Справа № 288/2024/22
Провадження № 2-о/288/24/22
14 листопада 2022 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Квітнева сільська рада, Житомирського району, Житомирської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що 13 вересня 1995 року Представництвом фонду державного майна України у Попільнянському районі, на підставі розпорядження (наказу) № 53 від 17 серпня 1995 року, було видано свідоцтво про право власності на житло, розташоване у АДРЕСА_1 , на ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Село Жовтневе (Попільнянського району) у Житомирській області перейменовано на село Квітневе, на підставі Постанови Верховної Ради України від 04.02.2016 року № 984-19.
Проте, у вказаному свідоцтві була допущена помилка, а саме: прізвище заявника, як співвласника будинку, було зазначено як « ОСОБА_6 », в той час як її прізвище, згідно паспорта - « ОСОБА_7 ».
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Великоцвілянським бюро ЗАГС Ємільчинського району Житомирської області, на підставі запису про укладення шлюбу від 10 червня 1973 року за № 11, було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , прізвище після укладення шлюбу присвоєно: чоловіку - « ОСОБА_6 », дружині - « ОСОБА_7 ».
Згідно довідки, виданої Виконавчим комітетом Квітневої сільської ради № 420/02-12 від 22.09.2022 року, підтверджується що житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , дійсно належить: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 (дружині), ОСОБА_9 (дочці), згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.09.1995 року, виданого Представництвом фонду державного майна України у Попільнянському районі.
Згідно виписки з погосподарської книги за 1991-1995 роки Квітневої сільської ради у домогосподарстві ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , рахувались: голова домогосподарства - ОСОБА_2 , дружина - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_5 .
Чому сталась така помилка у прізвищі заявника під час видачі свідоцтва про право власності, їй не відомо, але виправити її на даний час неможливо.
На даний час, орган, який здійснив видачу свідоцтва про право власності на житло - Представництво фонду державного майна України у Попільнянському районі, ліквідоване, а тому неможливо внести зміни та виправити допущену помилку у ньому.
В зв'язку з невідповідністю прізвища заявника у свідоцтві про право власності з прізвищем відповідно її паспорта громадянина України, вона не має можливості здійснити реалізацію прав на нерухоме майно, в тому числі, внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Встановити факт належності правовстановлюючого документу необхідно заявнику для того, щоб в повній мірі реалізувати своє право власності на нерухомість.
В зв'язку з тим, що заявник не має іншої можливості встановити факт належності правовстановлюючого документу, від встановлення даного факту залежить виникнення її особистих майнових прав на вищевказану нерухомість, чинним законодавством України не встановлено іншого порядку встановлення даного факту, а тому, вона вимушена звернутись до суду.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Заявник просить встановити факт належності їй, як одному із співвласників, Свідоцтва про право власності на житло виданого 13 вересня 1995 року Представництвом фонду державного майна України у Попільнянському районі, на підставі розпорядження (наказу) № 53 від 17 серпня 1995 року, на житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Заявник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували щодо задоволення заявлених вимог.
Представник заінтересованої особи: Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглядати без їх участі, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд, вислухавши заявника, заінтересованих осіб: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 07 жовтня 1994 року Жовтневою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_5 07 жовтня 1994 року уклала шлюб з ОСОБА_10 , після укладення шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_11 », запис за № 15 /а.с. 9/.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 10 червня 1973 року Великоцвілянським бюро ЗАГС Ємільчинського району Житомирської області, ОСОБА_1 10 червня 1973 року уклала шлюб з ОСОБА_2 , після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 », запис за № 11 /а.с. 11/.
Як вбачається з Свідоцтва про право власності на житло виданого 13 вересня 1995 року Представництвом фонду державного майна України у Попільнянському районі, будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Загальна площа будинку становить 103,7 кв.м. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 17 серпня 1995 року № 53 /а.с. 12/.
Довідкою № 420/02-12 від 22 вересня 2022 року Виконавчого комітету Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області визначено, що житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить ОСОБА_2 та членам його сім'ї: ОСОБА_8 (дружині), ОСОБА_9 (дочка), згідно свідоцтва про право власності на житло від 13.09.1995 року, виданого Представництвом ФДМ України у Попільнянському районі /а.с. 13/.
Згідно Виписки з погосподарської книги № 454 від 26 жовтня 2022 року виданої Виконавчим комітетом Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області, власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , являється ОСОБА_2 . Номер особливого рахунку 174 в погосподарській книзі № 4 (за 1991-1995 р.р.) відкритий на ОСОБА_2 . Даний житловий будинок належить: ОСОБА_2 - господар двору, ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_5 - дочка /а.с. 14/.
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області № 160/01-16 від 27 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 відмовлено у посвідченні договору дарування житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , в зв'язку з неможливістю встановити факт належності їй правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житло виданого 13.09.1995 року Представництвом фонду державного майна України у Попільнянському районі через невідповідність її прізвища /а.с. 15/.
Як вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 31 жовтня 1997 року Попільнянським РВ УМВС України в Житомирській області, заявник має прізвище, ім'я, по батькові - ОСОБА_1 /а.с. 5/.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Так, відповідно до вимог глави 6 розділу ІV ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядає суд за місцем проживання заявника.
Пункт 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, передбачає, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Вимога пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно із п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року (із змінами), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.
Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 273 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до норм статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та наданні докази, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 211, 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Квітнева сільська рада Житомирського району, Житомирської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , як одному із співвласників, Свідоцтва про право власності на житло виданого 13 вересня 1995 року Представництвом фонду державного майна України у Попільнянському районі, на підставі розпорядження (наказу) № 53 від 17 серпня 1995 року, на житловий будинок розташований у АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник