Справа № 619/6002/21
Провадження № 2/535/317/22
Рішення
іменем України
08 листопада 2022 року,
смт Котельва,
Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/6002/21,
найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вимоги позивача: про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів дарування, припинення права власності та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
представник позивача: ОСОБА_4
представник відповідача: ОСОБА_5 .
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47194826 від 04.06.2019, прийняте Державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради щодо власника ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір дарування Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 09.12.2019, р. №3663, що укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір дарування Ѕ частини зазначеного житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 10.12.2019, р. №3676, що укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; припинити право власності та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.12.2019. У обґрунтування позову зазначено, що він за власні кошти за період з 1991 по 1995 роки побудував житловий будинок за указаною вище адресою, а в 2005 році була побудована баня. У 2006 році він звернувся до КПТІ «Інвенрос» та отримав технічний паспорт на будинок. Восени 2020 року він звернувся до Русько-Лозівської сільської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, де дізнався, що його колишня дружина - відповідач по справі, також звернулася з аналогічною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за тією ж адресою, додавши витяг про власність на житловий будинок та технічний паспорт на цей будинок. При цьому стало відомо, що 30.05.2019 державний реєстратор КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Богославець С.В. зареєстрував за ОСОБА_2 право власності на спірний житловий будинок. У подальшому його син - ОСОБА_2 09.12.2019 подарував частку вищевказаного будинку своїй матері - ОСОБА_3 та 10.12.2019 подарував іншу частину будинку. Яким чином син оформив право власності на будинок йому не відомо і не зрозуміло, що змусило звернутися до суду.
Відповідачі відзив до суду не надавали, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Петренко О.М. у судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі, зазначивши, що позивач не надав жодного доказу, що саме ним особисто за власні кошти побудований спірний житловий будинок, не надав дозвільних документів на будівництво, при цьому, позивач переслідує мету позбавлення відповідачів права власності на житловий будинок.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
ОСОБА_1 14.12.2021 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з цим позовом.
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 29.12.2021 провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.
Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Дергачівського районного суду Харківської області.
Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 20.07.2022 справа № 619/6002/21 передана головуючому судді Нечипоренко І.М.
Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 20.07.2022 прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 07.09.2022 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Позивач та представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Петренко О.М. у судовому засіданні проти позову заперечувала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся, однак, відмовився отримувати поштову кореспонденцію, про що свідчать відповідні записи працівника поштового відділення.
Як передбачено п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 .
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
На ім'я ОСОБА_1 03.05.2006 КПТІ «Інвенрос» виготовило технічний паспорт з поміткою «для газифікації» на незакінчений будівництвом будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-19).
16 травня 2019 року ОСОБА_1 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Харківського МНО Городніченко О.А. (р. №534), якою уповноважив ОСОБА_2 бути представником у всіх установах та організаціях по всім питанням, пов'язаним з оформленням його права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований будинок та оформленням його права власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2 . Довіреність скасована 31.05.2019 на підставі заяви довірителя (а.с. 83).
Як убачається із довідки Русько-Лозівської сільської ради від 27.08.2019 за вих. №02-22/1965 згідно погосподарської книги сільської ради № 3 за ОСОБА_1 , 1953 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 значиться земельна ділянка площею 0,15 га (а.с. 13).
За даними Відділу у Дергачівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 06.09.2019 земельна ділянка за указаною адресою не надана у власність або постійне користування в межах населених пунктів (а.с. 12).
ОСОБА_6 09.12.2019 подарував ОСОБА_3 у власність Ѕ частину спірного житлового будинку на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за р. №3663 (а.с. 7).
Відповідно до договору дарування від 10.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. за р. №3676, ОСОБА_6 подарував ОСОБА_3 у власність Ѕ частину спірного житлового будинку (а.с. 9).
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 являється власником спірного житлового будинку в цілому (а.с.5).
Як передбачено ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України, де у п. 2 ч. 2 зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому, суд виходить із того, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Сутність добросовісності передбачає вірність зобов'язанням, повагу до прав інших суб'єктів, обов'язок до співставлення власних та чужих інтересів, унеможливлення заподіяння шкоди третім особам.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
30 травня 2019 року Державним реєстратором КП «Постачальник послуг «Солоницівської селищної ради» Богославець С.В. на підставі технічного паспорту, виданого 21.05.2019 ТОВ «НБК Київ» та довідки №89, виданої 21.05.2019 ТОВ «НБК Київ» прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47194826 від 04.06.2019 на житловий будинок АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_2 , про що свідчать дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №228782183) (а.с. 5).
Як установлено п. 40, 41 Постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції чинній на дату проведення реєстраційних дій), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
При цьому, статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції чинній на дату проведення реєстраційних дій) (далі - Закон) визначені підстави для державної реєстрації прав, де зазначено перелік документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Державний реєстратор відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Отже, на державного реєстратора під час вчинення відповідної реєстраційної дії законом покладено обов'язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим Порядком, необхідних для державної реєстрації права власності, а й, передусім, встановити їх відповідність вимогам законодавства.
Суд зазначає, що державним реєстратором як підставу для державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 визначено лише технічний паспорт б/н, виданий 21.05.2019 ТОВ «НБК Київ» та довідку №89, видану 21.05.2019 ТОВ «НБК Київ», отже, у порушення зазначених вимог законодавства надані державному реєстратору Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Богославцю С.В. подані документи не відповідали вимогам законодавства, у зв'язку з чим не підлягало державній реєстрації право власності на житловий будтинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 .
За таких обставин суд вважає, що діями державного реєстратора порушено інтереси позивача, оскільки земельна ділянка за зазначеною адресою, згідно даних погосподарської книги Русько-Лозівської сільської ради, значиться за позивачем, а відповідачами не спростований даний факт будь-якими належними та допустимими доказами, позивач претендує на спірне майно. Вимоги позивача, який у судовому порядку вимагає визнання правочинів недійсними, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину, і який дозволить ОСОБА_1 реалізувати свої порушені права.
За змістом ч. 3 ст. 26 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, у розумінні положень наведеної норми наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Враховуючи, що первісна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_2 проведена з порушенням законодавства, а вимоги про визнання недійсними договорів дарування, припинення права власності та скасування рішення про державну реєстрацію є похідними, так як відчужуючи на користь своєї матері ОСОБА_3 житловий будинок ОСОБА_2 не мав права власності і діяв недобросовісно, оскільки, позивач надав довіреність сину на оформлення права власності на житловий будинок на своє ім'я, а не на ім'я ОСОБА_2 , тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн, то розмір сплаченого ним судового збору підлягає стягненню з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47194826 від 04.06.2019, прийняте Державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Богославець Сергієм Вололодимировичем щодо реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 .
Визнати недійсним договір дарування 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 09.12.2019, р. №3663, що укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Визнати недійсним договір дарування 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 10.12.2019, р. №3676, що укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50129991 від 10.12.2019, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною.
Припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50124157 від 10.12.2019, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідачі: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 14.11.2022.
Суддя І.М. Нечипоренко