Єдиний унікальний номер № 285/3755/20
Провадження № 1-кп/0285/193/22
11 листопада 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 12020060000000183 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корець Рівненської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого,має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -
встановив:
У достовірно невстановлений слідством час, але не пізніше 26.12.2018 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на протиправне збагачення шляхом вимагання грошових коштів. Про вказаний злочинний намір він повідомив своїм знайомим (особі №1, особі №2, особі №3), матеріали щодо яких виділено в окреме провадження та обвинувальний акт щодо яких 20.03.2020 направлено до суду, при цьому запропонував останнім спільно вчинити кримінальне правопорушення пов'язане з вимаганням грошових коштів. Особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження (особа №1, особа №2, особа №3) та невстановлені слідством особи, усвідомлюючи протиправність та кримінальну караність дій, які пропонував спільно вчинити ОСОБА_4 , погодилися на пропозицію останнього, таким чином вступивши у злочинну змову щодо незаконного заволодіння чужим майном.
В подальшому, за невстановлених достовірно слідством обставин, ОСОБА_4 спільно з особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження (особа №1, особа №2, особа №3) та невстановлені слідством особи спільно дійшли згоди відносно особи потерпілого, а саме, визначивши ОСОБА_7 як особу, до якої буде направлена вимога про передачу грошових коштів, поєднана із застосування погроз та насильства. Після цього учасники злочинної змови розробили план вчинення злочину та розділили між собою ролі та функції, відповідно до яких особа №1, особа №2 та невстановлені слідством особи повинні були встановити місце перебування потерпілого та в подальшому доставити його в раніше обумовлене всіма учасниками безлюдне місце, куди відповідно до домовленості повинні були прибути ОСОБА_4 та особа №2 та спільно повідомити потерпілому ОСОБА_7 про необхідність передачі грошових коштів та в разі здійснення супротиву або відмови від виконання висуненої ними вимоги висловити погрози застосування насильства або й застосувати насильство, яке повинно було виразитися в нанесенні тілесних ушкоджень з метою сприйняття потерпілим висловлених погроз як реальних.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, діючи відповідно до раніше досягнутої домовленості та розподілу ролей, 26.12.2018 близько 18 год. 15 хв. особа №1, діючи з корисливих мотивів, разом з особою №3 та невстановленими слідством особами прибули на відкриту ділянку місцевості поблизу магазину «Юлія», що по вул. Ушакова, 44 в м. Новограді-Волинському, Житомирської області, де в цей час перебував потерпілий ОСОБА_7 разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 . В подальшому, діючи відповідно до раніше досягнутої домовленості, невстановлені слідством особи, застосовуючи фізичну силу, яка виразилася протиправному утриманні кінцівок потерпілого, помістили ОСОБА_7 на заднє сидіння автомобіля невстановленої слідством марки та моделі, на якому прибули. Після чого особа №1, особа №3 та невстановлені особи, всупереч волі потерпілого ОСОБА_7 , протиправно утримували його та почали переміщати на раніше обумовлене між усіма учасниками злочинної змови безлюдне місце по вул. Західній в м. Новоград-Волинський, Житомирської області.
В цей час та за вказаних обставин під час руху в автомобілі невстановленої марки особа №1 та особа №3, діючи в межах спільного злочинного умислу з ОСОБА_4 , особою №2 та невстановленими слідством особами, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, в рішучій формі висловили протиправну вимогу направлену до ОСОБА_7 про передачу грошових коштів, при цьому достовірно не уточнюючи розмір, повідомивши, що вказані кошти є платою за вчиненням потерпілим кримінальних правопорушень в сфері незаконного обігу наркотичних речовин та психотропних засобів на території м. Новоград-Волинський, Житомирської області, хоча фактично будь-якого відношення до вчинення злочинів вказаної категорії потерпілий ОСОБА_7 не мав. Крім того, особою №1 та особою №3 висловлено погрозу застосування насильства стосовно нього у разі невиконання вказаної раніше злочинної вимоги про передачу грошових коштів. З метою надання висловленим погрозам реального характеру, примушування ОСОБА_7 до виконання висловленої ними вимоги, а також недопущення будь-якого опору з його сторони, останньому особою №3 в салоні автомобіля були нанесені неодноразові удари в ділянку голови та верхніх кінцівок ОСОБА_7 .
