ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12777/22
провадження № 1-кс/753/2185/22
"26" жовтня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 з участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, не одружений, не працює, на утриманні осіб не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не інвалід, не депутат, державні нагороди або пільги відсутні, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022100020002285 відомості до ЄРДР внесені 02.08.2022 за ч. 3 ст. 307 КК України, -
24.10.2022 слідчий СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури
м. Києва ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , якому 04.08.2022 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушенняпередбаченогоч. 3 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що 04.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.
27.09.2022 постановою керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 02.11.2022, у зв'язку з не проведенням призначеного експертного дослідження, що не залежить від активних дій слідчого.
28.09.2022 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу до 30.10.2022.
24.10.2022 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 04.01.2022.
В свою чергу, є необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу, оскільки ризики які були встановлені під час обрання запобіжного заходу не зменшились.
Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, що виправдовували б подальше тримання підозрюваного під вартою. Крім того, захисник зазначив, що обґрунтованість підозри за
ч. 3 ст. 307 КК України наразі не підтверджується, оскільки протягом часу досудового розслідування останнім не встановлено наявність умислу ОСОБА_5 на збут наркотичних засобів, зокрема в тій кількості, яка була надана на дослідження до експертної установи і по якій складено відповідний висновок. Також захисник підозрюваного надав слідчому судді довідку про те, що підозрюваний має хронічне дифузне запальне захворювання печінки вид «С», що потребує повноцінного лікування, яке неможливе в умовах ізоляції, звертався до установи з приводу лікування, про що адвокат надав відповідний запит до СІЗО; володіє на праві власності квартирою в межах юрисдикції органу досудового розслідування, про що надав свідоцтво про право власності; позитивно характеризується з місця роботи, про що надав відповідні грамоти та подяки, характеристику.
Прокурор підтримав доводи клопотання і зазначив, що розмір вилученої у підозрюваного речовини, частина якої була надана на дослідження і має місце відповідний висновок про те, що така є наркотичним засобом, а інша наразі перебуває в експертній установі на дослідженні свідчить про наявність умислу на її збут, виходячи з її кількості та судової практики оцінки цього факту.
Вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 04.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, строк дії якого закінчується 30.09.2022.
27.09.2022 постановою керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 02.11.2022, у зв'язку з не проведенням призначеної 16.08.2022 експертного дослідження, що не залежить від активних дій слідчої.
28.09.2022 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу до 30.10.2022.
24.10.2022 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва строк досудового розслідування продовжено до п'яти місяців, тобто до 04.01.2022.
Згідно ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слідчому судді, суду при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою .
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод далі - Конвенція (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Судове рішення стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його продовження, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК). Слідчому судді, необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі «Белевитський проти Росії», пункти 111 - 112 рішення від 01.03.2007; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»від 10.02.2011).
Слідчий суддя зобов'язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Збереження обґрунтованої підозри є обов'язковою умовою правомірності продовження тримання під вартою. Проте, коли національні органи судової влади спочатку досліджують, «негайно» після арешту, чи слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, цієї підозри недостатньо, і органи влади повинні також надати інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 222, і «Бузаджи проти Республіки Молдова § 102. Коли такі підстави виправдовують позбавлення волі, суд має також з'ясувати, чи виявили компетентні національні органи «особливу ретельність» у провадженні справи «Бузаджи проти Республіки Молдова» § 87; «Ідалов проти Росії» § 140.
Аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» «Бойченко проти Молдови» § 142; «Худойоров проти Росії» § 173, але повинні містити вказівки на конкретні факти і особисті обставини заявника, які виправдовують його тримання під вартою «Алексанян проти Россії» § 179; «Рубцов і Балаян проти Росії» §§ 30-32.
Квазі-автоматичне продовження строку тримання під вартою суперечить гарантіям, викладеним у частині 3 статті 5 «Тейс проти Румунії» § 40.
Завданням органів влади є встановити, чи продовжують існувати підстави, які обґрунтовують тривале тримання під вартою «Мерабішвілі проти Грузії» § 234.
Лише за допомогою обґрунтованих рішень може бути забезпечений суспільний контроль за здійсненням правосуддя «Тасе проти Румунії» § 41.
