Справа №295/11232/22
1-кс/295/4647/22
Іменем України
07.11.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,
за участі слідчої ОСОБА_3 ,
володільця майна ОСОБА_4 ,
представника володільця майна - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши внесене слідчою СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12022060400002160, зареєстрованого 15.10.2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, та погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 , клопотання про арешт майна та додані до клопотання матеріали, -
Слідча ОСОБА_3 звернулася із указаним клопотанням, в якому послалася на встановлення в ході досудового розслідування, що 14.10.2022 на адресу Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про те, що під час моніторингу мережі «Інтернет» виявлено IP - адресу 213.108.46.244, яка використовується для зберігання та розповсюдження матеріалів порнографічного характеру, що містять ознаки дитячої порнографії.
В ході проведення досудового розслідування, оперативним шляхом, використовуючи ліцензію №72130203A0D551FA416FB2155828BDB4, було встановлено, що використовуючи IP - адресу 213.108.46.244 протягом 2022 року здійснювалось та здійснюється зберігання та розповсюдження матеріалів порнографічного характеру, що можуть містити ознаки дитячої порнографії. Окрім того встановлено, що згідно договору ПБФ «Електра» з 01.08.2016 вказанаIP - адреса перебуває у користуванні абонента - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
03.11.2022 на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира №295/10663/22 від 25.10.2022 в помешканні гр. ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області комп'ютерний системник марки «Crown» у корпусі чорного кольору, флеш накопичувач марки «Kingston».
Посилаючись на положення ст. 170 КПК України, завдання арешту майна, необхідність проведення судової експертизи у провадженні, слідча за погодженням із прокурором просить накласти арешт на комп'ютерний системник марки «Crown» у корпусі чорного кольору, флеш накопичувач марки «Kingston», які було вилучено у гр. ОСОБА_4 , та тимчасово позбавити їх власника можливості відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
В судовому засіданні слідча ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити. Додатково пояснила, що в межах досудового розслідування планується провести комп'ютерно-технічну експертизу, яка наразі не проведена, оскільки не накладено арешт на зазначене в клопотанні майно. Без цієї експертизи слідство не може встановити, які файли були розповсюджені, оскільки в органу досудового розслідування немає такого обладнання. На запитання слідчого судді слідча ОСОБА_3 визнала, що постанову про визнання майна речовими доказами до клопотання не додавала.
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Вважає, що клопотання є необґрунтованим та безпідставним, оскільки слідством не вказано ідентифікаційні ознаки системного блоку та до клопотання не долучено постанову про визнання майна речовим доказом в кримінальному провадженні. Також, на думку адвоката, орган досудового розслідування не зазначив, коли і яким способом файли були розповсюджені. Крім цього адвокат пояснив, що вилучене обладнання використовується його довірителем для приймання ставок в інтересах компанії «FavBet», яка і є власником вилученого майна, та ОСОБА_4 може надавати дане майно для огляду.
Володілець майна - гр. ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Пояснив, що використовує комп'ютер (який був наданий йому в користування) лише для роботи та роботодавець попередив його, що в разі накладення арешту на дане майно його може бути звільнено з роботи. Також ОСОБА_4 зазначив, що у комп'ютерної техніки обмежена функціональність та він не може встановлювати чи видаляти якість програми, а має лише права користувача.
Заслухавши пояснення слідчої, володільця майна та його представника, вивчивши й дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається із витягу з кримінального провадження №12022060400002160 від 15.10.2022, слідчим відділом Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування за фактом зберігання та розповсюдження предметів порнографічного характеру, що містять ознаки дитячої порнографії, із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 301 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 25.10.2022 року надано слідчим слідчої групи дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_4 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукування та вилучення комп'ютерної техніки, яка реєструвалася в мережі інтернет за ІР-адресою НОМЕР_1 , оптичних дисків, флеш носіїв, жорстких дисків, а також іншої техніки, яка може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та має значення речових доказів у кримінальному провадженні або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у кримінальному провадженні.
За наслідками проведеного 03.10.2022 обшуку до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області були вилучені системний блок марки «Crown» у корпусі чорного кольору із шнуром живлення та флеш накопичувач марки «Kingston», що підтверджується протоколом обшуку від 03.112022.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Аналізуючи наведені вимоги закону, слідчий суддя переконаний, що висновок органу досудового розслідування щодо відповідності майна тим чи іншим ознакам ст. 98 КПК України може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема містити мотиви прийнятого рішення.
Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом, як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст. 98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст. 98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення.
Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв'язку з якими майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, не може бути визнано достатнім для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само по собі клопотання не є доказом будь-яких обставин.
Таким чином, слідчий, прокурор, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження його як речового доказу, першочергово мав би визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій зазначити підстави для визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом. Останнє не заперечувалось слідчою в судовому засіданні.
З огляду на обставини, встановлені в ході розгляду клопотання, відсутність постанови про визнання майна речовим доказом як окремого процесуального документа, слідчий суддя вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання.
У відповідності ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні - з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1