ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 листопада 2022 року м. Київ № 826/14159/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни,
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни (далі по тексту - відповідач 1, Уповноважена особа Фонду Ларченко І.М.), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2, Фонд), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Євробанк" щодо невнесення до переліку вкладників ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 18 жовтня 2001 року), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний Банк "Євробанк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 18 жовтня 2001 року), яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві Комерційний Банк "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 18 жовтня 2001 року) кошти зав вкладом згідно договору банківського вкладу (депозиту) №ДВ-28542/UAH від 15 червня 2016 року в розмірі 200 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідачем протиправно не включено його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність підстав для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, оскільки правочин по перерахуванню коштів визнано нікчемним.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у запереченнях на позов заперечував проти задоволення позовних вимог та наголошував на передчасності позову до Фонду гарантування фізичних осіб, оскільки станом на час розгляду справи позивач не внесений до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк"
29 січня 2018 року на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Ільяшова Богдана Миколайовича про зупинення провадження у справі №826/14159/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовлено. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2018 року зупинено провадження у справі №826/14159/17 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/2927/18 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» Ларченко Ірини Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року поновлено провадження у справі №826/14159/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Ларченко Ірини Миколаївни, Уповноважена особа Фонду Ларченко І.М., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії та продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15 червня 2016 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Євробанк» укладено Договір №ДВ-28542/UAH банківського вкладу (депозиту), відповідно до якого банк відкрив позивачу банківський рахунок № НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що на виконання умов цього Договору позивачем здійснено вклад у розмірі 200000 грн шляхом внесення готівки в касу банку, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 15 червня 2016року по 09 грудня 2016року.
Рішенням Правління Національного банку України від 15 червня 2016 року №70-рш/БТ Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Євробанк» віднесено до категорії проблемних.
17 червня 2016 року на підставі рішення Правління Національного банку України №73-рш «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1041, згідно з яким розпочала процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно, призначила уповноважену особу Фонду та делегувала всі повноваження тимчасового адміністратора, визначені статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Кононцю Вадиму Валерійовичу на один місяць.
21 червня 2016 року Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №26 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», відповідно до якого вирішено здійснити перевірку договорів, укладених ПАТ «КБ «Євробанк» за період з 17 червня 2014 року по 17 червня 2016 року на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», утворивши для цього відповідну Комісію.
21 червня 2016 року Уповноваженою особою прийнято наказ №27 «Про перевірку вкладів фізичних осіб», відповідно до якого вирішено здійснити перевірку документів, пов'язаних з укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав можливого обмеження уповноваженою особою Фонду здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам.
07 липня 2016 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1183, яким продовжила строки тимчасової адміністрації банку з 17 липня 2016 року до 16 серпня 2016 року включно.
16 серпня 2016 року відповідно до рішення Правління Національного банку України №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №1523, згідно з яким розпочала процедуру ліквідації банку з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно, призначила Уповноважену особу Фонду та делегувала всі повноваження ліквідатора банку Кононцю В.В. з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.
12 грудня 2016 року Уповноваженою особою Фонду затверджено Акт перевірки №22 Комісії з перевірки правочинів (інших договорів), укладених Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Євробанк», призначеної наказом від 21 червня 2016року №26 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», якою виявлено правочини (операції, транзакції), за операціями по перерахуванню коштів з рахунків юридичних осіб на поточні/карткові рахунки клієнтів - фізичних осіб, що є нікчемними на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до Додатку №1 до Акту Комісії №22 від 12 грудня 2016 року банківська операція з зарахування грошових коштів в сумі 200000 грн на банківський рахунок позивача № НОМЕР_3 згідно договору №ДВ-28542/UAH від 15 червня 2016 року віднесена до нікчемних правочинів.
12 грудня 2016 року Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №237-ОД про визнання нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особами з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перелік яких зазначено у Додатку №1 та Додатку №2 до цього наказу. При цьому наказано не застосовувати наслідки нікчемності правочинів до операцій, перелік яких наведено у Додатках №1 та №2 до цього наказу.
