ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 листопада 2022 року м. Київ № 640/16815/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи за позовом
ОСОБА_1
доДЕРЖАВНОГО КОСМІЧНОГО АГЕНСТВА УКРАЇНИ; Міністерства оборони України; Міністерства фінансів України
про про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства фінансів України (далі - відповідач-1 та/або МФУ), Міністерства оборони України (далі - відповідач-2 та/або МОУ), Державного космічного агентства України (далі - відповідач-3 та/або ДКА України) та просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022;
- стягнути з Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державного космічного агентства України солідарно на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період часу з 24.02.2022 по 04.10.2022 в сумі 219 228,10 грн.
Ухвалою суду від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/16815/22.
Вказаною ухвалою ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
28.10.2022 до суду надійшло клопотання представника Державного космічного агентства України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Вирішуючи подане клопотання представника відповідача-3 суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно із частиною 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.
Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача-3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, суд відмічає, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись положеннями статтей 171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника Державного космічного агентства України (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, б. 8, код ЄДРПОУ 00041482) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.А. Бояринцева