Іменем України
14 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/7/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №927/7/22
за позовом: Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,
проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, електронна адреса: chor_ukm@cg.gov.ua
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром",
вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14021, електронна адреса: kinotehprom@gmail.com
про стягнення 10 282,64 грн.
без виклику представників учасників справи
Встановив:
Управління комунального майна Чернігівської обласної ради звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" про стягнення 10 282,64 грн., а саме: до обласного бюджету м. Чернігова 3386,36 грн. заборгованості з орендної плати та 13,48 грн. інфляційних нарахувань; на користь позивача 6772,70 грн. заборгованості з орендної плати, 26,97 грн. інфляційних нарахувань, 12,47 грн. процентів річних та 70,66 грн. пені.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Ухвала суду від 17.01.2022 отримана позивачем 18.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400053715046 від 17.01.2022.
Ухвала суду від 17.01.2022, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14021) повернута до суду 25.01.2022 відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
11.02.2022 від відповідача надійшло клопотання №02/10 від 11.02.2022 про зупинення провадження у справі до внесення рішення у справі №620/6623/20 в Єдиний державний реєстр судових рішень. Клопотання обґрунтоване об'єктивною неможливістю розгляду справи №927/7/22 до вирішення справи №620/6623/20, рішення по якій прийнято, однак не внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та не отримано сторонами.
11.02.2022 від відповідача, надійшов відзив на позовну заяву №02/11 від 11.02.2022, у якому він зазначив про неотримання ним ухвали про відкриття провадження та просить позовні вимоги відхилити.
Ухвалою суду від 15.02.2022 задоволено клопотання відповідача, зупинено провадження у справі №927/7/22 до набрання законної сили судовим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/6623/20, зобов'язано сторони повідомити Господарський суд Чернігівської області про набрання законної сили судовим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/6623/20.
Ухвала суду від 15.02.2022 отримана сторонами 17.02.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400054215616, №1400054428156 від 16.02.2022.
18.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив №01-152 від 17.02.2022, у якій позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.
06.10.2022 від позивача надійшло клопотання №01-504 від 05.10.2022 про поновлення провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення. До клопотання додано копії рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/6623/20 від 08.09.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022.
Ухвалою суду від 14.10.2022 провадження у справі поновлено.
Ухвала суду від 14.10.2022 отримана представником позивача нарочно, під розписку від 17.10.2022, наявною в матеріалах справи.
Ухвала суду від 14.10.2022, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14021) повернута до суду 25.10.2022 відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
27.10.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення №01-566 від 26.10.2022, у яких підтримує заявлені позовні вимоги.
Інших заяв та клопотань щодо суті заявлених позовних вимог від учасників справи до суду не надходило.
З'ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.3,7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За приписами ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом встановлено, що ухвали Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2022 та від 14.10.2022, направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14021) повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Заяв про зміну місцезнаходження, місця проживання чи перебування від відповідача не надходило.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.
Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами звернувшись безпосередньо до Господарського суду Чернігівської області.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи №927/7/22.
Направлення відповідачем до суду відзиву на позовну заяву №02/11 від 11.02.2022 також свідчить про обізнаність відповідача про розгляд даної справи Господарським судом Чернігівської області.
Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст.248 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи дату відкриття провадження у даній справі, а також продовження перебігу процесуальних строків у зв'язку із зупиненням провадження, останнім днем розгляду даної справи є 14.11.2022.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 від 26.07.2018, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.09.2021 по 30.11.2021.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №02/11 від 11.02.2022 щодо заявлених позовних вимог заперечує та просить позовні вимоги відхилити, з огляду на те, що станом на 01.09.2021 діяла Методика розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 25.03.2011, на підставі якої він і сплачував орендну плату, заборгованість по якій відсутня. Позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на Методиці розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції від 17.05.2017, яка є неправомірною з моменту її затвердження. Підстави для подання даного позову відсутні. Пунктом 3.4. Договору визначена кінцева ціна договору. Підтвердження наявності або відсутності ПДВ в ціні договору у тексті Договору відсутнє. Пропозицій щодо внесення змін до Договору від орендодавця не надходило, отже ціна договору не може змінюватися в односторонньому порядку.
Позивач у відповіді на відзив №01-152 від 17.02.2022 вказує на те, що підставою для виникнення спірних правовідносин у даній справі є Договір, а не рішення Чернігівської обласної ради, що оспорюється в порядку адміністративного судочинства, тому його скасування не призведе до зміни розміру орендної плати, яка була встановлена сторонами у договорі оренди. В період, за який стягується заборгованість з орендної плати (з 01.09.2021 по 30.11.2021) Методика була чинною та використовувалась під час розрахунку орендної плати. Скасування рішення, яким затверджено Методику, не призведе до автоматичного визнання недійсним Договору або зміни його умов, а буде лише підставою для подальшого врегулювання взаємовідносин сторін. Стосовно нарахування ПДВ на оренду плату позивач зазначає, що не вбачає потреби внесення змін до договору, оскільки набуття позивачем статусу платника податку на додану вартість не змінює права та обов?язки сторін договору, а лише встановлює зобов?язання відповідача щодо безумовного платежу ПДВ.
У додаткових поясненнях №01-566 від 26.10.2022 позивач повторно зазначив, що скасування рішення Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 №34-9/VII «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції» не призводить до зміни розміру орендної плати, яка була погоджена та встановлена сторонами у договорі оренди. Аналогічна позиція викладена у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2021 у справі №927/1083/20, яке набрало законної сили 13.04.2021. Нарахування орендної плати відбувалося на виконання саме Договору, а Методика була лише підставою для визначення розміру такої плати та про застосування якої сторони дійшли згоди у Договорі, який не визнаний недійсним у судовому порядку і є обов?язковим для виконання сторонами.
Обставини справи встановлені судом.
26.07.2018 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Кінотехпром" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №122, нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А. та зареєстровано у реєстрі за № 1069 (далі - Договір) (а.с.5-12).
Відповідно до п.1.1.-1.4. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі - майно), що розташоване за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 66 та перебуває в оперативному управлінні орендодавця, у складі: двоповерхова будівля майстерні «Т-2» загальною площею - 488,3 кв.м., приміщення механічної майстерні «А1-2» в двоповерховій будівлі загальною площею - 242,1 кв.м. Загальна площа приміщень, що передаються в оренду складає 730,4 кв.м. Вартість майна, визначена згідно звіту про оцінку майна виконаного ФОП Волченковою О.С. станом на 31.10.2017 становить 1086207,01 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою здійснення виробничої діяльності.
Майно належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості, виданого 25.11.2002 виконкомом Чернігівської міської ради, на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 18.11.2002, №237, яке зареєстроване в Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації 25.12.2002, записане у реєстрову книгу № 9, за реєстровим номером 68, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2017, номер запису про право власності 22903032. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1382884374101.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору орендар вступив у строкове платне користування майном з моменту вказаного в пункті 10.1. даного Договору. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а орендар користується ним протягом всього строку оренди.
Цей Договір діє з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації по 31.10.2017 року, включно. Керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України та у зв'язку з тим, що орендар не припиняв користуватися предметом Договору оренди сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на період з 01 квітня 2018 року (п.10.1. Договору).
У відповідності до п. 3.1., 3.2. Договору, орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акта приймання-передачі в оренду та акта приймання-передачі майна з орендного користування.
До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у новій редакції, затвердженої рішенням обласної ради від 17 травня 2017 року №34-9/VII зі змінами.
Згідно з п. 3.4.-3.6. Договору, розмір та порядок розрахунку орендної плати наведено у Додатку № 2 до цього Договору, що є невід'ємною його частиною, і становить за базовий (березень 2018 року) місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - 6767,07 грн.
Орендна плата за перший (квітень 2018 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць розрахунку на індекс інфляції за квітень 2018 року.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Орендну плату орендар зобов?язаний перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків орендодавцем у співвідношенні визначеного Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області або за окремим рішенням обласної ради на період його дії.
Пунктом 10.2. Договору визначено, що умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов?язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов?язань.
Факт передачі в оренду майна підтверджується Актом прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька,66 від 01.04.2018 (додаток № 1 до Договору), підписаного сторонами та скріпленого їх печатками (а.с.13).
16.07.2018 сторонами підписано Додаток 2 до Договору - розрахунок розміру орендної плати за оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька,66, із застосованою орендною ставкою, визначеною згідно з Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна комунальної власності області - 7 % (а.с.14).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівської обласної ради (дев?ятої сесії сьомого скликання) № 34-9/VII від 17.05.2017 затверджено Методику розрахунку та порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції (а.с.32-39).
Рішенням Чернігівської обласної ради від 28.03.2018 №65-12/VII внесено зміни до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 25.03.2011, в редакції рішення від 17.05.2017 № 34-9/VII (а.с.41-42).
Даним рішенням внесено зміни до п. 14.1. Методики та викладено її в наступній редакції: Орендна плата спрямовується: у разі, коли орендодавцем майна виступає Управління комунального майна обласної ради: за оренду нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна, яке перебуває в оперативному управлінні (на бухгалтерському обліку) Управління комунального майна, а також нерухомого майна, яке перебуває в користуванні (на бухгалтерському обліку) окремих структурних підрозділів Чернігівської обласної державної адміністрації - 50 відсотків орендної плати до обласного бюджету, 50 відсотків - орендодавцю.
Відповідно до рішення обласної ради (двадцять третьої сесії сьомого скликання) від 22.05.2020 № 93-23VIІ "Про розподіл орендної плати для управління комунального майна обласної ради» встановлено для управління комунального майна обласної ради з 01.06.2020 наступний розподіл орендної плати: за оренду нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в оперативному управлінні (на бухгалтерському обліку) управління, - 50 відсотків до обласного бюджету, 50 відсотків - управлінню (а.с.45).
Згідно з Положенням про Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (нова редакція), затвердженого рішенням третьої сесії обласної ради восьмого скликання 12.02.2021 № 31-3/VII, а саме пунктів 3.6, 3.7, управління відповідно до покладених на нього завдань: у встановленому порядку виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств обласної ради, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна; контролює виконання умов договорів оренди майна комунальної власності області, а також надходження коштів від оренди до обласного бюджету (а.с.60-64).
Пунктом 5.3. Положення визначено, що Управління має право пред'являти претензії та подавати позовні заяви до суду, предметом яких є стягнення на користь обласного бюджету орендної плати, інфляційних нарахувань на підставі укладених Управлінням договорів оренди об'єктів комунальної власності області. Нараховувати та стягувати з боржників у повному обсязі на користь Управління неустойку (пеню) та проценти річних за порушення зобов'язань за договорами оренди об'єктів комунальної власності області, укладеними Управлінням.
У позовній заяві позивачем зазначено, що з 01.07.2020 Управління комунального майна Чернігівської обласної ради зареєстровано платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 334691625264, а тому всі рахунки, що підлягають сплаті на користь управління, були виставленні відповідачу з урахуванням ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеного чинним законодавством.
За доводами позивача, ним як орендодавцем, за період з 01.09.2021 по 31.10.2021 на адресу відповідача направлялись для оплати за оренду приміщеннями наступні рахунки (а.с.17,22):
- №308 від 13.10.2021 (за оренду приміщення за вересень 2021): 50% орендної плати у розмірі 4 213,99 грн. - до обласного бюджету м. Чернігова; 50% орендної плати у розмірі 4 213,98 грн. з ПДВ (1 685,59 грн.), всього 5 899,57 грн. - позивачу (відповідно до умов Договору відповідач зобов?язаний був сплатити до 31.10.2021 включно);
- №341 від 12.11.2021 (за оренду приміщення за жовтень 2021 року): 50% орендної плати у розмірі 4 251,91 грн. - до обласного бюджету м. Чернігова; 50% орендної плати у розмірі 4 251,91 грн. з ПДВ (1 700,76 грн.), всього 5 952,67 грн. - позивачу (відповідно до умов Договору відповідач зобов?язаний був сплатити до 30.11.2021 включно).
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов?язання щодо здійснення оплати за оренду приміщення здійснив частково, а саме: 20.10.2021 - 2528,39 грн. до обласного бюджету м. Чернігова та 2528,39 грн. Управлінню; 30.11.2021 - 2 551,15 грн. до обласного бюджету м. Чернігова та 2 551,15 грн. Управлінню (а.с.20,21,25,26).
Заборгованість відповідача з орендної плати за спірним Договором за період з 01.09.2021 по 30.11.2021 перед обласним бюджетом м. Чернігова становить 3 386,36 грн., а перед Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради - 6 772,70 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача до обласного бюджету м. Чернігова 13,48 грн. інфляційних нарахувань; на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 26,97 грн. інфляційних нарахувань, 12,47 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов??язання та 70,66 грн. пені за прострочку внесення орендної плати, згідно з доданими до позовної заяви розрахунками (а.с.27-29).
Доказів сплати заборгованості з орендної плати, інфляційних нарахувань, 3% річних та пені за спірні періоди відповідач суду не надав, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
За приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 від 26.07.2018.
Щодо заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати.
Виходячи з приписів п. 5.1.4. Договору орендар зобов?язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.
За умовами п.3.3. Договору та Додатку 2 до Договору розмір орендної плати за оренду комунальної власності області, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька,66 та її розрахунок визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VII у новій редакції зі змінами.
У рішенні Чернігівської обласної ради (двадцять третьої сесії сьомого скликання) від 22.05.2020 № 93-23VIІ "Про розподіл орендної плати для управління комунального майна обласної ради» вирішено встановити для управління комунального майна обласної ради з 01.06.2020 наступний розподіл орендної плати: за оренду нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в оперативному управлінні (на бухгалтерському обліку) управління, - 50 відсотків до обласного бюджету, 50 відсотків - управлінню.
Як встановив суд, позивач за період з 01.09.2021 по 31.10.2021 направив відповідачу рахунки №308 від 13.10.2021 (за оренду приміщення за вересень 2021), №341 від 12.11.2021 (за оренду приміщення за жовтень 2021 року), з яких для оплати за оренду приміщення до обласного бюджету м. Чернігова на суму 8 465,90 грн., а Управлінню комунального майна Чернігівської обласної ради на суму 11 852,24 грн.
Заперечень щодо отримання зазначених рахунків від відповідача не надходило.
Матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем часткової оплати зазначених рахунків: до обласного бюджету м. Чернігова - 5079,54 грн., на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради - 5079,54 грн.
Відповідач щодо зазначених обставин не заперечував, а також у відзиві на позовну заяву підтвердив оплату ним орендної плати за вересень 2021 року у розмірі 5056,78 грн. та за жовтень 2021 року у розмірі 5102,30 грн.
Таким чином, несплаченими залишились рахунки: до обласного бюджету м. Чернігова - 3386,36 грн., на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради - 6772,70 грн.
Відповідач заперечує щодо позовних вимог посилаючись на те, що позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на розрахунках орендної плати за Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженою рішенням Чернігівської обласної ради (дев?ятої сесії сьомого скликання) від 17.05.2017 № 34-9/VII у новій редакції, яка є неправомірною з моменту її затвердження, оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №620/6623/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022, визнано протиправним та нечинним рішення дев?ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції».
Суд відхиляє вищевказані доводи відповідача з огляду на те, що нарахування орендної плати відбувалось на виконання саме Договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 122 від 26.07.2018, а зазначена Методика була лише підставою для визначення розміру такої плати та про застосування якої сторони дійшли згоди у Договорі оренди. Спірний Договір оренди №122 від 26.07.2018 не визнаний недійсним у судовому порядку і є обов'язковим для виконання сторонами, а тому визнання протиправним та нечинним в порядку адміністративного судочинства рішення дев?ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 № 34-9/VІІ, яким затверджено Методику, не призводить до автоматичного визнання недійсним Договору оренди або зміни його умов, а є лише підставою для подальшого врегулювання взаємовідносин сторін, що будуть виникати після набрання законної сили судовим рішенням. Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Доказів внесення змін до Договору оренди №122 від 26.07.2018 в частині розрахунків орендної плати сторонами суду не надано. При цьому, сторони спірного Договору, у разі наявності підстав внесення змін до Договору, мали право самостійно ініціювати розгляд таких змін шляхом направлення проєкту додаткової угоди до договору. Проте доказів вчинення таких дій сторонами суду не надано.
Заперечення відповідача щодо нарахування на орендну плату ПДВ та відсутність пропозицій позивача про внесення відповідних змін до Договору оренди №122 від 26.07.2018 в частині ціни договору відхиляються судом, оскільки відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість Управління комунального майна Чернігівської обласної ради зареєстровано як платник ПДВ з 01.07.2020 (індивідуальний податковий номер 334691625264), а тому позивачем правомірно виставлено відповідачу рахунки за спірний період з 01.09.2021 по 31.10.2021 з урахуванням ПДВ, нарахування якого на суму орендної плати здійснено у порядку, визначеному чинним законодавством.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Оскільки відповідач, у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив у визначений Договором строк орендну плату за вересень-жовтень 2021 року, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача до обласного бюджету м. Чернігова 3 386,36 грн. заборгованості з орендної плати, а на користь позивача 6 772,70 грн. заборгованості з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Позивач просить стягнути 70,66 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за вересень 2021 року, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021, згідно з доданим до позовної заяви розрахунком пені (а.с.28).
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Сторони у п. 3.7. Договору погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, та якщо недоплата перевищує суму завдатку то сума перевищення, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Пунктом 2.11. Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції, затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради (дев?ятої сесії сьомого скликання) № 34-9/VII від 17.05.2017 передбачено, що у разі несвоєчасної або в неповному обсязі сплати орендної плати орендар сплачує окремо від орендної плати неустойку. Розмір неустойки визначається у договорі оренди і не може перевищувати розміру, встановленого чинним законодавством. Неустойка перераховується орендодавцю.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Зі змісту ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Суд, здійснивши перевірку розрахунку суми пені, дійшов висновку про правильне її нарахування відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача 70,66 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за вересень 2021 року, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.
Позивач просить стягнути:
-до обласного бюджету м. Чернігова 13,48 грн. інфляційних нарахувань за прострочку виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за вересень 2021 року, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021;
-на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради: 26,97 грн. інфляційних нарахувань за прострочку виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за вересень 2021 року, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та 12,47 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання зі сплати орендної плати за вересень 2021 року, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021, на підставі доданих розрахунків інфляційних нарахувань та відсотків річних (а.с.27,29).
Згідно з п. 9.5 Договору у разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних, дійшов висновку про правильне їх нарахування.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню та стягненню: до обласного бюджету м. Чернігова 13,48 грн. інфляційних нарахувань за прострочку виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за вересень 2021 року, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021; на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради: 26,97 грн. інфляційних нарахувань за прострочку виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за вересень 2021 року, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та 12,47 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання зі сплати орендної плати за вересень 2021 року, за період з 01.11.2021 по 30.11.2021.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача до обласного бюджету м. Чернігова: 3386,36 грн. заборгованості з орендної плати та 13,48 грн. інфляційних нарахувань; на користь позивача: 6772,70 грн. заборгованості з орендної плати, 26,97 грн. інфляційних нарахувань, 12,47 грн. процентів річних та 70,66 грн. пені.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати у справі, які складаються із сплаченого позивачем судового збору, покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. 14, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" (вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 14293201) до обласного бюджету м. Чернігова (УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22080400, р/р UA248999980334149870000025002 Казначейство України, код ЄДРПОУ 38054398) 3 386,36 грн. заборгованості з орендної плати та 13,48 грн. інфляційних нарахувань.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" (вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 14293201) на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 33469166, на р/р UA378201720314231001203020716 Державна казначейська служба України, м. Київ) 6 772,70 грн. заборгованості з орендної плати, 26,97 грн. інфляційних нарахувань, 12,47 грн. процентів річних, 70,66 грн. пені та 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України
Повне рішення складено 14.11.2022.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Ю.В. Федоренко