ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6702/21
провадження № 2/753/334/22
"10" листопада 2022 р. Дарницький районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.,
з участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.,
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні, в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва, клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання відповіді на заперечення на відзив з додатками у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя,-
Позивач ОСОБА_1 у квітні 2021 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Ухвалою суду від 14 квітня 2021 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі. Призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу в п'ятнадцятиденний строк для подання відповідачем відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідач мав право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
15 липня 2021 року представник відповідача подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи.
27 жовтня 2021 року представник відповідача подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року призначено справу до розгляду по суті. Підготовче засідання закрито.
28 грудня 2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.
25 січня 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи.
21 червня 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи.
01 липня 2022 року позивач подав до суду відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 22 червня 2022 року, яку внесено до протоколу судового засідання, долучено відзив відповідача до матеріалів справи.
17 серпня 2022 року представник відповідача подав до суду заяву про застосування строків позовної давності по справі.
29 вересня 2022 року представник відповідача подав до суду клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 29 вересня 2022 року, яку внесено до протоколу судового засідання долучено відповідь на відзив, яку подав позивач.
29 вересня 2022 року до суду представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності.
Ухвалою суду від 29 вересня 2022 року, яку внесено до протоколу судового засідання, заяву про застосування строків позовної давності від 17.08.2022 залишено без розгляду та повернуто.
Ухвалою суду від 29 вересня 2022 року, яку внесено до протоколу судового засідання, заяву про застосування строків позовної давності від 29.09.2022 долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 10 листопада 2022 року представник відповідача заявив клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на заперечення на відзив з додатками. Посилаючись на ті обставини, що він як представник відповідача вступив у справу лише 28.09.2022, та враховуючи великий обсяг документів тільки зараз подає вказані докази до суду.
В судовому засіданні 10 листопада 2022 року відповідач підтримав клопотання та просив його задовольнити.
В судовому засіданні 10 листопада 2022 року позивач заперечувала щодо даного клопотання представника відповідача, посилаючись на ту обставину, що розгляд справи триває з квітня 2021 року, відповідач постійно змінював адвокатів, про розгляд вказаної справи йому було достеменно відомо. Просила у задоволенні вказаного клопотання відмовити, оскільки підстав для поновлення строків для подання доказів по справі відсутні.
Оцінивши наведені представником відповідача підстави для поновлення строку для подання відповіді на заперечення на відзив з додатками, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не був присутнім в підготовчому судовому засіданю, відзив на позов подано представником відповідача 28.12.2021. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , отримав копію ухвали разом з позовною заявою 22.06.2021 року (т. 1 а.с. 84).
Статтею 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду. Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія, щодо якої пропущено строк.
Так, стороною відповідача подано до суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання відповіді на заперечення на відзив з додатками, однак жодних обгрунтувань та доказів поважності пропущення вказаного строку суду не надано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у судовій справі» у мотивувальній частині кожного рішення, у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини, які згідно із Законом України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягають застосуванню в даній справі.
Норми ЦПК України забезпечують судовий процес, і оперативність розгляду судових справ і жодною мірою не обмежують суб'єктів щодо права на судовий захист, що є проявом принципу диспозитивності, ст. 11 ЦПК України.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліметаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведені обставини свідчать про недобросовісність здійснення відповідачем ОСОБА_2 своїх процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок, усупереч дій/поведінки відповідача.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для поновлення строку на подання відповіді на заперечення на відзив з додатками.
Керуючись ст.ст. 2, 127, 178, 180, 193, 194, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити в клопотанні представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання відповіді на заперечення на відзив з додатками.
Відповідь на заперечення на відзив з додатками - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: