яке зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №553673 від 01.09.2022.
Належних і допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відтак, враховуючи обставини справи, а також те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин необхідно закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173- 2 КУпАП на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 279, 280, 283-285 КУпАП,
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. С. Бабич