На час розгляду даного клопотання з урахуванням досліджених матеріалів доданих до нього вбачається, що доводи органу досудового розслідування щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 , у інкримінованому діянні які були оцінені слідчим суддею під час обрання та продовження строку дії запобіжного заходу є спроможними і протягом часу проведення досудового розслідування не спростовані.
Слідчий суддя вважає неспроможними доводи захисника щодо необґрунтованості підозри в інкримінованому злочину за ч. 3 ст. 307 КК України, виходячи саме з кількості виявленої у підозрюваного речовини, по якій наразі проводить експерте дослідження, виходячи з судового практики з даного приводу. Крім того, позитивні характеристики підозрюваного та наявність на праві власності житла на думку слідчого судді не зменшують ступень ризиків встановлених при обранні та продовженні запобіжного заходу та не спростовують обґрунтування останніх. Що стосується стану здоров'я підозрюваного то лікування захворювання підозрюваного, з урахуванням його діагнозу можливе в умовах тимчасової ізоляції і доказів спростування даної обставини захистом не надано.
Крім того, характеризуючим даним підозрюваного, була надана оцінка слідчим суддею під час продовження строку дії запобіжного заходу і нових даних сторона захисту слідчому судді не представила.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування не має місця невиправданих зволікань, про що свідчить й ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування, досудове розслідування триває, наразі підставою для продовження досудового розслідування є очікування на висновку призначеного експертного дослідження щодо встановлення чи є вилучена у підозрюваного речовина наркотичним засобом, при цьому висновком експерта по частині такої речовини відповідний факт встановлений.
Під час розгляду клопотань про обрання міри запобіжного заходу та її продвження відносно ОСОБА_5 було встановлено ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ступень яких не зменшився і на даний час.
Отже, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився і є надзвичайно високим, оскільки зважаючи на міру покарання за кримінальне правопорушення, що інкримінується підозрюваному ризик втечі є надзвичайно високим, в свою чергу наявність житла у підозрюваного такого ризику не зменшує, оскільки підозрюваний у власному житлі не мешкає. А за таких обставин, також має місце ймовірність відчуження підозрюваним своєї частки майна, з метою отримання фінансової можливості ухилитися від виконання кримінально - процесуальних обов'язків та притягнення до кримінальної відповідальності в разі встановлення вини.
Крім того, відомості про джерела доходу для власного утримання стороною захисту не надано, у зв'язку з чим, слідчий суддя вважає, що ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився та є високим.
Обґрунтованість будь-якого строку тримання під вартою, яким би коротким він не був, має бути переконливо доведена владою («Ідалов проти Росії» § 140; «Тазе проти Румунії», § 40; «Каставет проти Молдови», § 33; «Белчев проти Болгарії», § 82).
В клопотанні слідчий просить продовжити дію запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування, але слідчий суддя вважає що строк один місяць буде обґрунтовано виваженим з урахуванням тривалості проведення призначеного експертного дослідження, що не залежить від активних дій слідчого, оскільки остання позбавлений можливості впливати на експерту установу. Разом з тим, в матеріалах клопотання відсутні будь які листи нагадування слідчого до експертної установи про пришвидшення проведення експертного дослідження та відповіді про підстави затримки та ймовірні строки виконання експертизи, причини затримки тощо. Слідчий суддя вважає, що з боку слідчого безумовно мають бути вчинені відповідні дії, зокрема для висвітлення належного контролю за ходом кримінального провадження та вжиття можливих заходів для його руху.
Слідчий суддя вважає за необхідне наголосити, що повільне збирання доказів вини підозрюваного, навіть якщо це не залежить від активних дій слідчого, не може бути підставою для тривалого утримання підозрюваного в умовах ізоляції, оскільки це порушуватиме справедливий баланс у процесуальному сенсі між обвинуваченням та захистом, а також негативно впливати на права підозрюваного, оскільки встановлені ризики із впливом часу за будь яких умов мають тенденцію до зменшення.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що наразі клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, як запобіжний захід є обґрунтованим в межах місячного строку, оскільки з урахуванням наведених обставин та встановлених ризиків, інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Крім того, при обранні запобіжного заходу підозрюваному була визначена застава, яка може бути внесена ним у будь який час протягом строку на який продовжено тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,
ст. ст. 199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30.11.2022, визначений розмір застави залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1