ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 листопада 2022 року м. Київ № 640/27273/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомКомунального підприємства «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради
до проДержавної аудиторської служби України визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,
Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» Крюківщинської сільської ради звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної аудиторської служби України, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок про результати моніторингу закупівлі «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Парниковій в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області» (унікальний номер UA-2020-08-06-002634-a), оприлюднений в електронній системі закупівель 23 жовтня 2020 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що висновок відповідача в частині порушень пунктів 8, 9 частини другої статті 21, пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» є безпідставним, оскільки на час розміщення оголошення про закупівлю «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Парниковій в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області» в електронній системі закупівель не було реалізовано технічної можливості для внесення в оголошення інформації, встановленої пунктами 8, 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме інформації про мову, якою мають бути підготовлені тендерні пропозиції та умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Крім того, позивач зауважив, що ним здійснено належним чином усі залежні від нього дії задля розміщення в електронній системі закупівель Договору з усіма додатками, у тому числі із додатком "Графік виконання робіт", який був відсканований окремим файлом у форматі pdf. Однак, внаслідок помилки роботи системи, яка жодним чином позивачем не контролюється, саме цей один файл "Графік виконання робіт" в електронній системі закупівель відображено не було. При цьому після розміщення договору за результатом закупівлі така закупівля набуває статусу "завершена" і внести до неї будь-які зміни замовник не має можливості. Відповідно, позивач після оприлюднення Договору за результатами закупівлі не мав технічної можливості повторно оприлюднити в електронній системі закупівель додаток до договору "Графік виконання робіт".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/27273/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
У відзиві, який надійшов до суду 05.01.2021 відповідач зазначив про те, що Північний офіс Держаудитслужби щодо позивача не проводив моніторинг закупівлі UA-2020-08-06-002634-а, а отже, ним не порушено прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 28.12.2020 від представника відповідача клопотання про заміну неналежного відповідача Північного офісу Держаудитслужби на належного Державну аудиторську службу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2021 запропоновано позивачу надати свої пояснення стосовно клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача Північного офісу Держаудитслужби на належного Державну аудиторську службу України у справі №640/27273/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 замінено відповідача - Північний офіс Держаудитслужби на належного - Державну аудиторську службу України.
Від відповідача 25.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній доводи позивача, викладені в позовній заяві, вважає необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що на порушення вимог пунктів 8, 9 частини другої статті 21 Закону №922 опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Позивачем не спростовано фактів, викладених у Висновку, що опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повиннін готуватися тендерні пропозиції та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
На думку відповідача, позивачем не доведено факт, які саме причини завадили замовнику перевірити та дозавантажити графік виконання робіт в електронну систему закупівель. Позивач з метою виконання вимог Закону №922 мав змогу перевірити зазначену інформацію та завантажити графік виконання робіт до електронної системи закупівель окремим файлом.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та письмові заперечення стосовно спірних правовідносин, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державної аудиторської служби від 13.10.2020 286 "Про початок моніторингу процедур закупівель" відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, відповідачем розпочато моніторинг процедур закупівель «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Парниковій в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області» (унікальний номер UA-2020-08-06-002634-a).
За результатами моніторингу вказаної закупівлі 23.10.2020 Державною аудиторською службою України було опубліковано Висновок про результати моніторингу закупівлі наступного змісту: За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що на порушення вимог пунктів 8 та 9 частини другої статті 21 Закону опіблуковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Крім того, встановлено, що замовник не оприлюднив графік виконання робіт, який відповідно до пункту 15.1 розділу 15 "Додаток до договору" є його невід'ємною частиною, чим порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону.
Зазначені порушення зафіксовано відповідачем у Висновку про результати моніторингу закупівлі від 23.10.2020 №981.