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, особа №1, яка перебувала за кермом автомобіля невстановленої марки зупинила його, вийшла з нього та також нанесла неодноразові удари в обличчя та верхні кінцівки ОСОБА_7 , якими він закривав голову, внаслідок чого останній відчув різку біль.
Примусово перемістивши потерпілого ОСОБА_7 на обумовлене всіма учасниками злочинної змови безлюдне місце по вул. Західній в м. Новограді- Волинському, Житомирської області, туди прибула особа №2, яка спільно з особою №1 та особою №3, повторно в рішучій формі висловили вимоги про передачу ОСОБА_7 грошових коштів, які супроводжувалися погрозами застосування насильства відносно останнього, які в обстановці, що склалася він сприймав як реальні та такі, що можуть бути невідкладно реалізовані.
В подальшому, подолавши волю до супротиву зі сторони потерпілого та викликавши в останнього розуміння про реальність та дійсність погроз, які були йому висловлені за вказаних вище обставин, ОСОБА_4 повторно висловив вимогу про передачу ОСОБА_7 грошових коштів в розмірі 100 тисяч грн. під неправдивим приводом пов'язаним із вчиненням останнім протиправних дій в сфері незаконного обігу наркотичних речовин та психотропних засобів на території м. Новоград-Волинський, Житомирської області, при цьому визначивши конкретні дати надання вказаних коштів, а саме 3 тисячі грн. цього ж дня, решту на протязі наступних двох днів.
Потерпілий ОСОБА_7 усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, погодився на виконання висловлених вимог з метою недопущення подальшого вчинення насильницьких дій та припинення його протиправного утримання. Після цього останнього в супроводі особи №1, особи №2, особи № НОМЕР_1 та невстановлених слідством осіб було доставлено до магазину «Смак», що по АДРЕСА_2 , де ОСОБА_7 взяв грошові кошти в розмірі 3 тис. грн. та відповідно до раніше наданої вказівки ОСОБА_4 передав їх особі №2.
У подальшому, не отримавши визначеної раніше грошової суми у встановлені строки, ОСОБА_4 , особа №2, особа №3 та невстановлена слідством особа в період часу з 03.01.2019 до 04.12.2019, а особа №1 в період часу з 01.10.2019 до 04.12.2019 неодноразово надсилали за допомогою програмного забезпечення «instagram» повідомлення на адресу потерпілого з повторними вимогами та наполягання про передачу грошових коштів, які було вказано раніше, що супроводжувалося погрозами застосування насильства відносно потерпілого, таким чином протиправно впливаючи на нього з метою спонукання до виконання незаконних вимог.
З метою доведення злочину до кінця та отримання грошових коштів ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з особою №1, особою №2, особою №3 та невстановленими слідством особами, маючи умисел на отримання чужого майна шляхом вимагання, 04.12.2019 призначив зустріч ОСОБА_7 поблизу пам'ятника «Божої Матері», що по вул. Шевченка в м. Новоград-Волинський Житомирської області.
04.12.2019 близько 20 год. 30 хв. на вказане місце на автомобілі марки Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до раніше досягнутої домовленості та розподілу ролей прибули особа №1, особа №2 та особа №3, при цьому ОСОБА_4 залишився чекати у іншому, відомому всім учасникам злочинної змови місці. В подальшому, в ході зустрічі особа №1, особа №2 та особа №3 в черговий раз висловили вимогу про передачу грошових коштів, поєднану з погрозами застосування насильства, повідомивши, що діють відповідно до вказівки ОСОБА_4 та на підтвердження слів останніх, потерпілий ОСОБА_7 зателефонував на абонентський номер ОСОБА_4 , який йому було вказано. В ході розмови ОСОБА_4 підтвердив необхідність передачі грошових коштів вказаним вище особам, які прибули на зустріч. Після цього ОСОБА_7 , усвідомлюючи та сприймаючи раніше пред'явлені погрози як реальні, передав особі №1, особі №2 та особі №3 грошові кошти в сумі 20 тисяч гривень, якими останні протиправно заволоділи, чим спричинили матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав. Відмовився надавати пояснення, однак надав письмові пояснення в яких зазначив, що доводи сторони обвинувачення є надуманими та не підтверджуються жодними доказами. Будь-яких доказів про те, що він отримував будь-які кошти від ОСОБА_7 в матеріалах кримінального провадження немає. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази про те що він організував вчинення даного злочину, а також відсутні докази про те що він за допомогою програмного забезпечення “instagram” надсилав будь-які повідомлення ОСОБА_7 . Цю всю переписку, як на його думку, могли організувати працівники СБУ та поліція, оскільки допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що працівники поліції та СБУ брали його особистий телефон та можливо вели переписку.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 26 грудня 2018 року йому зателефонував його друг ОСОБА_9 , запропонував попити кави та попросив завезти на залізний вокзал купити квитки на потяг. Він взяв батьків автомобіль, забрав ОСОБА_10 та поїхали на залізничний вокзал. По дорозі вони під'їхали до магазину “Юлія” щоб випити кави. Щойно вони вийшли зі своєї машини, під'їхала невідома машина з якої вибігло двоє чоловіків, яких він раніше не знав, заламали йому руки та посадили до даної машини та повезли в невідомому напрямку. Перед цим дані особи сказали ОСОБА_11 , що якщо він комусь повідомить про дану подію то у нього будуть проблеми. Під час руху в машині крім нього перебувало ще четверо чоловіків, які називали один одного “Куля”, “ ОСОБА_12 ”, “Ащеулов”, йому погрожували і били. Зазначені особи привезли його “на провалку”, куди під'їхала ще одна машина з якої вийшов ОСОБА_13 , сів до нього в машину, та повідомив що він винен їм гроші в сумі сто тисяч гривень, і якщо він їх не віддасть то вони зроблять його інвалідом. Після чого ОСОБА_13 відправив своїх хлопців щоб вони забрали сир, який був в його машині. Після чого ОСОБА_13 запитав у нього скільки часу йому потрібно щоб віддати їм гроші, на що він повідомив що днів три, оскільки боявся за своє життя і погоджувався на їхні умови. Після цього ОСОБА_13 відвів його у сторону на розмову один на один та запитав де він візьме ці гроші, на що він повідомив, що у його батька є сейф. Після чого ОСОБА_13 запитав чи може він зараз дати 3000 гривень, на що він повідомив, що може взяти їх у магазині батьків “ ОСОБА_14 ”. Після цього його відвезли назад до машини, до нього в машину сів один з чоловіків і вони поїхали до магазину “Смак”, інші чоловіки їхали позаду в іншій машині. Він зайшов у зазначений магазин, взяв у продавця 3000 гривень та передав ОСОБА_15 , після чого йому повідомили, що у нього є три дні щоб знайти решту грошей. ОСОБА_13 біля даного магазину не було.
Після цього він приїхав додому, взяв гроші в сумі сто тисяч гривень, написав батькам записку та поїхав на таксі, зі знайомим таксистом, у місто Київ, оскільки боявся за своє життя. Через три дні він зв'язався з мамою, зателефонувавши зі свого телефону, однак з нової сім-карти придбаної в Києві, а 31 грудня мама з батьком приїхали в Київ, забрали його додому, по дорозі додому вони з батьком вирішили писати заяву в СБУ та приїхавши додому він написав заяву в СБУ. Також він одного разу він їздив в місто Баранівка та писав заяву в поліцію.
