ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 листопада 2022 року м. Київ № 640/16619/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шулежка В.П., суддів Амельохіна В.В., Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ігнатпільської сільської ради до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Ігнатпільська сільська рада (далі - позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 12.06.2020 №711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Територіальна громада Ігнатпільської сільської ради не приймала участі у визначенні адміністративних центрів, формуванні та затвердженні територій територіальних громад Житомирської області та не надавала згоди на об'єднання з іншими територіальними громадами. Також позивач посилається на порушення процедури формування спроможних територіальних громад та вважає, що у відповідача були відсутні повноваження на прийняття оскаржуваного розпорядження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, в провадженні якої перебувала дана справа та відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 №687 дану адміністративну справу передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи суддю Шулежка В.П.
Ухвалою суду від 25.05.2022 справу прийнято до провадження, вирішено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовче судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою суду від 21.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Згідно вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання, призначеного на 17.08.2022 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 14.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 12.06.2020 №711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», яким визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Житомирської області згідно з додатком, зокрема Овруцьку територіальну громаду Житомирської області з центром у м. Овруч, до якої включено і Ігнатпільську територіальну громаду.
Не погоджуючись із вказаним розпорядженням в частині включення Ігнатпільської сільської ради до Овруцької територіальної громади, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, установленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (частина перша статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр (стаття 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад врегульовані Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 05.02.2015 №157-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» суб'єктами добровільного об'єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 наведеного Закону об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.
Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.
Статтею 11 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» передбачено, що перспективний план формування територій громад, зокрема, області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію області.
Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перспективний план формування територій громад області схвалюється відповідно обласною радою за поданням відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №214 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад (Методика), яка визначає механізм та умови формування спроможних територіальних громад, а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад області.
Пунктом 2 Методики визначено, що проектна спроможна територіальна громада - це територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об'єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до пункту 4 Методики облдержадміністрація розробляє відповідно до цієї Методики із залученням у разі потреби представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проєкт перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1.
З метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проєкту перспективного плану уповноважені облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб'єктами господарювання та їх громадськими об'єднаннями. За результатами консультацій оформляється протокол. Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів (пункт 13 Методики).
Пунктом 14 Методики передбачено, що якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
За правилами пункту 15 Методики проект перспективного плану розробляється в електронному та паперовому вигляді та включає: графічну частину, яка відображає межі спроможних територіальних громад, їх потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їх складу; перелік спроможних територіальних громад із зазначенням найменування територіальних громад, що входять до їх складу.
При цьому, в силу положень пункту 16 Методики, проект акта Кабінету Міністрів України про затвердження перспективного плану (внесення змін до перспективного плану) вноситься Кабінетові Міністрів України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією в установленому порядку разом з паспортами спроможних територіальних громад.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку дає підстави для висновку, що затвердження перспективного плану формування територій громад не є фактом об'єднання громад. Перспективний план лише засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області.
Завданням перспективного плану формування територій громад у межах відповідної області є визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатних забезпечити доступність та належну якість публічних послуг, що надаються такими органами, а також необхідної для цього ресурсної бази.
Водночас, системний аналіз викладених положень Закону №157-VIII дає підстави стверджувати, що територіальні громади, вирішуючи питання про об'єднання з метою створення спроможної територіальної громади, не зв'язані положеннями відповідного перспективного плану та не зобов'язані об'єднуватися відповідно до адміністративно-територіальної конфігурації, що ним передбачена.
Щодо тверджень позивача про те, що оскаржуване розпорядження прийняте з порушенням принципу добровільного об'єднання територіальних громад, суд зазначає, що такі порушення можуть мати місце у разі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного розпорядження обов'язкового характеру на будь-якій стадії процедури об'єднання.
Водночас, як встановлено судом, 15.04.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №481-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Житомирської області». Визначений перспективний план не містить приписів зобов'язального характеру щодо вчинення позивачем певних дій, відтак відсутні підстави вважати наявність порушеного права на добровільність об'єднання з іншими громадами.
Крім того, позивачем оскаржувалось вказане розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.04.2020 №481-р в судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі 640/14629/20 в задоволенні позову Ігнатпільської сільської ради відмовлено.
У вказаному рішенні судом зазначено, що протоколом восьмої сесії Ігнатпільської сільської ради сьомого скликання від 11.10.2016, щодо питання про приєднання Ігнатпільської сільської ради до Овруцької громади проголосували наступним чином: «за» - 1, «проти» - 2, «утримались» - 7, «відсутні» - 4.