Незгода позивача із виявленими порушеннями, зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі по тексту - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За приписами підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
При цьому, за правилами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 вказаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», частиною першою якої передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах другій - четвертій статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з частиною другою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Частиною четвертою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Як зазначає відповідач, за результатами проведеного моніторингу, в порушення вимог пунктів 8 та 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», в опублікованому оголошенні про проведення відкритих торгів не містилось інформації про мову, якою повинні були готуватися тендерні пропозиції та інформацію про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, що призвело до винесення оскаржуваного висновку.
Так, згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Частиною другою статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що оголошення про ведення відкритих торгів повинно містити, зокрема, наступну інформацію:
- мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
- розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Відповідно до пункту 3 "Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника.
Таким чином, законодавством у сфері публічних закупівель передбачено, що замовник оприлюднює інформацію про публічну закупівлю, зокрема, оголошення, виключно шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель.
Судом встановлено, що система закупівель, на час розміщення оголошення UA-2020-08-06-002634-a не містила електронних полів для заповнення інформацією про мову, якою повинна готуватись тендерна пропозиція та про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Водночас, варто зазначити, що відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником.
Отже, якщо форми оголошення можна вносити зміни, коли відповідних граф не передбачено, таку інформацію замовник може вказувати самостійно.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач жодних дій щодо відображення інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, позивач не вчинив.
При цьому, варто зауважити, що відповідач не є надавачем послуг, пов'язаних із роботою системи електронних закупівель, а лише здійснює моніторинг закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».
Так, з метою здійснення діяльності, спрямованої на забезпечення функціонування та наповнення вебпорталу Уповноваженого органу управління з питань закупівель створено державне підприємство «ПРОЗОРРО» (далі -ДП «ПРОЗОРРО») (пункт 3.1 статуту ДП «ПРОЗОРРО», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 жовтня 2018 року № 1458).
До прав та обов'язків ДП «ПРОЗОРРО», зокрема, входить збір, обробка та розповсюдження інформації замовників та учасників процедур закупівель, а також надання послуг, пов'язаних із роботою системи електронних закупівель.
Питання щодо створення, зберігання, оприлюднення інформації про закупівлі не відноситься до компетенції органів Державної аудиторської служби України.
З огляду на те, що Закон України «Про публічні закупівлі» передбачає внесення до оголошення додаткової інформації замовником, відсутність відповідних граф (полів) у формі оголошення не позбавляло можливості позивача, як замовника, зазначити інші відомості, зокрема, й щодо умов надання забезпечення тендерних пропозицій.
Отже, суд відхиляє посилання позивача не неможливість виконання вимог щодо зазначення інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, а тому висновки відповідача в цій частині є правомірними, оскільки позивач мав змогу зазначити вказану інформацію в оголошенні про проведення відкритих торгів у полі "інша інформація".
Разом, з тим, як вбачається з оскаржуваного Висновку, замовник не оприлюднив графік виконання робіт, який відповідно до пункту 15.1 розділу 15 "Додаток до договору" є його невід'ємною частиною, чим порушив вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону.
Відповідно до тендерної документації замовник завантажує проект договору про закупівлю (додаток 10).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, при завантаженні в електронній системі закупівель додатку до договору "Графік виконання робіт" відбулась технічна помилка "збій", внаслідок чого графік виконання робіт не був наданий.
Згідно з частиною першою статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Проте, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, а судом не встановлено факт того, які саме причини завадили позивачу, як замовнику, перевірити та дозавантажити графік виконання робіт в електронну систему закупівель.
На переконання суду, позивач з метою виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» мав змогу перевірити зазначену інформацію та завантажити графік виконання робіт до електронної системи закупівель окремим файлом.
Отже, враховуючи зазначення, а також беручи до уваги не спростування позивачем факту викладеного в оскаржуваному Висновку правопорушення, суд дійшов висновку, що встановлене відповідачем порушення пункту 10 частини першої статті 10 Закону №922 є правомірним.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, позивачем не доведено наявності правових підстав для скасування оскаржуваного висновку, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" Крюківщинської сільської ради відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.