14 листопада 2022 року
м. Київ
справа №340/11130/21
адміністративне провадження №К/990/29805/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,
перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 340/11130/21 за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 13.04.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022, відмовив у задоволенні позову керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області.
26.10.2022 заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою на вказані вище рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 340/11130/21 за вищевказаним позовом, з підстав, визначених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить Верховний Суд скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог, заявлених відповідним прокурором.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому, у частині п'ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник посилається на підпункти «а», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; справа становить значний суспільний інтерес; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпункті «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках, наведених у пунктах 1-4 наведеної вище норми процесуального Закону.
Касаційна скарга заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували положення підпункту 10 пункту «б» статті 32 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», частини п'ятої статті 3 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (які, на думку прокурора, не підлягали застосуванню), без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 804/4589/18, від 13.04.2022 у справі № 320/2327/21 та від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, а також на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а висновок Верховного Суду щодо питання їх застосування у подібних правовідносинах, - відсутній.
Окрім того, скаржник посилається на те, що в порушення норм процесуального права суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки всім аргументам, наведеним у позовній заяві прокурора.
Таким чином, наведені позивачем доводи щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 804/4589/18, від 13.04.2022 у справі № 320/2327/21 та від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, а також щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання їх застосування у подібних правовідносинах, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставами для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі № 340/11130/21 за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати із Кіровоградського окружного адміністративного суду справу № 340/11130/21 за вищевказаним позовом.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз ,
Судді Верховного Суду