Десь 06 чи 07 січня йому почали надходити в месенжерах смс з погрозами. 18 лютого 2019 року, він разом з матір'ю рухались на автомобілі зі сторони міста Рівне, матір перебувала за кермом та зупинилась на червоне світло поблизу АЗС “WOG”, в цей час до їхньої машини підбігло двоє осіб та почали смикати двері та бити по вікнах руками та ногами. Мама злякалась та почала рухатись. Серед даних осіб він упізнав чоловіків які були присутні при його викраденні 26.12.2018 року, а саме ОСОБА_12 і ОСОБА_16 . З даного приводу вони з мамою написали заяву в поліцію.
Пізніше весною, точної дати він не пам'ятає, його почали під наглядом поліції випускати на зустрічі з ОСОБА_13 . Даних зустрічей було дві. На вказаних зустрічах ОСОБА_13 вимагав у нього передати гроші, погрожував забрати телефон, однак оскільки зрозумів, що він не може зібрати сто тисяч то вимагав передати сорок тисяч гривень.
Повідомив, що працівники поліції в Житомирі вилучали телефон під розписку і через деякий час повернули під розписку.
Пізніше він домовився з ОСОБА_13 про передачу грошей біля поліклініки. Батько дав йому гроші, разом з батьком вони поїхали в Пулини де працівники поліції помітили дані гроші, та передали їх йому, після чого привезли його в місто Новоград-Волинський. На заплановану зустріч прийшли четверо осіб, серед яких були ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , однак ОСОБА_13 там не було. Дані особи вивезли його на “провалку”, дали йому телефон і по телефону ОСОБА_13 сказав йому, щоб він віддав їм гроші, і після цього він передав їм гроші. Після цього дані особи завезли його назад. ОСОБА_13 з ним після цього не зв'язувався.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що працювала в магазині батьків потерпілого ОСОБА_7 19 грудня 2019 року до неї підійшов ОСОБА_7 та сказав щоб вона дала 3000 гривень на закупку товару. Вона дала йому вказані кошти про що пізніше повідомила його батьків. Про подальшу долю даних коштів нічого не знає. ОСОБА_7 часто приходив та брав гроші на закупку товару, однак вона запам'ятала саме 19.12.2019 рок тому що пізніше до неї приходив слідчий і запитував про дані обставини. Обвинуваченого ОСОБА_4 вона раніше не бачила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що потерпілий ОСОБА_7 є його рідним братом, а обвинуваченого він не знає. З приводу обставин кримінального провадження зазначив, що в 2018 році перед святом “Новий рік” (точної дати він не пам'ятає), він перебував вдома, прийшов його брат ОСОБА_7 , який був схвильований, його брат походив по будинку, зайшов в кімнату батьків, побув там деякий час, а потім вийшов звіти, повідомив йому що їде до бабусі. В тей же день у зв'язку зі зникненням брата приїжджали працівники поліції. Брат повернувся приблизно через два тижні. Де перебував його брат протягом цього часу йому невідомо. Також йому нічого не відомо про те, що у його брата вимагали гроші.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що потерпілий ОСОБА_7 є її сином. 26 грудня 2018 року, коли їх з чоловіком не було вдома, син взяв у їхній з чоловіком кімнаті сто тисяч гривень, залишив у своїй кімнаті записку, що на нього вийшли бандити і йому потрібно терміново поїхати і поїхав в невідомому напрямку. Приблизно на третій день син зателефонував їй та повідомив, що він знаходиться в Києві, проживає в готелі та взяв в оренду автомобіль бо боїться їздити на метро. Повертатися до дому він відмовлявся, оскільки боявся та не довіряв правоохоронним органам. 31 грудня 2018 року вони з чоловіком поїхали в Київ, забрали сина та 02 січня 2019 року повернулися додому. По дорозі додому син розповів їм обставини свого викрадення 26 грудня 2018 року. Про обставини викрадення сина вона знає лише з його слів. З приводу нападу на автомобіль 18 лютого 2019 року, в якому вона перебувала разом з сином, пояснила, що рухалась зі сторони міста Рівне на автомобілі зі своїм сином ОСОБА_7 , зупинилась на червоне світло поблизу АЗС “WOG”, в цей час до її машини підбігло двоє осіб та почали смикати двері та бити по вікнах руками та ногами. Вона злякалась та почала рухатись. Серед даних осіб її син упізнав чоловіків які були присутні при його викраденні 26.12.2018 року.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що потерпілий ОСОБА_7 є його сином. 26 грудня 2018 року, коли вони з дружиною були в Києві, син взяв у їхній сто тисяч гривень, залишив у своїй кімнаті записку, що на нього наїхали бандити і йому потрібно терміново поїхати і зник. Приблизно на другий чи третій день син зателефонував їй та повідомив, що він знаходиться в Києві, з ним все гаразд і гроші з ним. 31 грудня 2018 року вони з дружиною поїхали в Київ, забрали сина та 02 січня 2019 року повернулися додому. По дорозі додому син розповів їм обставини свого викрадення 26 грудня 2018 року. Про обставини викрадення сина він знає лише з його слів. В цей же день, 02.01.2019 року він поїхав в СБУ, звідки разом зі слідчим приїхали додому та вдома писали заяву. З приводу нападу на автомобіль 18 лютого 2019 року, в якому перебували його дружина разом з сином, він знає лише з їх слів. З приводу грошових коштів, які використовувались працівниками поліції при затриманні пояснив, що його дружина зробила ксерокопії грошових купюр в сумі двадцять тисяч гривень, після чого передала йому і він разом з сином поїхав за місто Новоград-Волинський, де передав зазначені купюри працівникам поліції, при цьому жодних документів про передачу зазначених купюр не складалось, після чого він поїхав додому, а син залишився з працівниками поліції.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України підтверджується наступними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Постановою прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Житомирської області ОСОБА_21 від 16 березня 2020 року про виділення з матеріалів досудового розслідування № 12019060110000005 від 05.01.2019 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 та невстановленої особи (т.2, а.с.48-51).
Постановою Житомирського апеляційного суду від 18 березня 2020 року про надання дозволу на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій, які проводилися в межах кримінального провадження № 1201906010000005 від 05.01.2019 для використання у кримінальному провадженні № 12020060000000183 від 16.03.2020 (т.2, а.с.55,56).
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.01.2019 відповідно до якого ОСОБА_7 заявив, що 26.12.2018 у вечірній час невідомі особи за попередньою змовою, перебуваючи на березі річки Случ, неподалік “скотобійні” по вул. Західній в м. Новоград-Волинський, через штучно створений конфлікт та з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вимагали у нього гроші в сумі 100000 грн. (т.2, а.с.61).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2019 року, згідно якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_22 та пояснив, що в протоколі допиту потерпілого дана особа була зазначена як особа №6 (т.2, а.с.64-66).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2019 року, згідно якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 та пояснив, що в протоколі допиту потерпілого дана особа була зазначена як особа №5 (т.2, а.с.67-69).
Протоколом проведення слідчого експеременту від 14.03.2019 року, під час якого потерпілий ОСОБА_7 розповів та показав обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення 26 грудня 2018 року (т.2, а.с.70,71)
Протоколом огляду предмету від 21.03.2019 року, під час якого було оглянуто телефон ОСОБА_7 , в якому виявлено скриншоти переписки (т.2, а.с.73-98)
Протоколом огляду предмету від 20.01.2020 року, під час якого було оглянуто телефон ОСОБА_7 , в якому при відкритті соціальної мережі “Інтернет” - “Instagram” в ході проведення аналізу смс повідомлень встановлено повідомлення зі змістом вчинення злочину (т.2, а.с.99-115)
Протоколом огляду оптичного диска наданого ОСОБА_7 від 06.02.2020 року, на якому наявний аудіофайл розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (т.2, а.с.130,131)
Заявою ОСОБА_19 від 21.02.2019 року, в якій остання зазначила, що 18.02.2019 року рухалась на автомобілі зі своїм сином ОСОБА_7 , зупинилась на червоне світло поблизу АЗС “WOG”, в цей час до її машини підбігло двоє осіб та почали смикати двері та бити по вікнах руками та ногами. Вона злякалась та почала рухатись. В одній особі її син упізнав чоловіка який був присутній при його викраденні 26.12.2018року (т.2, а.с.132)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2019 року, згідно якого ОСОБА_19 впізнала особу № 4 ( ОСОБА_22 ) та пояснила, що дана особа 18.02.2019 в районі автовокзалу в м. Новоград-Волинський поблизу АЗС “WOG” підбігла до її автомобіля та щось кричала та при цьому почала смикати ручку дверей та бити долонями по склу (т.2, а.с.133-135)
Протоколом огляду місця події від 20.03.2019 року, місцем події являється будинок АДРЕСА_3 , в ході якого ОСОБА_18 розповів, що 26.12.2018 у вечірній час, його брат ОСОБА_7 прибіг у будинок переляканим, та на його запитання повідомив, що бандити вимагають в нього гроші. Після чого ОСОБА_7 піднявся піднявся на другий поверх та зайшов у кімнату батьків де взяв прозорий пакетик з грішми з якими вибіг з будинку та побіг у невідомому напрямку (т.2, а.с.137,138)
Протоколом про результати проведення НСРД - відео контроль особи від 28 травня 2019 року, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та невідомої особи 07 березня 2019 року (т.2, а.с. 144,145)
Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій із застосуванням оперативно-технічних засобів від 28.10.2019 року, в якому зафіксовано спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_7 16 жовтня 2019 року (т.2, а.с. 149,150)
Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 10.12.2019 року, відповідно до якого 04.12.2019 року о 21.40 год. ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 було затримано працівниками поліції (т.2, а.с. 153)
Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій із застосуванням оперативно-технічних засобів від 09.01.2020 року, в якому зафіксовано розмови ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 . Та ОСОБА_29 (т.2, а.с.157-163)
Протоколом огляду, помічення та вручення грошей від 04.12.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_7 було вручено грошові кошти в загальній сумі 20000 грн. (т.2, а.с.164,165)
Протоколом огляду місця події від 04.12.2019 року, місцем події являється відкрита ділянка місцевості, яка розташована поблизу будинку № 9 по вул. Юрія Клена в м. Новоград-Волинський Житомирської області, на даній ділянці знаходиться автомобіль марки “Deo lanos” д.н. НОМЕР_2 , біля даного автомобіля знаходились чотири затримані особи ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_23 . З кисті правої та лівої руки ОСОБА_26 зроблено змив на марлеві тампони, які упаковано до паперового пакету №1 та №2. На кермі автомобіля виявлено люмінісцентна речовина жовтого кольору, проведено змив на марлевий тампон із поверхні керма, який упаковано до паперового конверту №3. На правому передньому сидінні виявлено грошові купюри в складеному вигляді на яких присутня люмінісцентна речовина жовтого кольору, вказані купюри упаковуються до спеціального пакету № INZ1026678. Також на сидінні біля вказаних купюр знаходився телефон марки “Redmi”, який упаковано до спец. пакету № INZ1026677. Біля коробки передач під магнітофоном виявлено мобільний телефон марки “General models” під яким знаходяться дві банківські картки “Приватбанк” за № НОМЕР_3 та “Монобанк” за № НОМЕР_4 , які упаковано до спецпакету № INZ1026673. Під заднім правим сидінням знайдено грошові купюри в кількості 12 штук по 200 гривень, які упаковано до спец. пакету № INZ1026674. На задньому сидінні автомобіля знаходився паспорт громадянина України ОСОБА_25 та біля паспорта знаходиться банківська картка “Альфабанк”, які упаковано до спец. пакету № INZ1026675. Ззаду салону з правої сторони на підлозі заднього сидіння знайдено грошові кошти в кількості двох купюр номіналом по 200 гривень, також під вищезазначеним сидінням знайдено грошові кошти в кількості дев'ять купюр номіналом по 200 гривень, при освітленні яких виявлено люмінісцентну речовину жовтого кольору, які упаковано до спец. пакету № INZ1026676.(т.2, а.с.166-168)
Протоколом обшуку від 04.12.2019 року за адресою АДРЕСА_4 , згідно якого виявлено пластикову картку (сім-тримач) на якому зазначено номер НОМЕР_5 та гарантійний талон на мобільний телефон “Iphone 6/16 gb Space gray” які поміщено в спецпакет № 7111767, та ноутбук “Lenovo 80 FF” S/n PFODSDY1 чорного кольору, який поміщено в чорний поліетиленовий пакет, та опечатаний згідно правил пакування речових доказів (т.2, а.с.175-178)
Оцінюючи вищенаведені докази, суд доходить висновку про їх достовірність, приймаючи до уваги, що вони є логічними і послідовними, доповнюють одне одного, узгоджуються між собою та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких досліджена в судовому засіданні.
Доводи захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 щодо недопустимості доказів, оскільки вони були зібрані неуповноваженою особою, в зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутня постанова про призначення групи прокурорів, яка була б підписана уповноваженою особою, суд відхиляє оскільки фотокопія постанови, надана адвокатом, належним чином не завірена уповноваженими особами, які проводили досудове слідство, під час її фотографування. Відсутність на фотокопії постанови підпису уповноваженої особи, а також інших ідентифікуючих ознак, що на день її фотографування в ній не було підпису, не дає підстав суд дійти висновку, що дана фотокопія постанови не підлягала обробці. Крім того в матеріалах справи знаходиться постанова від 16.03.2020 року про визначення групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні, підписана заступником прокурора Житомирської області ОСОБА_30 (т. 2, а.с.228,229)
Суд відхиляє доводи захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК України, а саме в ньому не зазначено хто такі - особа №1, особа №2, особа №3, а також під час розгляду кримінального провадження йому та обвинуваченому так і не було повідомлено ким являються дані особи (прізвища, ім'я та по батькові зазначених осіб), оскільки саме в такій формі має бути викладений обвинувальний акт щодо осіб відносно яких відсутні обвинувальні вироки. Зазначення в обвинувальному акті прізвищ осіб щодо яких відсутній обвинувальний акт буде порушенням їхніх прав.
Також суд відхиляє доводи захисника обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, оскільки їм вже було дано оцінку, про що в матеріалах справи наявна ухвала суду (т.1, а.с. 110-112).
Щодо інших доводів, заявлених захисником обвинуваченого в усній формі та в промові у судових дебатах, то вони також відхиляються судом, оскільки провівши їх перевірку та дослідивши докази на які посилається адвокат, судом не встановлено, що під час їх зібрання та отримання було порушення прав обвинуваченого.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31.08.2022 року № 756/10060/17 дійшла висновку, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).
Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.
З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Виходячи з наведеного суд може визнати докази недопустимими лише за умови, якщо спосіб зібрання доказів призвів до порушення прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими, суд у кожному випадку повинен аргументувати, які саме конвенційні чи конституційні права і свободи підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб були знівельовані, звужені чи обмежені та в чому це виразилося.
Позицію обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 суд розцінює як обраний спосіб захисту для уникнення кримінальної відповідальності, однак вона спростовується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.
Частиною 2 статті 17 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом. Поза розумним сумнівом мають бути доведені всі елементи, які є важливими для правової кваліфікації діяння.
Для додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі доказів, і єдиною версією, якою безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у пред'явленому обвинуваченні.
Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною поза розумним сумнівом винність обвинуваченого ОСОБА_4 і його умисні дії, які виразились у вимозі передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим (вимаганні) вчиненого за попередньою змовою групою осіб, кваліфікує за ч. 2 ст. 189 КК України.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вину не визнав лише з тих підстав, що відсутні допустимі докази про вчинення ним злочину, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, характеризується посередньо, думку потерпілого.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним, а також іншими особами, нових кримінальних правопорушень буде досягнуто виключно в умовах його ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 189 КК України.
Вирішуючи питання по заявленому потерпілим цивільному позову суд приходить до наступного висновку.
Щодо відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставою цивільної відповідальності є, зокрема, завдання матеріальної та моральної шкоди особі.Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи обставини справи, характер та обсяг завданої матеріальної шкоди, а саме особисті кошти ОСОБА_7 в розмірі 20 000 грн, які в подальшому було помічено та використано для передачі особам та ОСОБА_4 , суд задовольняє позовні вимоги потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому, згідно із ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності стосовно завданої потерпілому ОСОБА_7 моральної шкоди, враховуючи душевні страждання та стрес, яких потерпілий зазнав у зв'язку із порушенням його звичайного способу життя, тривалість часу протягом якого потерпілий був змушений переховуватися від осіб та ОСОБА_4 які йому погрожували та вимагали гроші, в тому числі виїзд потерпілого в місто Київ у зв'язку з побоюванням за своє життя та здоров'я, зважаючи на вимоги розумності та справедливості, суд доходить висновку про відшкодування потерпілому ОСОБА_7 моральної шкоди в розмірі 35 000 грн.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66,67 КК України, ст. ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 20000 (двадцять тисяч) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, а всього 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Речові докази в кримінальному провадженні, а саме:
- мобільний телефон «SAMSUNG» імеі: НОМЕР_6 без сім картки, одну скетч-картку «Водафон», п'ять скетч-карткок «Лайфселл», одну скетч-картку «Київстар», дві скетч-картки «Лайселл», одну скетч-картку «Київстар», 9 сім карток «Лайфселл», 5 сім карток «Київстар», 3 сім картки «Водафон», 1 сім картку «Джинс», 1 сім картку «Мегафон», 1 сім картку «Білайн», 1 сім картку «АСЕR CARD», флеш картки пам'яті в кількості 5 шт., мобільний телефон «SAMSUNG» GT-І9500 імеі: НОМЕР_7 , мобільний телефон «NOKIA» без імеі, 2 блокноти із різними записами, флешку чорного кольору «QUMO», залишки аркушів паперу із блокноту на яких є різні записи, планшет «NOMI CORSA 2», 4 скетч картки «Київстар», 1 скетч картка «Київстар» з сім-карткою НОМЕР_8 , 2 скетч картки «Лайфселл», WIFI роутер TP LINK моделі «TL - WR84ON», комп'ютерний системний блок в корпусі чорного кольору, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області - повернути власнику.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 06 грудня 2019 року на мобільний телефон « SAMSUNG» імеі: НОМЕР_6 без сім картки, одну скетч-картку «Водафон», п'ять скетч-карткок «Лайфселл», одну скетч-картку «Київстар», дві скетч-картки « Лайселл», одну скетч-картку «Київстар», 9 сім карток «Лайфселл», 5 сім карток «Київстар», 3 сім картки «Водафон», 1 сім картку «Джинс», 1 сім картку «Мегафон», 1 сім картку «Білайн», 1 сім картку «АСЕR CARD», флеш картки пам'яті в кількості 5 шт., мобільний телефон «AMSUNG» GT-І9500 імеі: НОМЕР_7 , мобільний телефон «NOKIA» без імеі, 2 блокноти із різними записами, флешку чорного кольору « QUMO», залишки аркушів паперу із блокноту на яких є різні записи, планшет «NOMI CORSA 2», 4 скетч картки «Київстар», 1 скетч картка «Київстар» з сім-карткою НОМЕР_8 , 2 скетч картки «Лайфселл», WIFI роутер TP LINK моделі «TL - WR84ON», комп'ютерний системний блок в корпусі чорного кольору.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію повного тексту вироку в порядку ст. 615 КПК України, негайно після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий