Справа № 357/7825/22
2/357/2760/22
Категорія 68
09 листопада 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Олексієнко Ю. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області 04 грудня 2014 року, актовий запис №1849.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що станом на день звернення з даним позовом подружні відносини повністю припинені, спроб для їх відновлення вони не здійснють. Кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, будь-які контакти між подружжям відсутні. Шлюб існує лише формально, у зв'язку з цим позивач вважає, що збереження шлюбу неможливе.
01.09.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
28.09.2022 року ухвалою судді відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, копії ухвали надіслані сторонам.
09.11.2022 року позивач подала до суду заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, судовий збір просить стягнути з відповідача, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
26.07.2022 року від відповідача до суду надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги просить задовільнити, долучив до заяви копію свого паспорту.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 04.12.2014 року сторони по справі перебувають у шлюбі, який зареєстровано Відділом ддержавної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1849, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та відповідач зареєстровані за різними адресами проживання.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу (СК) України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Норми частин 3 і 4 ст. 56 СК України передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В силу положень ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
За змістом поданої відповідачем заяви, суд оцінює її як заяву про визнання позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням статті 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України).
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи зміст наведених правових норм, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків від ставки судового збору за подання до суду позовної заяви, тобто в розмірі 496,20 грн., іншу частину сплаченого судового збору повернути позивачу.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 206, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.12.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1849 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачу прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Повернути ОСОБА_1 зі спеціального фонду Державного бюджету України 496,20 грн. сплаченого судового збору згідно фіскального чека № 121 від 28.06.2022 року про сплату 992,40 грн.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. Ю. Цуранов