14.11.2022 Справа №908/3413/21 (908/2262/22)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (представник ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл», 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64 Д та ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 про визнання недійсними рішень державного реєстратора та правочинів боржника (в порядку ст. 42 КУзПБ)
в межах розгляду справи про банкрутство №908/3413/21
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно Буд Рітейл”, 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64Д, код ЄДРПОУ 30770148
Розпорядник майна - Стецина Ігор Володимирович, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7, офіс 414
В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №908/3413/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно Буд Рітейл”, 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64Д, код ЄДРПОУ 30770148.
10.11.2022. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Буд Рітейл» та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень державного реєстратора та правочинів боржника (в порядку ст. 42 КУзПБ).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.11.2022 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Сушко Л.М.
У відповідності до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про банкрутство.
Статтею 42 Кодексу України з процедур банкурства передбачено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з підстав, визначених цією статтею.
Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб'єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Тому вимога, заявлена для захисту цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Так, у поданому позові ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (після перейменування - ТОВ «Техно Буд Рітейл», код ЄДРПОУ: 30770148) оформлене протоколом Загальних зборів учасників Товариства від 26.10.2021 №4; визнати недійсним Договір іпотеки від 26.10.2021, укладений між ОСОБА_3 (Іпотекодержатель, РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (Іпотекодавець, код ЄДРПОУ: 30770148, після перейменування - ТОВ «Техно Буд Рітейл»), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком Андрієм Леонідовичем, зареєстрований в реєстрі за № 813; визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 870, виданий 05.11.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком Андрієм Леонідовичем; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61397390 від 05.11.2021 14:52:22, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Черняком Андрієм Леонідовичем та припинити речове право ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 232699432218, кадастровий номер: 3221810100:01:222:0101, площею: 0,881 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 613966485 від 05.11.2021 14:36:20, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Черняком Андрієм Леонідовичем та припинити речове право Салій Вадима Івановича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна - фабрику по виробництву м'яких меблів, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 218234532218, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 .
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.12.2021 у справі № 923/1425/20 про припинення права приватної власності та скасування рішень державного реєстратора вказав, що «оскільки прокурор у позовній заяві просив припинити за АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на цілісний майновий комплекс вартістю 27387512,00 грн (яка зазначена прокурором у позовній заяві), то відповідно ця позовна вимога має грошовий еквівалент, а тому є вимогою майнового характеру, за яку повинен бути сплачений судовий збір як за вимогу майнового характеру». При цьому Суд здійснив покликання на позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 (наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову) та Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.
Суд зауважує, що предметом спору у справі № 910/13737/19 були вимоги про визнання неналежного виконання умов договору поставки від 15 травня 2019 року № 8/19 та зобов'язання ТОВ «Новітнє обладнання» виконати умови цього договору, що не відповідає позовним вимогам, заявленим у цій справі - № 914/582/22. Також Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/13737/19 вказано, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Суд звертає увагу, що у справі № 908/2262/22 не заявлено позовних вимог про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1988/20 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на спірне нерухоме майно; припинення речового права Громадської організації на спірне нерухоме майно оцінив позовну вимогу про припинення речового права у конкретному випадку як вимогу немайнового характеру та назвав критерії віднесення такої до немайнової: за свою суттю вона не спрямована на збільшення майна позивача, яке можна оцінити вартісно; вирішення спору не призведе до переходу права власності на майно до іншої особи.
Із положень ст. 163 Господарського процесуального кодексу України та наведених позицій Верховного Суду суд зауважує, що визначення позовної вимоги як майнової чи немайнової здійснюється в кожному конкретному випадку самостійно судом з урахуванням, зокрема, способу захисту, мети і наслідків позову. Так, розцінюючи вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення речового права на об'єкти нерухомого майна - земельну ділянку та фабрику по виробництву м'яких меблів, суд зазначає, що у випадку їх задоволення призведуть до зміни (повернення) власника земельної ділянки. За таких обставин суд вважає, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зауважує, що за подання позову у цій справі позивачем сплачено 12 405,00 грн як за п'ять вимог немайнового характеру. Проте, дійшовши висновку, що фактично окремо сформульовані позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення речового права на об'єкти нерухомого майна - земельну ділянку та фабрику по виробництву м'яких меблів по своїй суті є двома позовними вимогами майнового характеру, суд зазначає, що при поданні позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 7443,00 грн. за вимоги немайнового характеру (визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (після перейменування - ТОВ «Техно Буд Рітейл», код ЄДРПОУ: 30770148) оформлене протоколом Загальних зборів учасників Товариства від 26.10.2021 №4; визнання недійсним Договору іпотеки від 26.10.2021, укладений між ОСОБА_3 (Іпотекодержатель, РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яворина Бетріб» (Іпотекодавець, код ЄДРПОУ: 30770148, після перейменування - ТОВ «Техно Буд Рітейл»); визнання недійсним Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 870, виданий 05.11.2021) та за вимоги майнового характеру в розмірі 1,5 відсотка ціни позову (вартості земельної ділянки за кадастровим номером : 3221810100:01:222:0101 та вартості нерухомого майна - фабрики по виробництву мяких меблів, реєстраційний номер: 218234532218).
Згідно з ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суд зауважує, що в матеріалах справи немає доказів вартості відповідної земельної ділянки та фабрики по виробництву м'яких меблів, у зв'язку з чим суд не вказує точну суму судового збору, така буде визначена та сплачена позивачем за правилами, передбаченими пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: 1,5 відсотка від визначеної вартості майна. Водночас, суд звертає увагу, що 12 405,00 грн судового збору уже зараховані до Державного бюджету, тому позивачу необхідно доплатити різницю між визначеною сумою судового збору відповідно до вартості майна та сумою, уже сплаченою.
Керуючись статтями 2, 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (представник ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ) залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (представник ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ) строк - 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору за вимоги майнового характеру.
Ухвала господарського суду, відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено та підписано 14.11.2022.
Суддя Л.М. Сушко