Провадження № 1-кп/537/250/2022
Справа № 537/2567/22
11.11.2022 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021170530000100 по обвинуваченню,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кременчуцького району, с. Кам'яні Потоки, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, -
В провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області перебуває кримінальне провадження №12021170530000100 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_2 заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке кваліфікуються як тяжке, за яке законом передбачене покарання у вигляді від 3 до 6 років позбавлення волі, а також наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснювати дії щодо переховування від слідчого, прокурора, суду, оскільки останній ухилявся від органів досудового розслідування та перебував у розшуку до його затримання. Також прокурор посилався на навність ризиків: незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачений раніше судимий за злочини проти власності та вчинив інкриміноване йому правопорушення під час іспитового строку. Крім того, обвинувачений не має утриманців, постійного місця роботи, тобто міцні соціальні зв'язки у останнього відсутні. Викладене дає підстави вважати, що застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання вищевикладеним ризикам.
Прокурор також вважав неможливим застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів у виді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту з огляду на наступне.
На думку прокурора, застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов'язання неможливо, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин під час іспитового строку та переховувався від органів досудового розслідування, тому інший запобіжний захід об'єктивно не здатен запобігти наявним вище перерахованим ризикам; застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистої поруки неможливо, оскільки відсутні письмові звернення осіб, які поручатимуться за ОСОБА_3 ; домашній арешт не можливо застосувати до ОСОБА_3 , так як обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків та проживає за межами в м. Кременчука, а саме за адресою: АДРЕСА_1 та перебуваючи під домашнім арештом, не можливо запобігти спробам підозрюваного, з метою уникнути покарання за вчинення злочину, залишити місце визначене судом, з метою переховування.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, просив суд обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вказав, що власником домоволодіння, в якому він проживав до затримання за адресою: Кременчуцький район, село Кам'яні Потоки Кременчуцького району, є його мати, тому просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, вважала за можливе застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою домоволодіння, що перебуває у власності матері обвинуваченого ОСОБА_3 ..
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З огляду на наведені вище норми Закону, вирішуючи питання щодо доцільності обрання на стадії судового розгляду обвинуваченому міри запобіжного, суд виходить із вимог статті 29 Конституції України, якими передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Згідно з положеннями статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частин 1, 4 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
? Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21.09.2022 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, та визнано датою закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу - 19.11.2022 року.
Як вбачається зі змісту наведеної вище ухвали, якою обвинуваченому було обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії досудового слідства, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів дійшов до висновку, що стороною обвинувачення зібрані вагомі докази на підтвердження причетності ОСОБА_3 до вчинення інкримінованого йому правопорушення та існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
В даному випадку, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3 , за вчинення якого чинним законодавством України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, суд вважає наявним ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відбуття покарання. Так, під час досудового розслідування ОСОБА_3 ухилявся від органів слідства та перебував у розшуку до його затримання.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленому ризику, передбаченому статтею 177 цього Кодексу.
Письмових звернень про поручительство від осіб, що заслуговують на довіру, до суду не надходило.
Суд також вважає недоцільним застосування домашнього арешту до ОСОБА_3 , оскільки суду не надано доказів того, що застосування такого запобіжного заходу зможе запобігти доведеному ризику та забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження згоди власника домоволодіння на проживання обвинуваченого ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 .
Також суд враховує характеристику обвинуваченого, відсутність у нього офіційних джерел доходів, постійного або тимчасового місця роботи, заощаджень, соціальних зв'язків, що є неспростовним ризиком вчинення ОСОБА_3 злочинів у майбутньому.
Відомості про те, що обвинувачений за станом здоров'я не може утримуватись в місцях попереднього ув'язнення, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Особисте зобов'язання не зможе запобігти наведеним ризикам та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, суд на даному етапі розгляду кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, про застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, мета, підстави, що стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового слідства, є й надалі актуальними, а інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Приймаючи до уваги характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , його особу, відсутність постійного джерела доходу, суд приходить до висновку про можливість визначення застави обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 49 620 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 217, 331, 334, 371, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кременчуцького району, с. Кам'яні Потоки, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - з 11 листопада 2022 року до 09 січня 2023 року до 24 год. 00 хв. включно.
Встановити ОСОБА_3 заставу в сумі 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) 00 коп.
Суму застави необхідно внести на депозитний рахунок за наступними реквізитами: отримувач - ТУ ДСА України в Полтавській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26304855, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ , код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача: UA398201720355289002000015950, призначення платежу - запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, обвинуваченого ОСОБА_3 - з - під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, про зміну місця свого проживання або перебування.
Відповідно до вимог статті 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.
Попередити заставодавця про його обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку належно повідомленого обвинуваченого до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1