Справа №: 272/750/22
Провадження № 2-о/272/44/22
11 листопада 2022 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Карповця В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя., суд, -
встановив:
Заявники звернулися до суду в порядку окремого провадження з спільною заявою про розірвання шлюбу в якій зазначили, що 12 червня 2010 року, вони уклали шлюб, який зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №465. Від шлюбу заявники мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування поданої заяви заявники зазначили, що фактично шлюбні відносини між ними припинені з 2020 року та спільне господарство не ведеться.
Між ними досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, участі увиховані, забезпеченні умов життя дитини того з батьків хто проживатиме окремо та розмірі аліментів на дитину. Ці всі обставини передбачені нотаріально посвідченим договором про виховання та утримання дитини від 30 липня 2022 року. Відповідно до умов вказаного договору, син - ОСОБА_3 залишається проживати з матір'ю при цьому батько має право бачитись із ним в порядку передбаченому зазначеним договором.
Враховуючи вище зазначене, заявники вважають, що розірвання шлюбу відповідає їх волі, оскільки на сьогоднішній день він існує лише формально та суперечить інтересас кожного з них, тому просять їх шлюб розірвати.
Заявники в судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких розгляд справи просять провести у їх відсутність, подану заяву про розірвання шлюбу підтримують.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що 12 червня 2010 року, між ними, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений шлюб, який зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №465 (а.с.4). Заявники по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7).
30 липня 2022 року між заявниками по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , був укладений договір про визначення місця проживання дитини , способи участі батьків у вихованні та утриманні дитини та сплати аліментів на дитину, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. Відповідно до умов вищевказаного договору вбачається, що заявниками по справі було досягнуто згоди щодо того, що ОСОБА_3 буде проживати разом з матір'ю ОСОБА_2 . Батько після розірвання шлюбу буде проживати окремо від матері. Після припинення між батьками шлюбних відносин , батько зобов'язується приймати спільну і рівну за обсягом з матір'ю участь у забезпеченні життя дитини. Мати гарантує батькові право на вільно відвідувати і спілкуватися з дитиною, а також брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджатиме нормальному розвитку дитини. За домовленістю батьків, даним договором встановлюється обов'язок батька сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 2000,00 грн. на місяць до досягнення дитиною повноліття (а.с.8).
На даний час заявники по справі подружні стосунки не підтримують, шлюб носить формальний характер.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно положень ст.112 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Враховуючи, що регулювання шлюбно - сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд вважає встановленим, що збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливе, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі заявників, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права кожного з подружжя, а також їх дітей.
При цьому, з дня подачі спільної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу минув один місяць і протягом цього часу заява ними відкликана не була.
Згідно ч.8 ст.294 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідно до ст.113 СК України, заявнику ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст.4, 5, 12, 76-82, 141, 223, 259, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 354, 355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Заяву задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянами України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( РНОКПП - НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 12 червня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №465
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:В. В. Карповець