Справа № 373/796/21
11 листопада 2022 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника пенітенціарної служби ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання (клопотання) про скасування звільнення від відбування покарання
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Переяслав-Хмельницький, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, мешканця м.Переяслав, засудженого 02.06.2021 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.186 КК України до 1-го року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 2 роки,
і направлення засудженого для відбування покарання, призначеного вироком суду,
В проваджені Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області знаходиться подання начальника Борипільського РВ №2 підполковника внутрішньої служби ОСОБА_7 , про скасування звільнення від відбування покарання і направлення ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Подання мотивоване тим, що вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02.06.2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування даного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, та з покладенням на засудженого обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
Подання (клопотання) мотивоване тим, що засуджений умисно не виконує покладені на нього вказаним вироком суду обов'язки та ухиляється від їх виконання.
Представник служби підтримала подання та зазначила, що 31.05.2022 року до відділу надійшли матеріали, з яких вбачається, що ОСОБА_5 , притягувався до адміністративної відповідальності 09.06.2021 за ч.2 ст.173-2 КУпАП, 11.06.2021 за ч.2 ст.44-3 КУпАП, 28.12.2021 за ч.1 ст.178 КУпАП. 06.06.2022 із ОСОБА_5 було проведено бесіду, однак після проведеної профілактичної роботи та винесеного письмового попередження він вчинив три адміністративні правопорушення.
Крім того, вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 19.10.2021 ОСОБА_5 було засуджено за ст.126-1 КК України, до покарання у виді 170 годин громадських робіт.
15.08.2022 ОСОБА_5 був знятий з обліку в віділлі по відбуттю призначеного вище покарання.
З викладених фактів свідчить, що ОСОБА_5 перебуваючи на обліку в органі пробації та будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням належних висновків не зробив, загалом допустив одну неявку на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, три рази притягувався до адміністративної відповідальності, одне з правопорушень вчинено вже після винесеного письмового попередження, що являється грубим порушенням порядку та умов здійснення контролю за його поведінкою, невиконанням обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом. Профілактична робота стосовно виконання покладених на засудженого судом обов'язків ефективного результату не дала. Засуджений ОСОБА_5 свідомого бажання досягнути позитивних змін не проявляє, джерела доходів засудженого не відомі, поведінка засудженого свідчить про небажання стати на шлях виправлення та належне виконання покладених на нього судом обов'язків.
Прокурор підтримав клопотання (подання) і вважає, що подання підлягає задоволенню.
Засуджений ОСОБА_5 у суді надав пояснення щодо джерел доходів, про те що він офіційно працював в КП Переяславське ВУКГ в цеху «Благоустрій». В даний час працює неофіційно. У вільний час приймає участь у волонтерській органцізації «У добрі руки», яка опікується безпритульними собаками, а саме допомагає будувати воль'єри, годує тварин та прибирає за ними.
Щодо неявки для реєстрації 20.09.2021 до органу пробації, ОСОБА_5 пояснив що його не було в місті, він виїжджав до м. Києва і затримався.
Додав, що також не з'явився для реєстрації 24.01.2022 пояснив, що в той день він був на роботі, що підтвердив відповідною довідкою, яка наявна в матеріалах його особової справи.
Щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, то засуджений пояснив, що він сварився із своєю бабою ОСОБА_8 , після кожної сварки баба викликала поліцію. Таких викликів було три 11.02.2021, 13.02.2021 та 06.06.2021. У всіх випадках працівники поліції вкладали на нього адміністративні протоколи та скеровували їх до суду. Було винесено три постанови суду, якими його визнано винуватим у вчиненні домашнього насильства, притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП і застосовано покарання у виді штрафів. Зазначені судові рішення ухвалювались Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області 18.02.2021, 05.03.2021 та 09.06.2021. Штрафи ним сплачені. Підтвердив, що дійсно притягувався до кримінальної відповідальності Переяслав - Хмельницьким міськрайонним судом за ст. 126-1 КК України. Підставою для його відповідальності стали ці три випадки домашнього насильства (сварки з бабою). На даний час вони примирилися і не сваряться. Аналогічних ситуацій він не допускає. Просив не змінювати умови відбування покарання.
Захисник зауважив, що з моменту вчинення ОСОБА_5 адміністративних правопорушень сплинуло пів року. Після їх вчинення, орган пробації не звертався до суду, натомість за ці півроку його клієнт суттєво змінився і став на шлях виправлення.
Адвокат ОСОБА_6 вважає, що вирок суду від 19.10.2021 був тією мірою відповідальності, яка застосована до ОСОБА_5 за вчинення систематичних адміністративних порушень.
Крім цього захисник вказав на якість доказів наданих представником органу пробації, зокрема фотокопій протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, які є нечитабельними.
Адвокатом надано суду докази в підтвердження бажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення, а саме характеристик з місця проживання ОСОБА_5 та з місця його останньої роботи.
Обидві характеристики надають суду інформацію, яка характеризує засудженого з позитивного боку (а.с.78-79).
За клопотанням прокурора в судове засідання був викликаний і допитаний депутат Переяславської міської ради ОСОБА_9 , який надавав одну з характеристик.
ОСОБА_9 пояснив суду, що він надаючи характеристику ОСОБА_5 зібрав інформацію від сусідів, які проживають поруч, відвідав притулок для тварин де на громадських засадах працює засуджений і поспілкувався з керівництвом за останнім місцем роботи засудженого. Всі люди, з якими депутат мав бесіди характеризували ОСОБА_5 виключно з позитивного боку.
Суд, заслухавши думку інспектора органу з питань пробації, висновок прокурора, пояснення засудженого, дослідивши матеріали подання (клопотання) та матеріали особової справи встановив наступне.
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02.06.2021 року ОСОБА_5 засуджено за вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування даного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк два роки, із покладенням на засудженого, відповідно до ст.76 КК України, обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Згідно даних особової справи засудженого № 27/2021, засуджений був поставлений на облік у Переяслав-Хмельницький МРВ ДУ «Центр пробації» з 20.07.2021 року.
29.07.2021 року засудженому було винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію.
18.08.2021 відносно ОСОБА_5 було проведено оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, згідно якої було виявлено криміногенну потребу в факторах “контроль за поведінкою та мисленням” та “зловживання алкоголем”. Було складено план індивідуальної роботи та проведено всі необхідні заходи для впливу на подолання криміногенної потреби.
З листка реєстрації засудженого ОСОБА_5 вбачається, що за період з 02.08.2021 по 05.09.2022 ним допущено 2 неявки на реєстрацію.
20.09.2021 року ОСОБА_5 не з'явився до відділу для проведення реєстрації. З пояснень засудженого наявних в матеріалах особової справи, та наданих в судовому засіданні, вбачається що причиною його неявки для реєстрації стало те, що він перебував в м. Києві.
24.01.2022 неявка засудженого була пов'язана з його перебуванням на роботі, що підтверджено матеріалами особової справи.
Як вбачається з дослідженої особової справи 27/2021, ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, що свідчить про систематичність вчинення адміністративних правопорушень.
Систематичність конфліктів ОСОБА_5 з бабусею призвела до притягнення останнього до кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального проступку передбаченого ст. 126-1 КК України.
Як встановлено в судовому засіданні, засуджений не ухилявся від адміністративних стягнень, а саме своєчасно сплачував штрафи та відбув покарання у виді громадських робіт застосованих судом.
В підтвердження цього суду надано рапорт представника органу пробаціїї, який долучено до матеріалів справи.
Одночасно із цим в судовому засіданні представником пробації долучено фотокопію постанови про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП і застосовано покарання у виді штрафу. Захисник ОСОБА_6 заперечив про можливість враховувати даний документ, як доказ неможливості засудженого стати на шлях виправлення, оскільки в клопотанні (поданні) органу пробації дана обставина не зазначена і не може бути доказом обставин вказаних інспектором.
В той же час дана обставина врахована у вироці суду, яким ОСОБА_10 притягнутий до відповідальності за вчинення кримінального проступку передбаченого ст. 126-1 КК України, і характеризує засудженого з певного боку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання ставати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Пунктом 10 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Таким чином, законодавцем визначено право, а не обов'язок суду скасовувати звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно засудженого, при цьому суддя зобов'язаний з'ясувати, чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, оскільки сам факт вчинення адміністративних правопорушень не є самостійною, безпосередньою підставою для скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання, призначеного судом.
Приймаючи рішення з приводу заявленого подання, суд керується позицією ЄСПЛ рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року), у якому вказано, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
В даній ситуації, позиція органу пробації зводиться до небажання засудженого виправитись і в підтвердження цього неведена відповідна аргументація подання, де врахована 1 неявка особи для реєстрації без поважних причин 20.09.2021 та три факти притягнення засудженого до адміністративної відповідальності за адміністративні порушення в період іспитового строку, які в подальшому стали підставою для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 .
Контраргументом сторони захисту є пояснення (письмові в особовій справі і усні надані в суді) з приводу неможливості явки засудженого 20.09.2021, та явки до органу пробації в інші дні на протязі року, що свідчить про добросовісність виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків. В контексті випадків вчинення домашнього насильства, за які ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної та кримінальної відповідальності, то його ставлення проявилось у виді щирого каяття, що відображено у судових рішеннях та враховано судом і в даний час ним зроблені відповідні висновки, що підтверджується відсутністю рецидивів та на думку сторони захисту свідчить не тільки про намір виправитись, а й про фактичне виправлення. Також його позитивні характеристики з місця проживання і роботи, явка в судові засідання, участь у громадській організації, на переконання адвоката свідчить про те, що на даний час виправлення ОСОБА_5 можливе без скасування застосованого до нього іспитового строку.
При прийнятті рішення суд враховує наявність адміністративних правопорушень вчинених ОСОБА_5 та наявність однієї неявки для реєстрації до органу пробації без поважної причини та в той же час враховує поведінку засудженого за останнє півріччя, зокрема позитивні характеристики засудженого з місця проживання і останнього місця роботи, свідчення депутата міської ради ОСОБА_9 про позитивну поведінку засудженого, його добровільн участь в громадській організації на безоплатній основі. Суд також приймає до уваги відповідальну процесуальну поведінку засудженого, щодо відбуття громадських робіт і явок в судові засідання, і приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_5 можливо без направлення його для реального відбування покарання. Таке процесуальне рішення, на переконання суду буде сприяти досягненню мети покарання, визначеній у ст. 50 КК України - виправленню засудженого.
Керуючись ст.ст.395, 537, 539 КПК України,
В задоволенні подання (клопотання) про скасування звільнення від відбування покарання і направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного вироком суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1