Справа № 289/1480/22
Номер провадження 2/289/410/22
14.11.2022 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишевицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок,
Позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , як за спадкоємицею після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що після смерті батька залишилась спадщина у вигляді вказаного житлового будинку, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про реєстрацію спірного житлового будинку.
Ухвалою судді від 29.08.2022 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 37-38).
Позивач в підготовче засідання не з'явилася, від її представника надійшла заява про розгляд без участі позивача (а.с. 49).
Представник відповідача в підготовче засідання також не з'явився, надіслав до суду відзив в якому зазначив, що позовні вимоги визнає повністю (а.с. 42-43).
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , який за життя заповів спірний житловий будинок - позивачу ОСОБА_1 . Вказані факти підтверджуються відповідними свідоцтвами та заповітом від 13.02.2013 (а.с. 14, 15, 16).
З матеріалів справи встановлено, спадкоємицею, яка прийняла спадщину за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 (а.с. 28).
Також судом встановлено, що згідно записів погосподарської книги №10, об'єкт погосподарського обліку 01-0480-3, спірний житловий будинок належить померлому батьку позивача. Даний факт підтверджується довідкою Потіївської сільради №213 від 31.08.2020 (а.с. 23).
Згідно постанови державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори №5949/02-31/4 від 14.12.2021 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний будинок, у зв'язку із тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про реєстрацію спірного житлового будинку (а.с. 30-31).
Як вбачається з копії спадкової справи № 1004/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , позивач прийняла спадщину після смерті останнього за заповітом від 13.02.2013, а також все інше майно, яке не охоплене заповітом, прийняла за законом. До того ж, ОСОБА_3 подано до нотаріуса заяву в якій повідомила про те, що є пенсіонером за віком, має право на обов'язкову долю в спадщині, на отримання якої не претендує, а також відмовляється від прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_2 . 12.10.2020 ОСОБА_4 також відмовився від прийняття спадщини після смерті свого батька (а.с. 54-55).
Отже, судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини.
За правилами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно з абз. 2, 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Таким чином, наявність того факту, що позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті батька, не може через нотаріальні органи здійснити своє спадкове право на спірний житловий будинок, який за життя належав померлому, є підставою для повного задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 56, 76, 81, 141, 142, 206, 211, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вишевицької сільської ради Житомирського району Житомирської області (місцезнаходження: вул. Миру, 2, с. Вишевичі, Житомирський район, Житомирська область, 12214, код ЄДРПОУ 04343748) про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. О. Кириленко