Справа № 278/1516/22
1-кп/296/723/22
Вирок
Іменем України
10 листопада 2022 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря
судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №62022240020000125 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с.Турчинівка, Чуднівського району, Житомирської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, учасник бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.04.2022),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
27.02.2022 року на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Цього ж дня, відповідно до наказу № 3 командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу як солдата резерву.
16.04.2022 року відповідно до наказу № 53 командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_4 виключено із списків особового складу в/ч НОМЕР_2 .
17.04.2022 року відповідно до наказу № 14 командира військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , призначено на посаду навідника 1 аеромобільної взводу 1 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 24.05.2022 «Про найменування підрозділів аеромобільних батальйонів» з метою спрощення ведення обліку особового складу та ведення діловодства щодо найменування аеромобільних рот аеромобільних батальйонів військової частини НОМЕР_3 з 25.05.2020 аеромобільні роти аеромобільних батальйонів іменувати:
1 аеромобільна рота 2 аеромобільного батальйону - 4 аеромобільна рота 2 аеромобільного батальйону.
У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.
У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.
16.04.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-ІХ.
17.04.2022 року у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 18 березня 2022 року № 2119-ІХ.
18 квітня 2022 року Указом Президента України №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ.
17.05.2022 Указом Президента України №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України від 22 травня 2022 року № 2263 -IX.
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - це період функціонування національної економіки, Збройних Сил України та інших державних органів, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та закінчується прийняттям рішення про демобілізацію. Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України.
Тобто, воєнний стан в України введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ 24.02.2022 з подальшим неодноразовим продовженням востаннє 17.05.2022 Указом Президента України №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджено Законом України від 22 травня 2022 року № 2263 -IX, а тому воєнний стан станом на 25.05.2022 припинено або скасовано не було.
Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Відповідно до вимог ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, перебуваючи на посаді навідника 1 аеромобільної взводу 4 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_3 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 25.05.2022 близько 18 год. 00 хв. самовільно залишив місце служби, а саме район зосередження підрозділів в/ч НОМЕР_3 на НОМЕР_4 загальновійськовому полігоні десантно-штурмових військ за адресою: АДРЕСА_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 13 червня 2022 року, коли прибув до розташування військової частини НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_3 та в районі зосередження підрозділів військової частини НОМЕР_3 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини та району зосередження підрозділів військової частини НОМЕР_3 правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд.
Водночас, ОСОБА_4 з 10.06.2022 року по 13.06.2022 рік перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні КНП «Чуднівська лікарня» Чуднівської міської ради, що є поважними причинами відсутності на військовій службі за мобілізацією солдата ОСОБА_4 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав. Підтвердив обставини за яких він самовільно залишив місце служби.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміє обвинувачений, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставина справи і ним не оспорюються, виходячи з того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. суд вважає винність ОСОБА_4 доведеною та кваліфікує його дії :
за ч.5. ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Досліджуючи дані про особу винного, особу винного, суд враховує його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, минуле, склад сім'ї.
ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, є молодого віку, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра на обліку не перебуває, характеризується посередньо, єучасником бойових дій.
Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчиненого злочину, його наслідків, відомостей про особу ОСОБА_4 , суд призначає покарання в межах санкцій статті за якою він визнається винним, а саме у виді позбавлення волі з випробуванням, дійшовши висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 не накладався.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_4 ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
У відповідності з ст.76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1