Справа № 638/7312/19
Провадження № 2/638/1003/22
Іменем України
20 жовтня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретарів Кириллової К.С., Олейник О.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Шеіна І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП ГРУПП», Приватної фірми «ІНВЕРКОМ» про визнання майнових прав, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП ГРУПП», Приватної фірми «Інверком», в якій просить визнати за нею майнові права на квартиру з трьох кімнат (тип 3А), загальною площею орієнтовно 123,4 кв.м., розташовану на 3-му поверсі в багатоквартирному житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою, будівництво якого здійснюється на земельній ділянці площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.01.2006 року між нею та ТОВ «МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАЇНА» було укладено договір про участь у будівництві №82, згідно умов якого товариство зобов'язалось здійснювати будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за індивідуальним проектом, а позивач - приймати участь у сумісній діяльності на умовах зазначеного договору, зокрема шляхом здійснення грошового вкладу. Будівництво повинно було здійснюватися на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1 та була надана на підставі рішень Харківської міської ради від 19.11.2003 року №222/03 та укладеного забудовником з Харківською міською радою договору оренди землі від 21.05.2004 року. Дозвіл на будівництво затверджено рішенням Харківського міськвиконкому №457 від 19.05.2004 року. По закінченню будівництва за умови виконання позивачем зобов'язань по оплаті вкладу з спільної власності у власність позивача повинно було бути виділено одну квартиру з трьох кімнат (тип 3А) загальною площею 123,4 кв.м., розташовану на 3 поверсі у вказаному будинку. 19.09.2014 року між ТОВ «МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАЇНА», позивачем та ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» було укладено угоду про заміну сторони у зобов'язанні за договором про участь у будівництві №82 від 13.01.2006 року, відповідно до умов якого новим забудовником став ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ». Крім того, сторони уклали Договір про участь у будівництві №82 від 13.01.2006 року в новій редакції. За вказаним договором від 19.09.2014 року ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» зобов'язувалось здійснювати спільну діяльність з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на підставі договору №31/03/01 від 31.03.1998 року, а позивач приймати участь в спільній діяльності на умовах договору. Будівництво повинно було здійснюватися на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1 та надана на підставі рішень Харківської міської ради від 26.02.2014 року №1467/14 та укладеного забудовником з Харківською міською радою договору оренди землі від 16.09.2008 року ПФ «Інверком», яка внесла право на будівництво в спільну діяльність. Відповідно до Договору №82 від 13.01.2006 року в новій редакції від 19.09.2014 року у ході будівництва об'єкт знаходиться в спільній власності усіх учасників. Позивачем виконано взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, грошові кошти (вклад) у розмірі, визначеному Договором сплачено. Втім, до теперішнього часу будівництво об'єкта не завершено, хоча строк у Договорі визначено як 2 квартал 2016 року. Також зазначає, що в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом ТОВ «ДПП ГРУПП» до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи у вигляді об'єкту незавершеного будівництва, а саме житловий будинок між АДРЕСА_2 . Вказує, що в подальшому ПФ «ІНВЕРКОМ» пропонувала позивачу ще раз придбати ті майнові права, що вже їй належать на вказане вище приміщення квартири. При цьому право власності на об'єкт незавершеного будівництва зареєстровано за ПФ «ІНВЕРКОМ». Згоди на вибуття вказаного об'єкту незавершеного будівництва у будь-який спосіб та з будь-яких підстав з спільної власності усіх учасників спільної діяльності щодо будівництва вказаного будинку на користь одного з учасників спільної діяльності - ПФ «ІНВЕРКОМ» позивач не надавала.
Ухвалою від 01.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.02.2022 року за клопотанням представників відповідачів ПФ «ІНВЕРКОМ» та ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» про визнання майнових прав.
Враховуючи викладене, відзив представника ТОВ «СІ-ПІ-Ем» та відповідь позивача на зазначений відзив на позовну заяву суд не приймає до уваги, оскільки зазначене товариство не є учасником по даній справі.
Ухвалою суду від 07.02.2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача у своїй заяві до суду позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові. Додатково посилалась на обставини, викладені позивачем у письмових поясненнях, зокрема зазначала, що не визнаються та оспорюються майнові права позивача у вказаному у позові об'єкті інвестування ТОВ «ДПП ГРУПП» та ПФ «ІНВЕРКОМ», про що свідчать вчинені ними юридично значимі дії, а саме звернення до суду з позовом про визнання за ТОВ «ДПП ГРУПП» права власності на вказаний об'єкт, а також здійснення ПФ «ІНВЕРКОМ» державної реєстрації прав на вказаний об'єкт як об'єкт незавершеного будівництва за відсутності згоди позивача та за відсутності укладеного з позивачем договору про участь у будівництві на умовах, що існували між позивачем та ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ».
Представник відповідача у своїй заяві до суду заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що ПФ «ІНВЕРКОМ» не є боржником по наданому позивачем договору про участь у будівництві та не є учасником договору про спільну діяльність №31/03/01 від 31.03.1998 року, а самостійно із самого початку є особою, яка отримала земельну ділянку для початку будівництва та отримала дозвіл на будівництво, проводила погодження із контролюючими органами. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ТОВ «ДПП ГРУПП» в судове засідання не з'явився, про розгляд повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
Судом встановлено, що 13.01.2006 року між ТОВ «МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір про участь у будівництві №82, згідно умов якого товариство зобов'язалось здійснювати будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою за індивідуальним проектом на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1 (в районі СШ №116), а позивач - приймати участь у сумісній діяльності на умовах зазначеного договору, зокрема шляхом здійснення грошового вкладу.
За договором земельна ділянка надана на підставі рішення Харківської міської ради №223/03 від 19.11.2003 року та договору оренди землі з Харківським міськвиконкомом від 21.05.2004 року, дозвіл на будівництво затверджено рішенням Харківського міськвиконкому №457 від 19.05.2004 року.
У відповідності до п.п.1.2, 1.3 Договору по закінченню будівництва за умови виконання учасником своїх зобов'язань, забудовник передає у власність учасника одну квартиру з трьох кімнат (тип 3А), загальною площею орієнтовно 123,4 м.кв., розташовану на третьому поверсі. Площа квартири, зазначена у п.1.2 договору, підлягає корегуванню у відповідності із затвердженою проектною документацією шляхом підписання сторонами Угоди про корегування.
У відповідності до п.1.4 Договору строк закінчення будівництва визначається рішенням Харківської міської ради та Харківського виконавчого комітету: перший квартал 2009 року.
В подальшому 19.09.2014 року між ТОВ «МАКРОКАП ДЕВЕЛОПМЕНТ УКРАЇНА», позивачем та ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» було укладено угоду про заміну сторони у зобов'язанні за договором про участь у будівництві №82 від 13.01.2006 року, відповідно до умов якого новим забудовником став ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ».
Крім того, сторони уклали Договір про участь у будівництві №82 від 13.01.2006 року в новій редакції. За вказаним договором від 19.09.2014 року ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ» зобов'язувалось здійснювати спільну діяльність з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на підставі договору №31/03/01 від 31.03.1998 року, а позивач приймати участь в спільній діяльності на умовах договору.
За умовами договору будівництво повинно було здійснюватися на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1 та надана на підставі рішень Харківської міської ради від 26.02.2014 року №1467/14 та укладеного забудовником з Харківською міською радою договору оренди землі від 16.09.2008 року ПФ «Інверком», яка внесла право на будівництво в спільну діяльність.
Відповідно до Договору №82 від 13.01.2006 року в новій редакції від 19.09.2014 року в ході будівництва об'єкт перебуває у спільній власності всіх учасників. Після здачі об'єкта в експлуатацію за умови виконання учасником своїх зобов'язань із спільної власності виділяється у власність учасника одна квартира з трьох кімнат (тип 3А), загальною площею орієнтовно 123,4 м.кв., розташовану на третьому поверсі. Учасник також отримує долю у загальному та неподільному майні жилого будинку в розмірі, пропорційно площі квартири.
У відповідності до п.1.3 Договору строк закінчення будівництва визначається рішенням Харківської міської ради та Харківського виконавчого комітету: 2 квартал 2016 року.
Умовами укладеного договору в редакції від 19.09.2014 року передбачено, що забудовник зобов'язаний, зокрема, у строк та з належною якістю збудувати та здати в експлуатацію жилий будинок.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що сторони домовились, що розмір внеску у спільну діяльність за даним Договором становить 927 230 грн., що в еквіваленті складає 178 313 доларів США. Право власності на внесок не переходить до забудовника. Учасник залишається власником свого вкладу до моменту передання йому квартири. На момент укладення нової редакції Договору внесок внесений у повному обсязі.
Отже, позивачем виконано взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, грошові кошти (вклад) у розмірі, визначеному Договором сплачено, що також підтверджується квитанціями №1406 від 01.12.2006 року, №185 від 28.02.2007 року, №531 від 29.05.2007 року, №629 від 18.06.2007 року; №907 від 03.09.2007 року; №1084 від 11.10.2007 року; меморіальним ордером №1 від 24.04.2008 року. Втім, до теперішнього часу будівництво об'єкта не завершено.
На підставі рішення Господарського суду Харківської області від 14 травня 2019 року про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ «Сі-Пі-Ем» знаходиться у стані припинення.
04 вересня 2017 року право власності на об'єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 АДРЕСА_1 , було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за ПФ «Інверком» на підставі технічного паспорту від 15 серпня 2017 року.
Рішенням 16 сесії 7 скликання Харківської міської ради Харківської області від 08 листопада 2017 року № 802/17 «Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів та припинення права користування земельними ділянками» було затверджено документацію із землеустрою для будівництва об'єктів особам, зазначеним у додатках 1, 2, а саме у тому числі ПФ «Інверком» надано в оренду до 31 грудня 2019 року земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, площею 0,4168 га (кадастровий номер 6310136300:07:006:0016) за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 .
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.
Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилом частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах: від 20 березня 2019 року у справі №761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов'язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач повністю сплатив вартість внеску у будівництво нерухомого майна, введення об'єкта будівництва до експлуатації у встановлені договорами строки не відбулось, новим власником спірного об'єкта незавершеного будівництва, в якому розміщено об'єкт інвестування позивача, є ПФ «Інверком», відповідачу також передано у користування земельну ділянку для завершення будівництва вказаного об'єкту. ПФ «Інверком» не запропоновано позивачу переукласти договір про спільну діяльність щодо зазначеного об'єкта незавершеного будівництва, хоча ОСОБА_2 повністю виконала свої договірні зобов'язання за договором про участь у будівництві.
Таким чином, ефективним способом захисту прав позивача ОСОБА_2 є визнання за нею майнових прав, що виникають з договору про участі у будівництві від 13 січня 2006 року №82.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року справа № 638/14101/15-ц, провадження № 61-13280 св 18. Зазначена правова позиція стосується тих самих правовідносин і тих самих відповідачів.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача як законних та обґрунтованих та таких, що підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки позивач, на виконання свого процесуального обов'язку надав належні, і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.15, 16, 190, 331, 526, 527 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81,133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП ГРУПП», Приватної фірми «ІНВЕРКОМ» про визнання майнових прав - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 майнові права на квартиру з трьох кімнат (тип 3А), загальною площею орієнтовно 123,4 кв.м., розташовану на 3-му поверсі в багатоповерховому житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою, будівництво якого здійснюється на земельній ділянці площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016, за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПП ГРУПП», Приватної фірми «ІНВЕРКОМ» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 9605,00 грн., стягнувши по 4802,50 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складений 20.10.2022 року.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ;
Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПП ГРУПП», ЄДРПОУ 40122943, м. Харків, вул. Клочківська буд.193; Приватна фірма «ІНВЕРКОМ», ЄДРПОУ 30588921, м. Харків, пр. Науки буд.77 літ.»А-18-20».
Головуючий суддя: О.В. Шишкін