Справа №295/7090/22
1-кп/295/1138/22
Іменем України
14.11.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Житомира обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022065400000881 від 21.06.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
04.11.2022 року на підставі ухвали Житомирського апеляційного суду від 31.10.2022 року до Богунського районного суду м. Житомира надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022065400000881 від 21.06.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявлене клопотання про закриття кримінального провадження №12022065400000881 від 21.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначив, що повідомлення про підозру відбулося 25.07.2022 року, складення та вручення обвинувального акту 27.07.2022 року, тобто вже після закінчення строку досудового розслідування, який за підрахунками захисника закінчився 24 червня 2022 року. Заперечував щодо призначення справи до судового розгляду. Також захисник в судовому засіданні заявив клопотання про повернення обвинувального акту, який в порушення вимог ст.291 КПК України не містить належних даних про час, місце та способи вчинення кримінального правопорушення, а також всіх його об'єктивних ознак (придбання та зберігання). Крім того, на думку захисника, фактично формулювання обвинувачення зведено до зазначення правової кваліфікації дій обвинуваченого, без зазначення всіх обов'язкових складових, які повинні бути відображені у такому формулюванні, зокрема, без наведення обставин, які підлягають доказуванню в процесі судового розгляду. Обвинувальний акт від 27.07.2022 не скріплено печаткою, що на думку захисника, є порушенням вимог до реквізитів офіційного документа та підставою для повернення обвинувального акту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав та просив їх задовольнити. Заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження, з зазначених захисником підстав, посилаючись на те, що рішення повідомлення про підозру, складення, вручення та звернення прокурора з обвинувальним актом до суду було прийнято у строки, передбачені КПК України, тому підстави для закриття кримінального провадження відсутні. Висловив думку про можливість призначення справи до судового розгляду, посилаючись на те, обвинувальний акт повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону, поверненню не підлягаю, справа підсудна Богунському районному суду м. Житомира.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить висновку про можливість призначення справи до судового розгляду та відмову у задоволенні обох клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження та про повернення обвинувального акту з наступних підстав.
Положення ч.1 ст.21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
Відповідно до положень ч.2 ст. 12 КК України, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку.
Судом встановлено, що 21.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесені відомості за №12022065400000881 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
25 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022065400000881 від 21.06.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
25.07.2022 року прокурором Житомирської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022065400000881 від 21.06.2022 року надано доручення дізнавачу про завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування.
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складено та затверджено прокурором 27 липня 2022 року та вручено підозрюваному та його захиснику у цей же день, тобто в межах строку досудового розслідування, враховуючи строк учасників кримінального провадження на ознайомлення.
Як слідує з супровідного листа наявного в матеріалах кримінального провадження прокурор зареєстрував супровідний лист щодо направлення обвинувального акта до суду за № 51-84-4404 вих.-22 від 27.07.2022, тобто в межах строку досудового розслідування.
Фактично прокурор направив обвинувальний акт до суду 28.07.2022 року, надавши його до суду нарочно, про що свідчать дані відтиску штампа вхідної кореспонденції Богунського районного суду м. Житомира за вх. 17824 від 28.07.2022 року, тобто також в межах строку досудового розслідування.
Суд виходить із того, що зміст ст. 219 «Строки досудового розслідування» КПК унормовує загальне положення досудового розслідування. Це положення ґрунтується на загальних засадах кримінального провадження (насамперед, таких як «верховенство права», «законність», «змагальність», «розумність строків»), і визначає основні вимоги до часових меж стадії досудового розслідування.
У системі нормативних положень КПК наведене загальне положення ієрархічно перебуває між загальними засадами кримінального провадження та іншими процедурними нормами, що регламентують строки проведення досудового розслідування. Тому закономірним є те, що у випадку конфлікту загального положення ст. 219 «Строки досудового розслідування» КПК з процедурною нормою досудового розслідування, пріоритет має відповідне загальне положення досудового розслідування (аналогія відповідно до норми ч. 6 ст. 9 КПК). У такому випадку останнє не може суперечити загальним положенням досудового розслідування.
З урахуванням зазначеного, ст. 219 КПК є нормою загальної дії, виключно якою регулюються строки досудового розслідування і яка не підлягає розширеному тлумаченню та не передбачає будь-яких винятків або виключень.
Зі змісту ч. 2 ст. 298 КПК (глава 25), вбачається, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими зазначеним Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Буквальне тлумачення наведеної норми свідчить про те, що під час проведення дізнання перевага має віддаватися загальним правилам досудового розслідування.
Дійсно, положення глави 25 КПК містять певні особливості закінчення дізнання. Так, у ч. 1 ст. 301 КПК, у контексті цього провадження, передбачено, що дізнавач зобов'язаний у найкоротший строк подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру.
З огляду на те, що відомості до ЄРДР за №1202206540000081 були внесені 21 червня 2022 року, дізнавач не був позбавлений можливості з моменту пред'явлення підозри саме у найкоротший термін передати вказані матеріали прокурору.
У контексті цього кримінального провадження прокурор не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом із повідомленням про підозру повинен був звернутися до суду з обвинувальним актом.
Термін не пізніше трьох днів, надає можливість виконання зазначених положень у більш короткий термін (як-от один, два дні), що у сукупності з діями дізнавача, проведеними у найкоротші строки, не позбавляє можливості дотримання строків досудового розслідування, визначених у п.1 ч. 3 ст. 219 КПК.
Таким чином, на думку суду, особливості закінчення дізнання, установлені ст. 301 КПК визначають правила щодо меж строків, якими повинні керуватись дізнавач та прокурор, при тому, що такі строки регламентують не строки досудового розслідування, а строки на виконання повноважень на певному етапі досудового розслідування, проте такі строки у своїй сукупності не повинні виходити за межі строків, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК, оскільки лише нормами цієї статті імперативно визначено граничні строки закінчення досудового розслідування у разі вчинення кримінального проступку та строки продовження досудового розслідування. Зазначена правова позиція, висловлена у Постанові Верховного суду від 06 вересня 2022 року (справа № 705/1850/21, провадження № 51-5604км21).
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 219 КПК України, строк досудового слідства у цьому кримінальному провадженні спливає 28.07.2022 року, а не 24.06.2022, як помилково стверджує захисник.
Що стосується тверджень захисника про невиконання прокурором вимог ст.301 КПК України, відповідно до яких дізнавач зобов'язаний у найкоротший строк, подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого, а прокурор був зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом і що ці обставини свідчать про наявність підстав для закриття кримінального провадження, суд не сприймає ці твердження у якості законних підстав для закриття кримінального провадження, оскільки за нормою п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, тобто Закон не пов'язує можливість закриття кримінального провадження за цією нормою в зв'язку із порушенням прокурором строків, зазначених у ст. 301 КПК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 , складення, вручення та направлення обвинувального акту до суду відбулося в межах строку досудового розслідування, відтак підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні та у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження слід відмовити.
Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов'язком суду, то для повернення обвинувального акту підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акту вимогам КПК.
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Також, судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03.07.2019 у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Суд вважає, що КПК не дозволяє прокурору зазначати кваліфікацію на власний розсуд, прокурор має робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акту та того, що обов'язок доказування, відповідно до ст. 92 КПК України, лежить саме на прокуророві. В обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України.
Посилання сторони захисту на те, що прокурором в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, тому встановити суть обвинувачення неможливо, суд не бере до уваги, оскільки вказане спростовується матеріалами провадження та на даній стадії кримінального провадження суд не наділений повноваженнями надавати оцінку викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам, які підлягають встановленню та дослідженню в ході судового розгляду.
Доводи сторони захисту щодо нескріплення обвинувального акту печаткою суд відхиляє, оскільки статтею 291 КПК України не передбачено таких вимог до обвинувального акту.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту не є обґрунтованими, у зв'язку з цим заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Підстав для закриття кримінального провадження або його призупинення не вбачається. Обвинувальний акт складений відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Дане кримінальне провадження підсудне Богунському районному суду м. Житомира.
Судовий розгляд зазначеного кримінального провадження має проводитися у відкритому судовому засіданні з викликом прокурора, обвинуваченого захисника.
Керуючись ст.ст. 314-315, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні №12022065400000881 від 21.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, відмовити.
Кримінальне провадження №12022065400000881 від 21.06.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду 4Б4 м. Житомира на 18 листопада 2022 року о 12 годин 00 хвилин.
Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого та захисника
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1