Справа № 562/2105/22
11.10.2022 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Саган Л.В., розглянувши в м.Здолбунові позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України з огляду на наступне.
Згідно з п.п.3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 5 ст.177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем зазначено ціну позову 1890000 (Один мільйон вісімсот дев'яносто тисяч) гривень та до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 992 (Дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
В обгрунтування ціни позову позивач зазначає, що орієнтовна вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1050000 (Один мільйон п'ятдесят тисяч) гривень та орієнтовна вартість квартири АДРЕСА_2 становить 2730000 (Два мільйони сімсот тридцять тисяч) гривень.
Однак, на підтвердження визначеної вартості вказаного майна позивачем не зазначено та не додано до позовної заяви жодного доказу.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 % позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 992 (Дев'ятсот дев'яносто дві)грн. 40 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 12405 (Дванадцять тисяч чотириста п'ять) гривень.
При визначенні ціни позову слід враховувати вимоги ст.176 ЦПК України.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п.11, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК (ст.176, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК в новій редакції), такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, і саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.
Під дійсною вартістю, як зазначено у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку є, згідно Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, ринковою вартістю. Ця вартість визначається згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
Виходячи з того, що із поданої позовної заяви та копій долучених до неї документів не вбачається ціни позову щодо вимог майнового характеру, неможливо встановити правильність сплати судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп., а тому позивач має підтвердити відповідність сплаченого судового збору належними доказами та у разі сплати судового збору не в повному розмірі, доплатити відповідну суму і надати суду оригінал квитанції про оплату.
Разом з тим, ОСОБА_1 просить суд поділити спільне майно подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності, при цьому позивачем у прохальній частині не вказано яке саме майно він просить поділити.
Звертається увага позивача на те, що прохальна частина має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності розгляду, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чітко та конкретизовано сформульованою, уникаючи загальних тез, а тому в даному випадку позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Враховуючи, що позивачем у прохальній частині позовної заяви не вказано яке майно він просить суд поділити, а також не зазначено та не додано до позовної заяви доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо підсудності даної справи.
Підстав для звільнення від доказування судом не встановлено.
Крім того, в порушення вимог п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст.175, 177, 187 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиправлення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.