Справа №295/11530/22
Категорія 2
2/295/2598/22
Про залишення позовної заяви без руху
14.11.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати запис про державну реєстрацію речового права, а саме державну реєстрацію на право власності на Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992, 40 грн).
Позивач судовий збір не сплачував посилаючись на те, що на підставі посвідчення учасника бойових дій та п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати такого виду судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Водночас зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, учасників бойових дій, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг, наданих учасникам бойових дій, визначено зокрема у статті 12 цього Закону. Серед них не передбачено права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору у справах, пов'язаних зі скасування запису про державну реєстрацію речового права.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту соціальних прав цих осіб з урахуванням положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 та у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17, від 20 травня 2020 року у справі № 727/9199/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 282/1874/18, від 24 листопада 2021 року у справі № 761/1004/20, від 23 червня 2022 року у справі № 748/912/20.
Підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні, оскільки заявлені позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності не пов'язані із порушенням і захистом прав, наданих законом учаснику бойових дій.
Таким чином, в даному випадку позивачу слід сплатити судовий збір на загальних підставах у визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір» порядку, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992, 40 грн).
Крім цього, в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначив яке саме його право порушено відповідачем, крім того. не залучено до участі у справі всіх осіб, права яких порушено.
Згідно п. 4 ст. 175 ЦПК України у позові має бути зазначено зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Обраний позивачем спосіб захисту свої прав не узгоджується з діючими нормами права. Позивачем не зазначено, що останній звертався до органу щодо реєстрації речових прав та йому було відмовлено, так само як і не зазначає в який спосіб порушено саме відповідачем ОСОБА_3 його право, яке останній вважає за небхідне захистити.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Викладене узгоджується з Постановою КГС ВС від 23.06.2020 року у справі № 922/2589/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За даних обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж 7 (семи) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.М. Чішман