08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 752/1933/14
провадження № 61-10271ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року про повернення апеляційної скарги в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», приватного підприємства «Ратмир-Соло», третя особа приватне підприємство «Раном» про визнання недійсними договору іпотеки та кредитного договору,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на протокольну ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року про повернення позовної заяви, поданої ним як третьою особою з самостійними вимогами щодо предмету спору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року в складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О. апеляційну скаргу повернуто.
Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції в судовому засіданні 12 липня 2022 року протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі в справі в якості третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору, при цьому не ухвалював судового рішення щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутня ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , а тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги.
18 жовтня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати. Зазначає, що подаючи апеляційну скаргу на протокольну ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви від третьої особи ОСОБА_1 не було постановлено, проте без будь-якої ухвали повернуто позов супровідним листом, а тому, на його думку, позов повернуто протокольною ухвалою. Крім цього, у листі Голосіївського районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року зазначено, що «Голосіївський районний суд міста Києва повертає вам позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами з додатками у зв'язку з відмовою у підготовчому засіданні 12 липня 2022 року в задоволенні клопотання про залучення вас до участі в справі у якості третьої особи з самостійними вимогами». Таким чином, апеляційний суд помилково вважав, що у матеріалах справи відсутня протокольна ухвала про повернення позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої, п'ятої та восьмої статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Протокольна форма ухвали не впливає на можливість її оскарження в апеляційному порядку, якщо вона входить до переліку, передбаченого статтею 353 ЦПК України. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду в справі № 756/12128/15-ц.
Апеляційний суд мотивував ухвалу про повернення апеляційної скарги тим, що:
в липні 2022 року ОСОБА_1 подав до Голосіївського районного суду міста Києва клопотання про залучення його до участі в справі третьою особою із самостійними вимогами щодо предмета спору та позовну заяву;
відповідно до протоколу судового засідання від 12 липня 2022 року суд першої інстанції розглянув та відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі третьою особою із самостійними вимогами щодо предмета спору;
суд першої інстанції не ухвалював судового рішення про повернення поданої позовної заяви ОСОБА_1 , що вбачається із протоколу судового засідання та аудіо запису судового засідання за 12 липня 2022 року;
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі оскаржує саме ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2022 року про повернення позовної заяви, яка в матеріалах справи відсутня.
З огляду на викладене апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що суд першої інстанції не постановляв протокольну ухвалу про повернення позовної заяви, а не через відсутність протокольної ухвали як такої у матеріалах справи.
Таким чином, апеляційний суд, установивши, що ОСОБА_1 оскаржує протокольну ухвалу про повернення його позовної заяви, при цьому протокольною ухвалою лише відмовлено в задоволенні клопотання про залучення його як третьої особи до участі в справі, дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук