Справа №295/10628/22
1-кс/295/4479/22
26.10.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД ВП №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3 ,
погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
про накладення арешту на майно,
подане у кримінальному провадженні №12022065400001738 від 18.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Дізнавач звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому вказав, що 18.10.2022, близько 13 год 24 хв, за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 37, працівниками поліції, під час поверхневої перевірки, у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено один паперовий згорток з подрібненою рослинною масою зеленого кольору, ззовні схожою на наркотичну, предмет зовні схожий на пістолет, в корпусі чорного кольору, та набої.
В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено, що 18.10.2021 на адресу Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт працівника УПП в Житомирській області з інформацією про те, що під час патрулювання було зупинено особу, а саме ОСОБА_5 , під час поверхневої перевірки в порядку ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» в останнього було виявлено у верхній кишені куртки паперовий згорток з рослинною масою зеленого кольору, зовні схожою на наркотичну речовину, та предмет, зовні схожий на пістолет, в корпусі чорного кольору №Z88, №17-2762, та набої в кількості 5 штук.
Після цього, на місце події було викликано СОГ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, та на місці події було до Житомирського РУП вилучено паперовий згорток з рослинною масою зеленого кольору зовні схожою на наркотичну речовину та предмет, ззовні схожий на пістолет, в корпусі чорного кольору №Z88, №17-2762, та набої в кількості 5 штук, оскільки вони можуть зберігати докази вчинення кримінального правопорушення, які після проведення відповідних експертиз, слідчих дій можуть, містити переконливі дані причетності осіб до вчинення даного кримінального правопорушення, тобто можуть прямо чи не прямо підтверджувати існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України.
Посилаючись на зазначене, з метою збереження речових доказів, дізнавач просить накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Згідно з приписами ч.1 ст.172 КПК України, неявка слідчого (дізнавача) не перешкоджає розгляду клопотання слідчим суддею.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання проведено без виклику власника майна.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям учасників провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина перша ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.11 ст. 170 ЦПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СД ВП №1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирський області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено 18.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022065400001738, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до копії протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, від 18.10.2022, було затримано ОСОБА_5 , під час поверхневої перевірки в останнього було виявлено паперовий згорток з рослинною масою зеленого кольору, зовні схожою на наркотичну речовину, предмет, зовні схожий на пістолет, в корпусі чорного кольору №Z88, №17-2762, та набої в кількості 5 штук.
Відповідно до ст. 167, 168 КПК України речі, які були вилучені під час огляду місця події, є тимчасово вилученим майном.
Під час вирішення клопотання слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, що вбачаються зі змісту доданих до клопотання наступних документів: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копій рапортів від 18.10.2022, копії протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, від 18.10.2022, копій протоколів допитів свідків від 18.10.2022, які підтверджують, що зазначене в клопотанні майно може бути предметом вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.309 КК України та речовими доказами його вчинення, може містити сліди його вчинення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; метою застосування даного виду забезпечення кримінального провадження є необхідність збереження речових доказів, недопущення їх втрати.
Враховуючи викладене, оскільки майно, на яке дізнавач просить накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою уникнення можливості його втрати, оцінивши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.
Керуючись статтями 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на паперовий згорток з рослинною масою зеленого кольору, ззовні схожу на наркотичну речовину; предмет, ззовні схожий на пістолет, в корпусі чорного кольору №Z88, №17-2762, та набої в кількості 5 штук.
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника майна і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1