ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12693/22
провадження № 3/753/5994/22
"07" листопада 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 492094, 10.10.2022 об 11:45 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 вчинив сімейну сварку з дружиною ОСОБА_2 , в ході якої кидався в бійку, чим своїми діями завдав останній психологічного болю, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, категорично заперечував обставини викладені у протоколі та письмових поясненнях ОСОБА_2 . Зазначив, що на даний час він з дружиною перебуває в зареєстрованому шлюбі, проте остання має стосунки з іншими чоловіками. Через напружені відносини, вони проживають окремо, дружина винаймає квартиру. З приводу обставин того дня, пояснив, що вранці, через ракетні обстріли в країні, він привів дитину до квартири, де проживає його дружина. Зайшовши до квартири, побачив незнайомого чоловіка, який ховався у вбиральні. Визнав, що в нього виник конфлікт з товаришем дружини, при цьому. в бік дружини психологічного тиску він вчиняв та не застосовував до неї фізичного насильства.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що з чоловіком вони наразі проживають окремо, вона орендує квартиру, в якій проживає разом із дитиною. Стосунки з чоловіком погіршилися з березня 2022 року. Через постійні сварки та психологічний тиск вона прийняла рішення про розірвання шлюбу, звернувшись з позовом до суду. Після цього, чоловік став погрожувати їй, що відбере у неї дитину, якщо вона не відмовиться від частки своєї квартири на користь його матері. 10.10.2022 чоловік привів сина до неї, оскільки в школі було небезпечно через ракетні обстріли. Відчинивши двері, вона побачила чоловіка в неадекватному психологічному стані, який зайшов до її квартири. У квартирі її чоловік вчинив сварку, під час якої побив її товариша, та двічі вдарив її по обличчю.
В судовому засіданні захисник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Ан І.М. просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки останній постійно вчиняє відносно потерпілої домашнє насильство, що й стало підставою для розірвання шлюбу.
Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали, надані до суду, суддя приходить до наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.10.2022 потерпілою ОСОБА_2 було подану заяву до начальника Дарницького УП ГУ НП В м. Києві, в якій остання вказує на те, що ОСОБА_1 вчиняє по відношенню до неї психологічне насильство.
При цьому у судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував вказане, та зазначив, що конфлікт у нього виник виключно з товаришем його дружини, який перебував у квартирі з нею.
Згідно зі ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У справі відсутні належні та достовірні докази вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства по відношенню до своєї дружини (відеофіксація, пояснення свідків, тощо).
Наявні в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення та пояснення потерпілої не є достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно з ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не підтверджена достатніми та допустимими доказами, тобто не доведена поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із викладеним, суддя вважає необхідним закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 188-28, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено або потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Суддя Ю.С.Мицик