У Додатку №1 до наказу №237-ОД від 12 грудня 2016 року банківську операцію з зарахування грошових коштів в сумі 200000 грн на банківський рахунок позивача№ НОМЕР_3 згідно договору №ДВ-28542/UAH від 15 червня 2016 року визнано нікчемною.
Незгода позивача із бездіяльністю щодо такого невключення до переліку вкладників зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (пункт 4 частини 1 статті 2 Закону № 4452- VI).
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (частина 1 статті 26 Закону № 4452- VI).
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина 2 статті 26 Закону № 4452- VI).
Згідно статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно частини 1 статті 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання транзакції по внесенню коштів на рахунок нікчемною на підставі пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
На думку відповідача, правочини із зняття готівки через касу Банку з рахунків клієнтів Банку - юридичних осіб та фізичних осіб, а також правочини (операції, транзакції) із внесення через касу Банку фізичними особами коштів для поповнення власних рахунків є нікчемними, оскільки має наслідком отримання фізичними особами гарантованого права на відшкодування коштів Фондом, що є наслідком надання Банком одним кредиторам переваги перед іншими кредиторами. Відповідно до статті 38 Закону 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Перевіряючи наявність підстав, з яких договір банківського вкладу (депозиту) позивача визнано нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем внесено кошти в сумі 200 000,00 грн. на власний рахунок, відкритий в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Євробанк".
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, фактично, Уповноважена особа Фонду визнала нікчемною розрахункову банківську операцію з перерахування коштів на рахунок клієнта. На дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які надійшли на користь позивача, вже обліковувалися на його рахунку. Разом з тим, як вбачається з банківської виписки, наданої відповідачем по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 15.06.2016р. по 09.12.2016р., позивач самостійно поповнив рахунок на 200 000,00 грн. з призначенням платежу «Надходження коштів на депозит № ДВ-28542/UAH від 15.06.2016р.»
В розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли 15 червня 2016 року для нього як вкладника за договором про відкриття карткового рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Таким чином, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України).
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина 1 статті 1067 Цивільного кодексу України).
Згідно положень пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493, кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. Таким чином, суд вважає, що висновки уповноваженої особи Фонду стосовно порушення позивачем умов договору при зарахуванні коштів на картковий рахунок спростовуються нормами чинного законодавства.
Будь-яких документальних доказів на підтвердження факту надання Банком за результатами вчиненого правочину позивачем переваг третім особам перед іншими кредиторами Банку в отриманні відшкодування з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад законодавчо гарантовану суму коштів відповідач всупереч вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суду не подав та про причини відсутності таких не повідомив. Відповідач також не надав суду документальні докази, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави та/або про визнання в судовому порядку недійсними договору банківського вкладу (депозиту).
Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідачами не доведено належними документальними доказами наявність підстави для визнання нікчемним правочину щодо внесення позивачем коштів на картковий рахунок, що вказує на наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Євробанк" щодо невнесення до переліку вкладників ОСОБА_1 , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункті 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
За таких підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаних позовних вимог та наявність правових підстав для зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві Комерційний Банк "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.
Щодо позову в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 коштів за вкладом згідно договору банківського вкладу (депозиту) №ДВ-28542/UAH від 15 червня 2016 року в розмірі 200 000,00 грн., суд зазначає, що підставою для виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми відшкодування є внесення вкладника до Переліку рахунків, за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та станом на час розгляду справи позивач відсутній у такому переліку, отже позов у вказаній частині є передчасним та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачі покладений на них обов'язок доказування правомірності своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Євробанк" щодо невнесення до переліку вкладників ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний Банк "Євробанк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як вкладника Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Євробанк", якому необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві Комерційний Банк "Євробанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, код ЄДРПОУ 21708016) судовий збір в сумі 640( шістсот сорок) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко