номер провадження справи 17/62/22
02.11.2022 Справа № 908/928/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/928/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» (пр. Маяковського, буд. 11, оф. 7, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 43741413)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бойко Світлани Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 30556,53 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 у справі № 908/928/22 (суддя Корсун В.Л.) стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бойко Світлани Дмитрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» заборгованість з орендної плати у розмірі 3642,00 грн., заборгованість з комунальних платежів у розмірі 7911,32 грн., пеню у сумі 58,82 грн., 3% річних у сумі 41,02 грн., інфляційні втрати у сумі 481,52 грн. та 985,26 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Також, вказаним рішення суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» на користь Фізичної особи-підприємця Бойко Світлани Дмитрівни 1000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Повний текст рішення складено 23.09.2022.
05.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» подано до Господарського суду Запорізької області клопотання від 30.09.2022 № 10/06-2, в якій останній просить суд в порядку ст. ст. 123, 126 Господарського процесуального кодексу України стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойко Світлани Дмитрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022 вказану заяву було розподілено на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/928/22 прийнято до розгляду, призначено розгляд клопотання на 24.10.2022 о 09 год. 50 хв.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.
У зв'язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними ракетними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, судове засідання з розгляду клопотання у справі № 908/928/22, призначене на 24.10.2022 перенесено на 02.11.2022 о 10 год. 30 хв., про що судом винесено ухвала від 13.10.2022.
18.10.2022 на адресу суду від ФОП Бойко С.Д. надійшли заперечення на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому відповідач просить суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, врахувати що: розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; справа не є складною, обсяг справи невеликий; судом задоволено позовні вимоги частково в загальному розмірі 12134,68 грн., а заявлені позивачем до стягнення витрати на правничу допомогу адвоката становлять 4000,00 грн., що є 33 % відносно розміру задоволених позовних вимог; позивачем до справи надано лише позов та відповідь на відзив; суд задовольнив заявлені відповідачем вимоги стосовно відшкодування витрат на професійну правничу допомогу частково, розмірі 1000,00 грн., що становило 10% від заявленого до відшкодування розміру. Відтак, відповідач вважає справедливим та співмірним витрати позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню останньому, в розмірі 10% від оголошеною позивачем суми, а саме 400,00 грн. Таким чином,просить суд частково відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 400,00 грн.
26.10.2022 відповідачем надано суду клопотання про розгляд клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу без участі представника відповідача.
Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу за відсутності учасників провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 02.11.2022 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Дослідивши доводи клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, додані останнім документи на підтвердження понесення цих витрат, врахувавши заперечення відповідача, суд вважає, що клопотання ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРЗ» необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді на суму 4000, 00 грн ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРЗ» надав копію договору № 05/03 про надання правової допомоги від 05.03.2022, укладеного між Адвокатом Мякотою Станіславом Володимировичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП 002875 (надалі -«Адвокат») та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» (Клієнт), предметом якого є здійснення Адвокатом представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором. Адвокат зобов'язується здійснювати представництво та надання інших видів правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п. 3.1.3. Договору Клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити Адвокату винагороду (гонорар) за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги, фактичні витрати.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що Клієнт оплачує Адвокату гонорар після підписання сторонами акта наданих послуг (виконаних робіт) шляхом перерахування вказаної в ньому суми на банківський рахунок Адвоката, або у готівковій формі зазначивши про це у Акті наданих послуг.
Обсяг наданих Адвокатом послуг необхідних для надання правничої допомоги у справі зафіксований в Акті приймання-передачі від 26.09.2022 та Детальному описі робіт (наданих послуг). Вартість послуг Адвоката становить 4000,00 грн (підготовка позовної заяви №10/06 від 10.06.2022 - 3000,00 грн; підготовка відповіді на відзив 10/06-1 від 01.08.2022 - 1000,00 грн.). Вказані сума сплачена Клієнтом, Адвокату у готівковій формі в момент підписання Акту.
Врахувавши результати розгляду справи у суді 29.08.2022 (позов задоволено частково у розмірі 12134,68 грн), заперечення відповідача, керуючись ст. ст. 126, 129 ГПК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді.
Отже, відповідно до вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи № 908/928/22.
Керуючись ст. ст. 123, 126 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/928/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойко Світлани Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНКІ БРАЗЕРЗ» (пр. Маяковського, буд. 11, оф. 7, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 43741413) - 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Дата складання повного тексту додаткового рішення 14.11.2022.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.А. Азізбекян