11 листопада 2022 року
м. Київ
справа №440/4623/18
касаційне провадження № К/9901/24252/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року
(колегія суддів у складі: головуючий суддя - Катунов В.В.; судді - Бершов Г.Є., Ральченко І.М.)
у справі № 440/4623/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове об'єднання «Цукровик Полтавщини»
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислове об'єднання «Цукровик Полтавщини» (далі - ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини», позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2018 року №0010451401.
В обґрунтування позову платник зазначив, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючий орган під час перевірки не надав належної оцінки змісту всіх наданих до перевірки документів, неправильно визначив дату набрання чинності Договором про переведення боргу та Додатковою угодою №2 від 23 травня 2016 року та дійшов помилкового висновку про завищення позивачем суми від'ємного значення неопераційних курсових різниць від операції з переведення боргу за Договором про переведення боргу, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмолено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позов ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 09 серпня 2018 року № 0010451401.
Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Додаткова угода №2 та Договір про переведення боргу набрали чинності після реєстрації в Національному банку України 29 червня 2016 року, тому проведення розрахунку курсових різниць правомірно здійснено позивачем станом на дату балансу 31 травня 2016 року, виходячи з існуючої заборгованості перед Анкор Інвест ЛТД (Кіпр) на загальну суму 30 566 208,69 доларів США. Станом на 31 травня 2016 року позивач обліковував у власному бухгалтерському обліку заборгованість перед Анкор Інвест ЛТД (Кіпр) в розмірі 30 566 208,69 доларів США, тому висновок контролюючого органу про початок відображення операції з погашення боргу перед Анкор Інвест ЛТД (Кіпр) 23 травня 2016 року є помилковим.
ГУ ДФС у Полтавській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує, що при проведенні перевірки платником не було надано документального підтвердження щодо погодження будь-яких змін в Національному банку України до договору позики від 29 жовтня 2012 року в частині зміни позикодавця з Первісного позикодавця - Анкор Інвест ЛТД (Кіпр) на Нового позикодавця. В результаті ненадання до перевірки проведених змін до договору та їх реєстрації в Національному банку України щодо зміни сторін в договорі позики від 29 жовтня 2012 року №1 та переведення боргу, а також перерахунку кредиторської заборгованості за даною позикою, платником ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» неправомірно задекларовано у складі інших витрат від'ємне значення неопераційних курсових різниць в сумі 10 026 109,29 грн (770 314 491,69 грн - 760 285 382,40 грн). Крім того, нарахування процентів та їх перерахування Первісному позикодавцю Анкор Інвест ЛТД (Кіпр), а також нарахування неопераційних курсових різниць позивачем здійснювалось на всю суму боргу за непогашеною позикою в розмірі 30 566 208,69 дол. США, без врахування проведеної ТОВ Фірма «Астарта-Київ» сплати за індивідуальними ліцензіями.
Верховний Суд ухвалою від 25 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Полтавській області.
13 листопада 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що контролюючим органом в касаційній скарзі не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та допустимих доказах, якими спростовуються правомірні та обґрунтовані висновки суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 29 травня 2018 року по 10 липня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органо складено акт від 13 липня 2018 року № 834/16-31-14-01-10/ 30811110.
Згідно з висновками акта перевірки ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» допущені порушення пункту 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 193 від 10 серпня 2000 року «Про затвердження Національного положення (стандарту)», пункту 44.1, 44.2 ст. 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 1 188 144,00 грн, в тому числі 2017 рік - 634 424,00 грн, 1 квартал 2018 року - 553 720,00 грн.
Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, задекларовані позивачем за відповідні періоди 2017 року та 2018 року, як наслідок - вони мали вплив на формування показників податку на прибуток підприємств за відповідні періоди.
На підставі названого акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2018 року № 0010451401, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 485 180,00 грн, з яких за основним зобов'язанням - 1 188 144,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 297 036,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДФС у Полтавській області названого акту індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, був встановлений Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим постановою Національного банку України від 17 червня 2004 року, № 270 (далі - Положення №270), (чинним на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 270, резиденти (юридичні особи, у тому числі уповноважені банки, фізичні особи - підприємці, фізичні особи) (далі - резиденти-позичальники) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті (далі в цьому розділі - кредити) від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому розділом I цього Положення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.16 глави 1 розділу I цього Положення, резиденти-позичальники мають передбачати в договорі, що підлягає реєстрації, умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.
Вимоги абзацу першого пункту 1.16 глави 1 розділу I цього Положення поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру платежів, що впливають на розмір виплат за користування кредитом (процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору), у тому числі в разі перегляду сторонами договору його умов у випадках, про які йдеться в пункті 1.19 глави 1 розділу I цього Положення.
Абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу І Положення № 270 визначено, що зміни відомостей щодо сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розмірів процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором зборів, платежів, санкцій за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, а також зміна уповноваженого банку - обслуговуючого банку за договором потребують обов'язкового внесення відповідних змін до реєстрації договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог абзацу другого пункту 1.10 глави 1 розділу I цього Положення.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене Наказом Міністерства фінансів України 10 серпня 2000 року № 193.
Відповідно до пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із, джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Судами попередніх інстанції встановлено, що 29 жовтня 2012 року між позивачем та АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (надалі - Позикодавець) укладено Договір позики №1 (надалі - Договір позики), який зареєстрований у передбаченому законодавством порядку Національним банком України, про що видане Реєстраційне свідоцтво №20 від 09 листопада 2012 року (Лист №22-043/5017 від 09 листопада 2012 року).
На підставі зазначеного договору протягом 2012-2013 років позивачем отримано від АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД позику в іноземній валюті в загальній сумі 30 566 209,00 доларів США (надалі - Позика). Строк користування позикою - до 31 грудня 2016 року.
Протягом строку користування позикою і по 29 червня 2016 року позивачем щомісячно сплачувались проценти, передбачені Договором позики в розмірі 9,5 % річних, з яких у встановленому законодавством порядку утримувався та перераховувався до бюджету податок на репатріацію.
В період з 2012 року по 2016 рік погашення суми позики (основного зобов'язання за договором) позичачем або будь-якою іншою особою, згідно Договору позики не проводилось.
23 травня 2016 року між позивачем, АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД (Позикодавцем) та ТОВ фірма «Астарта-Київ» було укладено Договір про переведення боргу, яким передбачено, що позивач, як первісний позичальник, переводить на ТОВ фірма «Астарта-Київ», як нового позичальника, борг згідно з Договором позики на загальну суму 30 566 208, 69 доларів США та інші зобов'язання, які виникли та/або можуть виникнути згідно умов Договору позики зі всіма внесеними змінами до нього.
Відповідно до пункту 2.1 Договору про переведення боргу, за переведення боргу за Договором позики позивач сплачує ТОВ фірма «Астарта-Київ» суму в розмірі 770 314 491,69 грн, що за офіційним курсом гривні до долара США, який встановлений Національним банком України на дату підписання Договору про переведення боргу, становить 30 566 208,69 доларів США.
Згідно з пункту 2.2 Договору про переведення боргу позивач зобов'язався перерахувати ТОВ фірма «Астарта-Київ» грошову суму, визначену у п. 2.1 Договору про переведення боргу у розмірі 770 314 491,69 грн частками або однією сумою не пізніше 31 травня 2019 року.
Пунктом 6.1 Договору про переведення боргу визначено, що договір про переведення боргу вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін, але в будь-якому випадку не раніше реєстрації всіх необхідних змін в Національному банку України.
Крім того, 23 травня 2016 року між ТОВ фірма «Астарта-Київ» та АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД, за участю позивача, укладена Додаткова угода №2 до Договору позики (далі - Додаткова угода №2).
Додатковою угодою №2 від 23 травня 2016 року сторони відзначили, що станом на момент підписання цієї угоди (23 травня 2016 року) у АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД існували зобов'язання перед ТОВ фірма «Астарта - Київ» у сумі 14 163 181,52 доларів США.
Крім того, Додатковою угодою №2 від 23 травня 2016 року сторонами узгоджено, що сума позики, яка має бути погашена ТОВ фірма «Астарта-Київ» (як Новим позичальником) на користь АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД, зменшується на суму виконаних ТОВ фірма «Астарта - Київ» замість АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД зобов'язань на загальну суму 14 163 181,52 доларів США та становить 16 403 027,17 доларів США.
Пунктом 3.4 Додаткової угоди №2 сторони засвідчили, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту її реєстрації Національним банком України і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за основним договором.
Відтак, враховуючи умови вказаних договорів, станом на 23 травня 2016 року (дата підписання) Договір про переведення боргу та Додаткова угода №2 не набрали чинності, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.
Натомість, Договір про переведення боргу б/н від 23 травня 2016 року та Додаткова угода №2 від 23 травня 2016 року до Договору позики були зареєстровані Національним банком України та набрали чинності 29 червня 2016 року за №20/2, про що ТОВ фірма «Астарта-Київ» було надано повідомлення Національного банку України №24-0006/53950 від 29 червня 2016 року.
Враховуючи викладене, оскільки Договір про переведення боргу б/н від 23 травня 2016 року та Додаткова угода №2 від 23 травня 2016 року до Договору позики набули чинності 29 червня 2016 року, то саме з цієї дати у позивача виникла підстава відображення в бухгалтерському обліку операції з переведення боргу згідно з Договором про переведення боргу.
Згідно з обліковими регістрами бухгалтерського обліку (картки рахунків з обліку заборгованості за позикою та процентами за період з 20 травня 2016 року по 29 червня 2016року) позивачем 23 травня 2016 року не проводилось в своєму балансі жодних бухгалтерських проводок.
Натомість, 29 червня 2016 року, в день набуття чинності Договором про переведення боргу б/н від 23 травня 2016 року та Додатковою угодою №2 від 23 травня 2016 року до Договору позики, відбулись наступні юридичні факти:
- ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» нараховано відсотки за користування позикою за період з 01 червня 2016 року по 28 червня 2016 року в розмірі - 222 147,86 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 29 червня 2016 року становило 5 515 578,59 грн.
- ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» припинено зобов'язання перед АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД на суму основного зобов'язання за договором позики у розмірі 30 566 208,69 доларів США та 222 147,86 доларів США відсотків за користування грошовими коштами.
-ТОВ фірма «Астарта- Київ» набуло статусу кредитора в зобов'язанні з ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» на суму 770 314 491,69 гривень та 5 515 578,59 грн;
-у ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» виникло зобов'язання перед ТОВ фірма Астарта- Київ» на суму 770 314 491,69 грн щодо погашення боргу;
-припинено зобов'язання АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД перед ТОВ фірма «Астарта- Київ» на суму 14 163 181,52 доларів США.
-у ТОВ фірма «Астарта- Київ» виникло зобов'язання перед АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД на суму 16 403 027,17 доларів США.
29 червня 2016 року позивачем в своєму балансі нараховано відсотки за користування позикою за період з 01 червня 2016 року по 28 червня 2016 року в розмірі 222 147,86 доларів США по зобов'язаннях перед АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД, що в гривневому еквіваленті станом на 29 червня 2016 року становило 5 515 578,59 грн, та вказані зобов'язання визнано в бухгалтерському обліку Позивача; зменшена заборгованість перед АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД на суму 30 566 208,69 доларів США (що в гривневому еквіваленті склало 760 285 382,40 грн) та на суму 222 147,86 доларів США в розмірі заборгованості по нарахованих процентах (що в гривневому еквіваленті склало 5 515 578,59 грн; визнано дохід від курсових різниць на дату операції (29 червня 2016 року) в сумі 8 943 886,62 грн; визнано заборгованість перед ТОВ фірма «Астарта-Київ» в розмірі 770 314 491,69 грн.
Cтаном на 29 червня 2016 року розрахунок курсових різниць визначено наступним чином:
-станом на 31 травня 2016 року по курсу 25,16600 заборгованість складала 30566208,69 в доларах США, визнано суму заборгованості в розмірі 769229269, 02 грн.
-станом на 29 червня 2016 року по курсу 24,873395 заборгованість складала 222147,86 в доларах США, визнано суму заборгованості в розмірі 5515578,59 грн.
-станом на 29 червня 2016 року по курсу 24,873395 заборгованість складала 30566208,69 в доларах США, визнано суму заборгованості в розмірі 760285382,40 грн.
Згідно з наданим розрахунком було нараховано дохід від курсових різниць на загальну суму 8 943 886,62 грн.
При цьому, Суд погоджує висновок апеляційного суду, що різниця 10 029 109, 29 грн (770 314 491,69 грн - 760 285 382,40 грн) фактично не є курсовою різницею, а є фінансовим витратами від операції за Договором про переведення боргу, в результаті якої боргові зобов'язання Позивача перед АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД в розмірі 30 566 208,69 доларів США, що на дату операції (29 червня 2016 року) склало 760 285 382,40 грн, припинено, натомість визнано боргові зобов'язання перед ТОВ фірма «Астарта-Київ» в сумі 770 314 491,69 грн (відповідно до Договору про переведення боргу) та визнано витрати в розмірі нарахованих відсотків за період з 01 червня 2016 року по 29 червня 2016 року 5 515 578,59 грн.
Отже, за результатами проведення вказаних операцій позивачем було отримано дохід від курсових різниць на суму 8 943 886,62 грн та фінансові витрати в розмірі 10 029 109,29 грн та 5 515 578,59 грн, що в результаті дало право визнати фінансові витрати позивача в червні 2016 року на суму 6 600 801,26 грн (8 943 886,62 грн - (10 029 109,29 грн + 5 515 578,59 грн).
Суд не приймає посилання контролюючого органу, що позивач частково вчинив первинний облік названої бухгалтерської операції 23 травня 2016 року (дата підписання Договору про переведення боргу та Додаткової угоди), оскільки відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що операція з визнання заборгованості позивача перед ТОВ фірма «Астарта-Київ» була відображена в бухгалтерському обліку 23 травня 2016 року.
Відповідно до витягів з картки рахунку 685 за період з 20 травня 2016 року по 29 червня 2016 року та бухгалтерської довідки станом на 23 травня 2016 року позивач не проводив відображення у бухгалтерському обліку жодної з операцій та провів операції з припинення валютного зобов'язання 29 червня 2016 року.
Доводи касаційної скарги, що позивачем неправомірно здійснено нарахування відсотків за період з 1 по 29 червня 2016 року на всю суму боргу, без врахування проведеної ТОВ Фірма «Астарта-Київ» сплати за індивідуальними ліцензіями протягом 2015-2016 років в розмірі 14 163 181,52 доларів США , суд вважає безпідставними, оскільки до дати набрання чинності Договором про переведення боргу (29 червня 2016 року), ТОВ фірма «Астарта-Київ» не мало обов'язків на погашення боргових зобов'язань ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» перед АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД за Договором позики № 1 від 29 жовтня 2012 року.
Саме з моменту реєстрації Договору про переведення боргу в Національному банку України ТОВ фірма «Астарта-Київ» набуло статусу Нового позичальника за вказаним Договором позики, отже зарахування грошових коштів, сплачених ТОВ фірма «Астарта-Київ» в 2015-2016 роках на користь АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД, не може впливати на розрахунок боргових зобов'язань та нарахування відсотків за користування позикою ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини».
Відтак, є помилковим висновок податкового органу, що станом на дату укладення Договору про переведення боргу заборгованість ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» за основною непогашеною сумою фактично склала 16 403 027,17 доларів США.
Покликання касаційної скарги на те, що позивачем до перевірки не було надано доказів реєстрації у Національному банку України змін до договору позики від 29 жовтня 2012 року №1, оформлених додаткової угодою від 23 травня 2016 року №2, спростовуються наявними в матеріалах справи Запитом №1 про надання документів (копій документів) від 03 липня 2018 року, яким контролюючий орган під час перевірки запросив документи щодо операції позивача з отримання позики від нерезидента АНКОР ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД та відповіддю на цей запит №80/03 від 03 липня 2018 року, до якої надавалися копії всіх запитуваних відповідачем документів, зокрема, реєстраційних свідоцтв, які свідчать про реєстрацію договору позики від 29 жовтня 2012 року та змін до нього в Національному банку України.
Крім того, матеріали справи також містять повідомлення Національного банку України за вихідним № 24-0006/53950 від 29 червня 2016 року, відповідно до якого зміни до договору позики від 29 жовтня 2012 року №1 (Додаткова угода №1 від 19 липня 2013 року, Додаткова угода №2 від 23 травня 2016 року, договір про переведення боргу б/н від 23 травня 2016 року) зареєстровано в Національному банку України 29 червня 2016 року №20/2.
З урахуванням викладеного, суд погоджує висновок суду апеляційної інстанції ,що відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2018 року № 0010451401.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДФС у Полтавській області без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді І. А. Гончарова
І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова