14 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 160/15339/21
адміністративне провадження № К/990/28949/22
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №160/15339/21 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому, з урахуванням уточнених позовних заяв, просила:
- визнати протиправними дії посадових осіб Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) під час проведення перевірки приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за зверненням адвоката Єрмолова Є.М., діючого в інтересах ОСОБА_2 від 05 травня 2020 року;
- визнати протиправними дії посадових осіб Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) під час винесення наказу від 20 серпня 2020 року №624/7 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 20 серпня 2020 року №624/7.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.» від 20 серпня 2020 року №624/7. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 302,66 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року касаційну скаргу повернуто скаржнику.
21 жовтня 2022 року Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повторно звернулось до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, частину 1 статті 2, пункт 11 частини 5 статті 160, пункт 2 частини 1 статті 5, частину 7 статті 139, частину 4 статті 90 КАС України, а тому оскаржувані рішення підлягають оскарженню на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Однак, вищевказані норми права (статті 2, 5, 90, 139, 160 КАС України) є загальними нормами процесуального права, які не були застосовані судами в оскаржуваних рішеннях, а скаржником не доведено необхідність надання висновку Верховного Суду щодо цих норм права саме у цій справі.
Також відповідач зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 6 та 7 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні або відсутності такого у адвоката на видачу прибуткового касового ордеру.
Однак, вказані норми не застосовувались судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору, не були предметом дослідження у вказаній справі, а отже, скаржником не обґрунтована необхідність у наданні висновку Верховного Суду.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, підстави необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами цієї норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Водночас наведені у касаційній скарзі норми є загальними, а касаційна скарга не містить об'єктивних мотивів щодо їхнього неправильного застосування судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм саме у цій справі.
Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім того, скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначивши, що суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Судом установлено, що скаржником не обґрунтовано, на підставі яких недопустимих в розумінні статті 74 КАС України, доказів суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Питання щодо сплати гонорару адвокату та підтвердження здійснення розрахунку (отримання коштів від клієнта) було предметом розгляду Верховним Судом (постанови у справі №727/4597/19).
Зміст касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із оскаржуваним судовим рішенням та обґрунтування такої незгоди відповідними посиланнями на нормативно-правові акти України, а також посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №160/15339/21 за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування наказу - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська