14 листопада 2022 рокуСправа № 921/750/21
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання: Бега В.М.
розглянув заяву б/н від 17.10.2022 (вх. №6790 від 17.10.2022) адвоката Авдєєнка В. В. - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" про ухвалення додаткового рішення у справі 921/750/21
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" (вул. Микулинецька, 40, м. Тернопіль, 46006)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" (вул. За Рудкою, 33, оф. 40 , м. Тернопіль, 46003)
відповідача 2 - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001)
про визнання незаконними рішень та визнання права власності.
За участю від:
позивача - не з'явився
третя особа - не з'явився
відповідача 1 - ОСОБА_2
відповідача 2 - не з'явився
Суть справи.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/750/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-", Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про:
- визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.01.2000 за №12 “Про надання дозволу на реконструкцію автозаправної станції”;
- визнання незаконним та скасування дозволу Інспекції архітектурно-будівельного контролю управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 88/2000 від 12.06.2000;
- визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08.08.2001 №1002 "Про затвердження акту державної технічної комісії";
- визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.06.2012 №976 “Про внесення змін в пункт 2 рішення виконавчого комітету міської ради від 29.01.2003 №88 “Про оформлення права власності на приміщення, будівлі та споруди”;
- визнання незаконним та скасування виданого АТЗТ "Автотехсервіс" свідоцтва про право власності на будівлю автозаправочної станції від 31.01.2003;
- визнання незаконним та скасування виданого ПрАТ "Автотехсервіс" свідоцтва про право власності від 14.02.2013;
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "АСКО" права власності на цілісний майновий комплекс автозаправну станцію, розташовану за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40.
Ухвалою від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/750/21 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 21.07.2022 закрито підготовче провадження по справі №921/750/21 та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 25.08.2022.
У ч.8 ст. 129 ГПК України зазначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В першому судовому засіданні під час розгляду справи по суті - 25.08.2022 представником відповідача зроблено заяву про те, що докази понесення адвокатських витрат будуть надані ним після ухвалення рішення у встановлений ГПК України строк.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.10.2022 відмовлено у задоволенні позову.
На протязі визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України строку, 17.10.2022 на електронну адресу суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" адвокатом Авдєєнком В.В. подано скріплену електронним підписом заяву б/н від 17.10.2022 (вх. № 6790), у якій він просив суд в порядку ст. 129 ГПК України винести процесуальне рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 921/750/21, тобто про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив копію договору від 14.12.2021, копію акту виконаних робіт (наданих послуг), звіт адвоката, копію рахунку та докази направлення зазначених документів ТОВ "Аско".
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
З врахуванням приписів ст. 244 ГПК України, ухвалою суду від 20.10.2022: прийнято до розгляду заяву б/н від 17.10.2022 (вх. №6790 від 17.10.2022) адвоката Авдєєнка В. В. - представника ТОВ "-Автотехсервіс-" про ухвалення додаткового рішення у справі №921/750/21; призначено судове засідання у справі №921/750/21 по розгляду заяви на 27.10.2022, яке відкладалось на 14.11.2022.
Представником ТОВ "-Автотехсервіс-" в судовому засіданні 14.11.2022 підтримано його заяву про ухвалення додаткового рішення.
Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання 14.11.2022 не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.
Ухвала суду від 27.10.2022, якою розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення відкладався на 14.11.2022, отримана позивачем 01.11.2022 (рекомендоване повідомлення від 28.10.2022 із штрихкодовим ідентифікатором 4602510430349 міститься в матеріалах справи).
За період з 01.11.2022 по 14.11.2022 від позивача не надійшло запропонованих йому заперечень проти заявленої суми правової допомоги чи клопотання про перенесення розгляду відповідної заяви відповідача 1.
Відповідач 2 та третя особа участь повноважних представників в судове засідання 14.11.2022 не забезпечили, про дату, час та місце його проведення повідомлялись у встановленому ст. 120 ГПК України порядку.
Частина 4 статті 244 ГПК України передбачає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони відповідно до ст. 42 ГПК України, обізнаність, зокрема позивача про розгляд даної заяви, відсутність з його сторони як заперечень на заяву, так і заяв про відкладення її розгляду, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 14.11.2022 за участі представника заявника.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява представника ТОВ "-Автотехсервіс-" про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина 3 статті 123 ГПК України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільний у виборі захисника своїх прав.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Частинами 1 та 2 статті 124 ГПК України вказано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Однією з таких заяв відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України є, зокрема відзив.
Відповідачем 1 - ТОВ "-Автотехсервіс-" у відзиві б/н від 14.12.2021 не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ТОВ "-Автотехсервіс-" адвокатом Авдєєнком В.В. надано копію договору про надання правничої допомоги у господарській справі від 14.12.2021, копію акту виконаних робіт (наданих послуг), звіт адвоката, копію рахунку та докази направлення зазначених документів ТОВ "Аско".
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Як вбачається із матеріалів справи, договір про надання правничої допомоги у господарській справі від 14.12.2021, підписаний ТОВ "-Автотехсервіс-" (замовник) та адвокатом Авдєєнком В.В. (виконавець). Відповідно до пункту 1.1 даного договору виконавець зобов'язується надати замовнику правничу допомогу, а саме: ознайомитись з позовними матеріалами по справі №921/750/21, підготувати відзив на позовну заяву, здійснювати представництво інтересів замовника в Господарському суді Тернопільської області у вказаній справі в кількості до 5 робочих годин.
Пунктом 3.1 даного договору передбачено, що вартість послуг за даним договором становить 20000 грн, що підлягають оплаті на першу вимогу виконавця після прийняття судом рішення по суті спору.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до рахунку № 8 від 17.10.2022 вартість наданих послуг з ознайомлення з позовними матеріалами становить 6000 грн, на підготовку відзиву 4000 грн та на участь у судових засіданнях 10000 грн.
Згідно звіту адвоката по справі № 921/750/21 на підставі договору від 14.12.2021, укладеного між адвокатом Авдєєнком В.В. та ТОВ "-Автотехсервіс-", останнім виконано наступні роботи та надано послуги в сумі 20000 грн, а саме: ознайомлення з позовними матеріалами 3 години * 2000 грн/годину роботи = 6000 грн, підготовка відзиву 2 години роботи * 2000 грн/годину роботи = 4000 грн, участь у судових засіданнях 5 годин * 2000 грн/годину роботи = 10000 грн.
З акту від 17.10.2022 складеного та підписаного адвокатом Авдєєнком В.В. та ТОВ "-Автотехсервіс-" вбачається, що виконавцем (адвокатом) на підставі договору від 14.12.2021 виконані роботи та надані наступні послуги: ознайомлення з позовними матеріалами ТОВ "Аско" по справі № 921/750/21, підготовлено відзив, забезпечено здійснення представництва інтересів замовника в Господарському суді Тернопільської області у вказаній справі в кількості 5 робочих годин. Вартість виконаних робіт, наданих послуг становить 20000 грн згідно звіту адвоката від 17.10.2022.
На підставі ордеру серії ТР № 064226 від 20.12.2021, виданого ТОВ «-Автотехсервіс-», адвокат Авдєєнко В.В. приймав участь в судових засіданнях 20.12.2021, 13.06.2022, 30.06.2022, 05.07.2022, 14.07.2022, 21.07.2022, 25.08.2022, 22.09.2022, 06.10.2022, 13.10.2022. Їх загальна тривалість склала 7 год 24 хв. При тому, суд звертає увагу на те, що сюди не включено часу на підготовку адвоката до судових засідань, на дорогу до приміщення суду і у зворотньому напрямку, очікування засідання, тощо.
Так, у частині першій статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Тобто, такі дії як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
З огляду на наведене, суд вважає, що укладений між позивачем та адвокатом договір від 14.12.2021 про надання правової (правничої) допомоги, здійснення адвокатом Авдєєнко В.В. представництва інтересів відповідача 1 в суді згідно виданого останнім ордеру, звіт адвоката по справі № 921/750/21 на підставі договору від 14.12.2021, рахунок № 8 від 17.10.2022, акт від 17.10.2022 про виконані послуги, є належними доказами, які підтверджують надання адвокатом послуг з правової допомоги на суму 20000 грн.
За приписами ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами лише за клопотанням іншої сторони.
Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Позивачем не подано жодних заперечень на заяву б/н від 17.10.2022 (вх. №6790 від 17.10.2022) про ухвалення додаткового рішення.
А обов'язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України) (Постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17, від 16.01.2019 у справі №922/577/18, Додаткова Постанова Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16).
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 4 статті 129 ГПК України вказано, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача, у разі відмови в позові.
Зважаючи на викладене, відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову у даній справі, відповідачу 1 за рахунок позивача відшкодовуються витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20000 грн.
З приводу змісту норми ч.2 ст. 124 ГПК України, у якій зазначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може, проте не зобов'язаний відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту ч. 2 ст. 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Як вже зазначалось, обізнаний про розгляд даної заяви позивач, своїм правом на подачу заперечень щодо неї не скористався.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 18.01.2022 у справі №910/2679/21, від 21.06.2022 у cправі №908/574/20, від 29.09.2022 у справі №910/3055/20.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2,13, 16, 73-81, 86, 91, 123, 124, 126, 129, 232-235, 244 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву б/н від 17.10.2022 (вх. №6790 від 17.10.2022) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" про ухвалення додаткового рішення.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" (вул. Микулинецька, 40, м. Тернопіль, 46006, ідентифікаційний код 05482788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-Автотехсервіс-" (вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 23588912) 20000 (двадцять тисяч) грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Апеляційна скарга на додаткове рішення подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 14 листопада 2022 року.
Суддя І.П. Шумський