Отже, аналізуючи зміст даного протоколу, суд звертає увагу, що Ігнатпільською сільською радою фактично не висловлено незгоду щодо приєднання останньої до Овруцької громади, оскільки переважна більшість голосуючих (7 осіб) утрималась від прийняття остаточного рішення, а лише 2 особи з 10 голосуючих виказали свою незгоду з таким об'єднанням.
Щодо правових підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження суд зазначає наступне.
Законом України від 16.04.2020 № 562 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», який набрав чинності 14.05.2020 внесені зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» до Закону України «Про місцеве самоврядування» та доповнено пунктом 7-1 такого змісту:
«До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.
Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад».
Розділом II. Прикінцевих положень цього Закону установлено, що:
1) визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюються на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей;
2) у 2020 році перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, проводяться одночасно з черговими місцевими виборами 2020 року;
3) вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, не проводятьсяПункт 2 розділу ІІ доповнено підпунктом 3 згідно із Законом № 805-IX від 16.07.2020}.
4) повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році відповідно до підпункту 2 цього пункту (Пункт 2 розділу ІІ доповнено підпунктом 4 згідно із Законом № 805-IX від 16.07.2020).
Як вже зазначалось, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 711-р відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Житомирської області згідно з додатком «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області».
При цьому, до Овруцької територіальної громади з адміністративнім центром в м. Овруч (код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ: 1824210100), до складу якої входять Овруцька, Бондарівська, Великофоснянська, Великохайчанська, Великочернігівська, Гошівська, Зарічанська, Ігнатпільська, Кирданівська, Левковицька, Невгодівська, Норинська, Підрудянська, Піщаницька, Покалівська, Раківщинська, Руднянська, Слобідська, Хлуплянська, Черепинська, Шоломківська територіальні громади.
Постановою Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020» було призначено на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно з додатками 1 - 24.
У додатку 5 визначено перелік сільських, селищних, міських територіальних громад Житомирської області, у яких призначаються перші місцеві вибори 25.10.2020 та зазначено про проведення перших місцевих виборів у Овруцьку міську територіальну громаду з виборів Овруцької міської ради Миколаївської області та Овруцького міського голови.
Відтак, розпорядження Кабінету Міністрів України від України від 12.06.2020 № 711-р фактично реалізоване, а юридичним наслідком такої реалізації розпорядження є проведення місцевих виборів та створення і функціонування відповідних територіальних громад.
Законом України від 17.11.2020 № 1009 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 6-1 , яким передбачено, що: до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:
1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);
2) після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами (далі - ради, що припиняються), їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною сформованою територіальною громадою (далі - новообрана рада), персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу;
3) після припинення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу ради, що припиняється, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження новообраною радою персонального складу її виконавчого комітету;
4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;
8) не пізніше завершення другої сесії новообраної ради у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами та розміщених поза адміністративним центром сформованої територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі сформованої територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні сільські, селищні, міські ради припиняються як юридичні особи з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» від 16.04.2020 №562 внесено зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими Кабінет Міністрів України уповноважено, до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України, здійснювати визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад.
При цьому Законом № 562 передбачено, що визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюються на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей.
Відтак, Верховна Рада з прийняттям цього Закону делегувала Кабінету Міністрів України повноваження по затвердженню територій територіальних громад до прийняття відповідного закону Верховною радою України. Ніяких застережень, або посилань на Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та на необхідність дотримання процедури приєднання територіальних громад передбачених Законом України № 157 - норми Закону України № 562 не містять.
Оскаржуване в частині Розпорядження №719-р було прийнято на виконання норм Закону України «Про місцеве самоврядування», які є спеціальними для спірних правовідносин. Як наслідок, правових підстав для скасування цього рішення з підстав недотримання процедури об'єднання громад передбачених Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» немає.
При цьому, як на день прийняття, так і станом на дату ухвалення рішення, норма пункту 7-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» неконституційною не визнавалась, внаслідок чого Кабінет Міністрів України цілком правомірно прийняв оскаржуване розпорядження.
Посилання позивача на те, що вказане розпорядження суперечить положенням Конституції України судом відхиляються, адже відповідно до п.1 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що обґрунтування позовних вимог зводиться до порушення певних прав Ігнатпільської сільської ради внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження. Однак, дані доводи позивача є необґрунтованими, адже спірне розпорядження є лише реалізацією Кабінетом Міністрів України внесених змін до Закону України «Про місцеве самоврядування».
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено належними та допустимим доказами правомірність прийняття ним спірного розпорядження.
Натомість, позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та порушенням його прав та інтересів внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову Ігнатпільської сільської ради (11163, Житомирська область, Овруцький район, с. Ігнатпіль, вул. Олександра Василенка, 9а, код ЄДРПОУ 04343323) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.П. Шулежко
Судді В.В. Амельохін
І.М. Погрібніченко