справа № 361/605/20
провадження № 2-з/361/141/22
10.11.2022
10 листопада 2022 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., розглянувши заяву позивача за первісним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову,
установив:
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості та реалізацію права відступлення вимоги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зміну договору шляхом визнання додаткової угоди укладеною.
В вересні 2022 року позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться на адресою: АДРЕСА_1 . Зобов?язати Броварський ВДВС у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрити виконавче провадження та накласти арешт на належну ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться на адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову вказано, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості та реалізацію права відступлення вимоги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зміну договору шляхом визнання додаткової угоди укладеною.
В даний час позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 готується до подання в Броварський міськрайонний суд Київської області заява про збільшення позовних вимог до ОСОБА_2 та відповідне зменшення позовних вимог до АТ «АльфаБанк».
За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2021 року задоволено заяву про забезпечення позову, а саме: вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться на адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу Броварського міськрайонного суду від 09 грудня 2021 року скасовано Київським апеляційним судом 21 червня 2022 року та ухвалено нове рішення, яким у забезпеченні позову відмовлено.
Постанова Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року мотивована тим, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, не є співмірними із позовними вимогами, оскільки пред'явлений розмір вимог до ОСОБА_2 становить 155 944,00 грн, тоді як за доводами апеляційної скарги, згідно загальновідомої інформації з мережі Інтернет, ринкова вартість трикімнатної квартири у м. Бровари Київської області з такою ж квадратурою, як квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є значно вищою. Зокрема, вартість квартири становить від 1 500 000,00 до 1 900 000,00 грн.
Позивач вважає, що Постанова Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року є неправомірною та буде її оскаржувати, а тому просить суд вжити застосування додаткових заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , не є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки на час звернення до суду із заявою, ціна позову до ОСОБА_2 становить 155 944,00 грн, тоді як, згідно загальновідомої інформації з мережі Інтернет, ринкова вартість трикімнатної квартири у м. Бровари Київської області з такою ж квадратурою, як квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є значно вищою. Зокрема, вартість квартири становить від 1 500 000,00 до 1 900 000,00 грн.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає необхідним в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Одночасно суд ро'зяснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
За таких умов, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя
ухвалив:
В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя В.С.Сердинський